ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.10.2009 Справа № 3/141-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області
до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 19465 грн. 37 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, дов. від 22.08.09р.
від відповідача - не прибув.
Мале приватне підприємство "Таврія" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 19465 грн. 37 коп. боргу по грошових зобов'язаннях за договором поставки від 30.10.08р. № 2, з яких 15408 грн. 00 коп. основного боргу, 1854 грн. 03 коп. пені, 1833 грн. 55 коп. інфляційних збитків та 369 грн. 79 коп. річних.
Явки уповноваженого представника відповідач не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Конверти з копіями ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлялися відповідачу за вказаною позивачем в позовній заяві адресою: АДРЕСА_1, поверталися до господарського суду з відмітками поштового відділення зв'язку про відсутність адресата за вказаною адресою, в зв'язку з чим суд зобов'язав позивача документально обґрунтувати заявлену останнім адресу відповідача.
22 жовтня 2009 року, на виконання вимог ухвали суду, позивачем надано витяг з держреєстру, яким заявлену позивачем адресу відповідача, станом на 16.10.09р., підтверджено.
Втім, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином проінформований про час та місце розгляду справи. Розгляд справи відбувається за наявними в ній доказами на підставі ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
в с т а н о в и в:
30 жовтня 2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки продуктів харчування № 2, за умовами якого кількість, вартість, асортимент та строки поставки товару визначаються окремими додатками до позову, які є його невід'ємними частинами, зокрема, видатковими накладними.
Відповідно до п.7.1.4 договору, покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 7 днів з моменту його фактичного отримання.
30 жовтня 2008 року, на виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 15408 грн., що підтверджується накладною від 30.10.08р. № 1451 (а. с. 10).
Грошових зобов'язань у встановлений договором строк відповідачем виконано не було, в зв'язку з чим 10 серпня 2009 року останньому разом з примірником акту звірки розрахунків було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, яку останнім залишено без задоволення.
Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. В односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст.525 ЦК України, не може.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, відсутність доказів оплати боргу або обґрунтованих належними доказами заперечень по суті позову з боку належним чином проінформованого про здійснення провадження у справі відповідача, позовні вимоги в частині стягнення 15408 грн. 00 коп. суми основного боргу суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо грошових зобов'язань по пені, застосування якої передбачено ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального її розміру, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того, ст.625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Наведені позивачем розрахунки 1854 грн. 03 коп. пені, 1833 грн. 55 коп. інфляційних збитків та 369 грн. 79 коп. річних виконані в межах наведених нормативних актів.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1854 грн. 03 коп. пені, 1833 грн. 55 коп. інфляційних збитків та 369 грн. 79 коп. річних також задовольняються судом як нормативно обґрунтовані.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.
Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, стягуються 194 грн. 65 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про час виготовлення його у повному обсязі.
На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 536, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.44, ст.49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, інші реквізити суду не відомі) на користь малого приватного підприємства "Таврія" (Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, буд. 22-А, код ЄДРПОУ 14129039) 15408 грн. основного боргу, 1854 грн. 03 коп. пені, 1833 грн. 55 коп. інфляційних збитків, 369 грн. 79 коп. річних, 194 грн. 65 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя М. Б. Сулімовська
Рішення складено у повному обсязі
та підписано 23 жовтня 2009 року.