Справа № 175/312/17

Провадження № 2/175/117/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рись Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної ради, ОСОБА_3 Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Дніпропетровської області, третя особа: Комунальний заклад м. Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4 Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування державного акту, скасування реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати державний акт Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, наданого Дніпропетровською районною радою під індивідуальну забудову Обласній лікарні імені ОСОБА_4, який зареєстрований 18.05.1992 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 473; скасувати реєстрацію від 18.05.1992 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 473 державного акту Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, наданого Дніпропетровською районною радою під індивідуальну забудову Обласній лікарні імені ОСОБА_4; зобов’язати ОСОБА_3 Держгеокадастру у Дніпропетровському районі, Дніпропетровської області внести зміни до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, земелекористувачами, угіддями, щодо припинення постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га Комунальним закладом «Обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4».

В обґрунтування позову позивач вказав, що в вересні 2016 року він дізнався про те, що в 1992 році КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4» згідно Державного акту Б № 009254 передано в безоплатне та безстрокове користування земельну ділянку площею 4,0 га під індивідуальну забудову обласної лікарні імені ОСОБА_4. Земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільради. Він, як учасник АТО в порядку ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 25 Закону України «Про землеустрій», ст. 118, 123 ЗК України має намір отримати земельну ділянку у власність для індивідуального садівництва площею 0,1 га за межами населеного пункту. Приблизно 1,0 га земельної ділянки не використовується, а решта землі забудована. 15 вересня 2016 року він звернувся до КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4» (користувача) з заявою щодо надання йому згоди, в порядку ст. 142 ЗК України, на вилучення у власність земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва в межах ділянки 4,0 га, яка розташована на території: Дніпропетровської області, Дніпропетровський район, Новоолександрівської сільради. Однак, на своє звернення отримав відповідь згідно якої третя особа повідомила, що не має відомостей та документації щодо отримання в 1992 році в користування земельної ділянки площею 4,0 га на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. В вересні 2016 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з письмовою заявою щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою в порядку ст. 25 Закону України «Про землеустрій» щодо відведення йому земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва площею 0,1 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, на території Дніпропетровської області, Дніпропетровський район, Новоолександрівська сільрада. Так, 02 листопада 2016 року отримав письмову відповідь № С-10235/0-5469/6-16, згідно якої земельна ділянка, на яку він претендує знаходиться у користуванні та необхідно отримати згоду землекористувача на її вилучення. Рішення Дніпропетровської районної ради за 1991-1992 р.р. та розпорядження Голови Дніпропетровської райдержадміністрації за цей період щодо передачі земельної ділянки площею 4,0 га сільськогосподарського призначення на території Новоолександрівської сільради сільської ради в постійне користування під індивідуальну забудову третій особі немає. 08 грудня 2016 року він отримав від відповідача копію Державного акта на право користування землею Б №009254, зареєстрованого за №473; пояснення, що відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею, 18.05.1992 року за № 473 зареєстрований Державний акт на право користування землею серія Б, № 009254, виданий «под индивидуальную застройку областной больницы им. Мечникова», та одночасно повідомлено, що неможливо надати: копію технічної документації з землеустрою яка стала підставою для оформлення вищезазначеного Державного акту та копію відповідного документу який є підставою для видачі Державного акту на право постійного користування землею у зв’язку з їх відсутністю. Вважає, що спірний Державний акт видано з порушенням Законів України, він порушує його право на володіння земельною ділянкою та він є недійсним і підлягає скасуванню. Земля надана в постійне користування без зміни її цільового призначення в установленому законом порядку, що є також підставою визнання недійсним акту. Також відсутні матеріали, які б підтверджували, що ця земля непридатна для ведення сільського господарства або вона є гіршої якості. Спірний державний акт, видано відповідачем без цілі настання реальних правових наслідків, дійсні наміри суб’єктів не співпадали з юридичними, щоб приховати фактичні наміри, акт порушує право Позивача на вільне володіння нерухомим майном, а сам акт видано з порушенням діючого законодавства.

Представники позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної ради за довіреністю ОСОБА_7 позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_3 Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Дніпропетровської області у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Комунального закладу м. Дніпропетровська обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_4 Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно дослідивши докази по справі, прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що як учасник АТО ОСОБА_1 в порядку ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 25 Закону України «Про землеустрій», ст. 118, 123 ЗК України має намір отримати земельну ділянку у власність для індивідуального садівництва площею 0,1 га за межами населеного пункту за адресою: Дніпропетровська область Дніпропетровський район із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які раніше були надані в користування КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4».

