ПОСТАНОВА
Іменем України
«15» жовтня 2009 р. Справа № 2а-24102/09/1270
Категорія № 6.6.2
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Качуріної Л.С.
при секретарі Смішливій І.М.
в присутності сторін:
представник позивача: Бачура О.В.
представник відповідача: не з’явився
представник третьої особи – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Приватного підприємства «Балта» третя особа – Начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи,-
ВСТАНОВИВ:
06 липня 2009 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція м. Луганська звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Балта», третя особа – Начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.
У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним запис №13821020000013703 від 09.08.2007 року про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Балта» код ЄДРПОУ 35306923, припинити юридичну особу, та визнати недійсним свідоцтво платника ПДВ Приватного підприємства «Балта» з моменту його видачі
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 09 серпня 2007 року Виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстровано Приватне підприємство «Балта» код ЄДРПОУ 35306923, про що було зроблено запис №13821020000013703. В подальшому Приватне підприємство «Балта» було взято на податковий облік в Ленінській МДПІ м. Луганська. Засновником та керівником підприємства зареєстровано ОСОБА_3, який прописаний за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно статутних документів цього підприємства його місцезнаходженням є адреса: 91033 м. Луганськ, вул. Цимлянська, 5.
Згідно запису у довідці з ЄДР від 21.11.2008 року ПП «Балта» за юридичною адресою, вказаною у статуті не знаходиться , у зв’язку з чим позивач просить припинити юридичну особу відповідача.
Відповідно до пояснень засновника ОСОБА_3, наданих працівникам податкової міліції 25 квітня 2009 року, у червні 2007 року він вийшов на вулицю в магазин, повернувшись додому він помітив, що у нього вкрали паспорт. Наступного дня він звернувся до Кам’янобрідського РВ УМВС України в Луганській області, де написав заяву про викрадення паспорту. Як стверджує ОСОБА_3, він ніколи не чув про ПП «Балта» , ніякого відношення до підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю він ніколи не займався, податкову звітність не надавав, угод не укладав та робити нікому не доручав.
Таким чином, позивач вважає, що фактично засновником підприємства відповідно до ст. 638 ЦК України були укладені угоди з невідомою особою за формою, передбаченою ст. 639 ЦК України, тобто усною, про реєстрацію ПП «Балта» з повною цивільною дієздатністю як юридичної особи - господарського суб’єкта. Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України). Дії засновника ПП «Балта» не були направлені на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна зі сторін угоди навмисно ввела іншу в оману відносно обставин, які мають суттєве значення, така угода визнається недійсною.
Позивач вважає, що ст. 110 Цивільного кодексу України передбачає визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення закону, які не можна усунути, а відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV підставою до прийняття судового рішення щодо припинення державної реєстрації є порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
У зв’язку з цим позивач просив суд визнати недійсним запис №13821020000013703 від 09.08.2007 року про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Балта» код ЄДРПОУ 35306923, припинити юридичну особу, та визнати недійсним свідоцтво платника ПДВ Приватного підприємства «Балта» з моменту його видачі.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не доповів. Від нього повернувся конверт.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником.
Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про час, дату та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 серпня 2007 року Виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстровано Приватне підприємство «Балта» код ЄДРПОУ 35306923, про що було зроблено запис №13821020000013703. В подальшому Приватне підприємство «Балта» було взято на податковий облік в Ленінській МДПІ м. Луганська. Засновником та керівником підприємства зареєстровано ОСОБА_3, який прописаний за адресою: АДРЕСА_1.
У відповідності із п. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичниї осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05. 2003 року юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов”язана подати або надіслати рекомендованим листом державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно статутних документів цього підприємства його місцезнаходженням є адреса: 91033 м. Луганськ, вул. Цимлянська, 5.
Згідно пояснень засновника ОСОБА_3, наданих працівникам податкової міліції 25 квітня 2009 року, у червні 2007 року він вийшов на вулицю в магазин, повернувшись додому він помітив, що у нього вкрали паспорт. Наступного дня він звернувся до Кам’янобрідського РВ УМВС України в Луганській області, де написав заяву про викрадення паспорту. Як стверджує ОСОБА_3, він ніколи не чув про ПП «Балта» , ніякого відношення до підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю він ніколи не займався, податкову звітність не надавав, угод не укладав та робити нікому не доручав.
Судом встановлено, що 21 листопада 2008 року державний реєстратор у виконавчому комітеті Луганської міської ради вніс до ЄДР запис № 13821430001013703 про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 – IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону та наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська щодо припинення юридичної особи підлягають задоволенню
Щодо визнання недійсним запису №13821020000013703 від 09 серпня 2007 року про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності Приватного підприємства «Балта» та визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ Приватного підприємства «Балта» моменту його видачі суд вважає, що у суду відсутні підстави для ухвалення рішення на користь позивача з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов’язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Аналізуючи норми Господарського кодексу України (далі – ГК України) слід зазначити, що згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації
Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб’єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.
Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, відповідно органами законодавчої, виконавчої, судової влади, а також Президентом. У цьому контексті від органів державної влади слід відрізняти органи державного управління, що створюються для забезпечення виконань їх завдань. Основним призначенням системи органів державної влади є організація реалізації повноважень держави (відповідно повноважень територіальних громад – щодо органів місцевого самоврядування).
Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Із зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб, визначених частиною 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду із зазначеним позовом, а також зазначає, що позивач не належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право на застосування адміністративно-господарських санкцій.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису №13821020000013703 від 09 серпня 2007 року про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності Приватного підприємства «Балта»та визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ Приватного підприємства «Балта» з моменту його видачі не обґрунтовані чинним законодавством України і в цій частині задоволенню не підлягають.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17,18,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 33, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Приватного підприємства «Балта», третя особа – Начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи задовольнити частково.
Припинити юридичну особу відповідача – Приватного підприємства «Балта» код ЄДРПОУ 35306923, яке зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради за №13821020000013703 від 09 серпня 2007, що розташоване за адресою: 91000 м. Луганськ, вул. Цимлянська, 5
В інших частинах адміністративного позову відмовити за необгрунтованістю.
Копію даної постанови направити Державному реєстратору управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської Ради ( м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14) після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 20 жовтня 2009року.
Суддя