ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 вересня 2009 року                                                                                             №1592/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого – Стародуба О.П.,

                суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,

                при секретарі судового засідання – Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ОСОБА_1. звернулась до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену з 03.04.2008р. частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку в передбаченому статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (далі допомога) розмірі.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2008р. в задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням позивач не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що внесені Законом України «Про Державний бюджет України» зміни в Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягення трирічного віку суперечать Конституції України, а тому застосуванню не підлягали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини 2008 року народження і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.

Відповідно до змін та доповнень, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» у статтю 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, розмір допомоги визначено як різницю між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога виплачувалась відповідачем в передбаченому законом розмірі і підстави для її нарахування та виплати у більшому розмірі відсутні, як і підстави вважати, що у майбутньому права позивача будуть порушені.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» зміни щодо розміру допомоги неконституційними не визнавались, діяли у відповідному періоді і підлягали виконанню відповідачем.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.160, 195, ч.4 ст.196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2008р. по справі №2а-4658/08 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                  О.П. СТАРОДУБ

СУДДІ:                                                                                                             Р.М. ШАВЕЛЬ

                                                                                                                            М.А. ПЛІШ