ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 вересня 2009 року                                                                                             №1593/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого – Стародуба О.П.,

                суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,

                при секретарі судового засідання – Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернулась до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов’язати відповідачів перерахувати та виплатити недоплачену їй за період з липня по грудень 2007 року частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, передбаченої ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (далі допомога).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2008р. позов задоволено частково – в межах строку звернення з позовом до суду. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення нарахувати та виплатити позивачу недоплачену частину допомоги за період з 01 жовтня по 31 грудня 2007 року в розмірі 989,72 грн., який визначається з врахуванням прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно Закону України «Про Державний бюджет України».

З таким рішенням суду управління праці та соціального захисту населення не погодилось подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмірах та в межах передбачених видатків. Просить постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини 2006 року народження і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції до 28.12.2007р.) має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановлено в розмірі: з 1 квітня – 463,00 грн., з 1 жовтня – 470,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.14), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, виключивши із резолютивної частини розмір допомоги, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу, оскільки її розмір визначено законом.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2008р. по справі №2а-4920/08 – без змін, виключивши з резолютивної частини розмір допомоги, яка підлягає нарахуванню та виплаті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                  О.П. СТАРОДУБ

СУДДІ:                                                                                                             Р.М. ШАВЕЛЬ

                                                                                                                            М.А. ПЛІШ