Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-418 /2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Непоради М.П. при секретарі - Єрьоменко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ДО

ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Сторони зареєстрували шлюб 6 вересня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, за актовим записом № 805.

Шлюб у сторін перший.

Дошлюбне прізвіще позивача - '"Варчук".

Від даного шлюбу є неповнолітня донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з позивачем.

Позивач просить суд розірвати шлюб, мотивуя це тим, що шлюбні відносини між сторонами не підтримуються майже 3 роки понад, сторони проживають окремо. Позивач зазначив, що причиною розірвання шлюбу стало відсутність взаємопоразуміння, різність характерів, втрата почуття кохання один до одного, небажання відповідача працювати та утримувати сім'ю. На перемирення і подальше подружнє життя позивач не згодна.

У попереднє судове засідання з'явилися позивач та відповідач.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, про що надав письмову заяву, яка залучена до матеріалів справи.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно п. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дітей, маючих істотне значення.

Як убачається із пояснень позивача, не спростовуваних і відповідачем, сторони припинили шлюбні відносини понад 3 роки. У теперішній період сторони сумісного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують без поважних причин, проживають окремо. На перемирення позивач не згодна. Відповідач також визнав, що на даний час сім'ї фактично не існує.

Все вищезазначене свідче про те, що даний шлюб розпався, зберегти сім'ю не можливо, про що свідчить відмова позивача від примирення. Також збереження шлюбу буде суперечить інтересам позивача та неповнолітньої дитини, які мають істотне значення.

На підставі вищезазначеного збереження сім'ї стало неможливим.

Керуючись ст.ст. 174,213, 214-215,218,223 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114. 115 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрований 06 вересня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис 805 - розірвати.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави в сумі 51 грн., позивача звільнити від сплати держмита.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви пр) апеляційне оскарження і подМиям після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, подачею її копії до апеляційно^ нстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Непорада М.П