15 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4» (користувача спірної земельної ділянки) з заявою щодо надання згоди в порядку ст. 142 ЗК України на вилучення у власність земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва в межах ділянки 4,0 га, яка розташована на території: Дніпропетровської області Дніпровський район Новоолександрівська сільська рада. Так, 20 вересня 2016 року позивач отримав письмову відповідь №4/1135, згідно якої КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4» не має відомостей та документації щодо отримання в 1992 році в користування земельну ділянку площею 4,0 га на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

30 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з письмовою заявою щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою в порядку ст. 25 Закону України «Про землеустрій» щодо відведення йому земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва площею 0,1 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, на території Дніпропетровської області Дніпровського району Новоолександрівської сільської ради (а.с.7). Однак, 02 листопада 2016 року позивач отримав письмову відповідь № С-10235/0-5469/6-16, згідно якої земельна ділянка, на яку він претендує знаходиться у користуванні та необхідно отримати згоду землекористувача на її вилучення (а.с.8).

Відповідно до даних з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) та згідно державного акту на право користування землею серія Б №009254 1992 року, реєстраційний номер №473, відповідно земельні ділянки знаходяться в постійному користуванні КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4», земельна ділянка площею 4,0 га, знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради, за межами населеного пункту і надавалась для індивідуального будівництва, що підтверджується листом №99-403-99.8-3839/2-16 від 05.10.2016 року (а.с.15).

Як вбачається з відповіді архівного відділу Дніпропетровської держадміністрації № М-523-20к від 05 грудня 2016 року, рішення Дніпропетровської районної ради за 1991-1992 р.р. та розпорядження Голови Дніпропетровської райдержадміністрації за цей період щодо передачі земельної ділянки площею 4,0 га сільськогосподарського призначення на території Новоолександрівської сільради сільської ради в постійне користування під індивідуальну забудову КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4» немає (а.с.9).

Встановлено, що рішенням Новоолександрівської сільської ради народних депутатів від 12 вересня 1991 року було виділено земельну ділянку площею 4,0 га, під індивідуальне будівництво, за рахунок земель сільськогосподарського призначення радгоспу імені КПРС, для співробітників обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_4. В подальшому земельна ділянка площею 4,0 га не оформлялась, розробка проекту відведення земельної ділянки, перенесення меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право володіння або право користування землею не проводилась, дані про земельну ділянку не внесені до державного земельного кадастру. Таким чином юридично - правового статусу дана земельна ділянка не набула. Даним рішенням було задекларовано наміри в майбутньому передати фізичним особам - співробітникам обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_4 земельні ділянки відповідно до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Для фізичних осіб-співробітників обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_4 це рішення, як нормативно-правовий акт несе реальні правові наслідки. Для одержання земельної ділянки під індивідуальне будівництво фізична особа-співробітник обласної клінічної лікарні іменем ОСОБА_4, яка заінтересована у передачі їй у власність або у користування земельної ділянки, відповідно ст. 17, 19 ЗК України, подає до сільської ради клопотання від свого імені про виділення ділянки під індивідуальне будівництво. А рада народних депутатів розглядає клопотання і у місячний строк у разі згоди передати громадянину земельну ділянку у власність чи у користування, приймає рішення з цього питання та замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською ОСОБА_7 народних депутатів, з районними землевпорядним, природоохоронним і санітарними органами, органом архітектури і подається для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність чи у користування.

Так в період з 1992 року по 2001 рік Новоолександрівська сільська рада народних депутатів прийняла рішення про виділення 24 земельні ділянки, співробітникам обласної клінічної лікарні іменем ОСОБА_4 під індивідуальну забудову площею по 0,10 га (загальною площею 2,4 га). В даний час Новоолександрівська сільська рада народних депутатів не може, приймати рішення про передачу землі фізичним особам-співробітникам обласної клінічної лікарні іменем ОСОБА_4 так, як їхнє рішення від 12 вересня 1991 року втратило юридичну силу в зв’язку з тим, що відповідно до пункту «г» ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року, у державній власності залишаються землі розташовані за межами населеного пункту. Таким чином, розпорядником вищеназваної земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту площею 4,00 га є органи Держгеокадастру.

На решту земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га претендують десять учасників АТО, які 30 вересня 2016 року звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з письмовою заявою щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва площею по 0,10 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, на території Дніпропетровської області Дніпропетровського району Новоолександрівської сільської ради, що не суперечить чинному законодавству.

