ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом  Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудремонт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

    Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

про визнання недійсною угоди та стягнення 71418 грн. 93 коп.

                                                                         Суддя Кожан М.П. 

                Секретар судового засідання  Гриценко О.І.                                                                                     

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Колпакова Т.В., довіреність №89/10/100 від 09.01.2007р.

від відповідача-1: Леонов А.В., довіреність №11 від 11.05.2006р.

від відповідача-2: представник не з”явився.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору субпідряду НОМЕР_1 на загальну суму 71418грн.93коп., у т.ч ПДВ 11903грн.16коп, укладений між відповідомем-1 та відповідачем-2, недійсним, таким що суперечить інтересам держави і суспільства; стягнути з СПД ОСОБА_1 на користь ТОВ “Монтажбудремонт” 71418грн.93коп. отриманих за договором субпідряду НОМЕР_1; стягнути з ТОВ “Монтажбудремонт” на користь держави 71418грн.93копю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладався з метою, яка  завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, оскільки, укладаючи його, ТОВ «Монтажбудремонт»мало намір приховати отримані за договором  гроші від оподаткування.

Розпорядженням голови суду Ю.Б.Парусніковим справу №А17/290-06 передано на розгляд судді Кожану М.П.

Відповідач-1 пояснив, що позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2 явку в судове засідання повноважного представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача-2, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною у спірному договорі та платіжних документах за спірним договором, у зв'язку з чим справа розглядається за наявним в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.04.2007р. розгляд справи був відкладений.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, суд, -

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Монтажбудремонт” та СПД ОСОБА_1 був укладений договір субпідряду НОМЕР_1 на загальну суму 71418грн.93коп., у т.ч ПДВ 11903грн.16коп.

Факт виконання вищезазначеного договору підтверджується договором субпідряду НОМЕР_1, податковою накладною НОМЕР_3, платіжним дорученням НОМЕР_2, актом приймання виконаних робіт за жовтень 2004р., актом сдачі прийому робіт від 29.10.2004р.

Суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задовольні позовних вимоги з таких підстав.

Відповідно до ст.207 ГК України недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

В даному випадку позивач зазначає, що оспорюваний договір укладався з метою, яка за відомо суперечила інтересам держави та суспільства, оскільки, укладаючи його, ТОВ „Монтажбудремонт” мало намір приховати отримані за договором грошові кошти від оподаткування.

Як вбачається з договору субпідряду НОМЕР_1, податкової накладної НОМЕР_3, платіжного доручення НОМЕР_2, акту приймання виконаних робіт за жовтень 2004р., акту сдачі прийому робіт від 29.10.2004р. саме ТОВ „Монтажбудремонт” здійснював оплату послуг за спірним договором на загальну суму 71418грн.93коп. Отже, отримання за спірним договором грошових коштів саме  ТОВ „Монтажбудремонт”, як це зазначає позивач матеріалами справи не підтверджується.  Таким чином, не можливо встановити намір ТОВ „Монтажбудремонт” приховати отримані за договором грошові кошти від оподаткування,  оскільки умови спірного договору не передбачають отримання ТОВ „Монтажбудремонт” грошових коштів і позивачем не надано таких доказів.

          Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає  вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і  суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

        Відповідно до ст..208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторонни стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З огляду на положення ст.207, 208 ГК України суд не вбачає необхідності застосування наслідків визнання договору недійсним.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, 207, 208 Господарського кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позоув.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Суддя                                                                                                                 М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі- 07.05.2007р.