З численними порушеннями норм Земельного кодексу України, таких як: відсутність рішення Дніпропетровської районної ОСОБА_7 про вилучення земельної ділянки 4,00 га у користувача «Радгоспу імені КПРС», відсутність рішення Дніпропетровської районної ОСОБА_7 яке є підставою для передачі земельної ділянки 4,00 га в постійне користування, відсутність технічної документації з землеустрою(ст. 19 ЗК України); відсутність Висновку про дослідження грунтового покриву земельної ділянки на предмет відношення до особливо цінних груп ґрунтів (ст. 21 ЗК України); неправомірне оформлення права постійного користування землі сільськогосподарського призначення під забудову, згідно ст. 19, 48 ЗК України не передбачено передача землі ОСОБА_8 за межами населених пунктів сільськогосподарського призначення під індивідуальну забудову; Новоолександрівська сільська рада народних депутатів 12 вересня 1991 року прийняла рішення про виділення зазначеної земельної ділянки фізичним особам - співробітникам обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова під індивідуальне будівництво, а виконавчим комітетом Дніпропетровської районної ради в 1992 році був виданий «Державний акт на право користування землею» площею 4,00 га сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, на території Новоолександрівської сільської ради під індивідуальну забудову юридичній особі Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені ОСОБА_4. Оформлення, видача та реєстрація «Державного акту на право користування землею» юридичній особі Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені ОСОБА_4, порушували права фізичних осіб-співробітників обласної клінічної лікарні імені ОСОБА_4, які відповідно до рішення Новоолександрівської сільської ради народних депутатів від 12 вересня 1991 року мали право на одержання земельних ділянок під індивідуальну забудову.

Згідно ст. 12 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими законами України.

Відповідно до ст. 2 ЗК України, нормативний акт який регулює спірні правовідносини на момент їх виникнення згідно з цільовим призначенням землі України поділяються на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів.

Відповідно до ст. 4 ЗК України, у державній власності перебувають всі землі України, за винятком переданих у колективну та приватну власність. Суб’єктами прав державної власності на землю виступають районні ради народних депутатів – на землі в межах їх території. Землі, що перебувають у державній власності можуть передаватись у користування.

Відповідно до ст. 22 ЗК України, право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право користування і до встановлення меж цієї ділянки в натурі забороняється.

Відповідно до ст. 23 ЗК України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районним ОСОБА_8 народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною ОСОБА_8 України.

В порушення вищевказаної норми закону, відповідачем видано акт застарілої форми. 13 березня 1992 року Верховною ОСОБА_8 України прийнята постанова № 2201-ХП, якою затверджено форма державного акту на постійне користування землею, в якому обов’язково передбачено зазначено посилання на рішення (власника) ОСОБА_8 народних депутатів.

Відповідно до ст. 21 ЗК України, для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, лінії електропередач і зв’язку, магістральних трубопроводів, а також для інших несільськогосподарських потреб надаються землі несільськогосподарського призначення,непридатні для ведення сільського господарства,або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене в оспорюванному державному акті цільове призначення землі надає можливість здійснювати індивідуальне будівництво, а фактично земельна ділянка не відноситься до земель населеного пункту, є землею сільськогосподарського призначення, керуючись цим державний акт має бути визнаним недійсним. Оскільки земля надана в постійне користування без зміни її цільового призначення в установленому законом порядку, це є підставою визнання недійсним акту. Окрім цього, відсутні матеріали, які б підтверджували, що спірна земля непридатна для ведення сільського господарства або вона є гіршої якості. З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спірний Державний акт видано з порушенням Законів України, і порушує право позивача на володіння земельною ділянкою, а тому є недійсним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. 22 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

В зв’язку з вищевикладеним, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасувати державний акт Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, скасування реєстрації державного акту Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, наданого Дніпропетровською районною радою під індивідуальну забудову Обласній лікарні ім. І.І.Мечникова, від 18 травня 1992 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 473, та зобов'язання ОСОБА_3 Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Дніпропетровської області внести зміни до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, щодо припинення постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га Комунальним закладом «Обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4» є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 районної ради, ОСОБА_3 Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1920 грн., тобто по 960 грн. з кожного.

Враховуючи, вищевикладене на підставі ст.ст. 10, 11, 32, 88, 114, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної ради, ОСОБА_3 Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Дніпропетровської області, третя особа: Комунальний заклад м. Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4 Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування державного акту, скасування реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати державний акт Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, наданого Дніпропетровською районною радою під індивідуальну забудову Обласній лікарні ім. І.І.Мечникова, який зареєстровано 18 травня 1992 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 473.

Скасувати реєстрацію від 18 травня 1992 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 473 державного акту Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, наданого Дніпропетровською районною радою під індивідуальну забудову Обласній лікарні ім. І.І.Мечникова.

Зобов'язати ОСОБА_3 Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Дніпропетровської області внести зміни до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, щодо припинення постійного користування земельною ділянкою площею 4 га Комунальним закладом «Обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_4».

Стягнути з ОСОБА_2 районної ради, ОСОБА_3 Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1920 грн., тобто по 960 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.