У Х В А Л А

7 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаВолкова О.Ф.

суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,

розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ПФУ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 листопада 2016 року відмовив у задоволенні клопотання ПФУ про звільнення від сплати судового збору і, керуючись пунктом 1 частини третьої статті 108, статтею 214 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), повернув касаційну скаргу заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПФУ звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд у зв'язку з неоднаковим застосуванням статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», посилаючись на те, що суд касаційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Заява ПФУ не відповідала вимогам статей 239 та 239-1 КАС.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 27 лютого 2017 року заяву відповідно до вимог частини другої статті 239-2 КАС було залишено без руху та надано ПФУ строк для усунення її недоліків до 27 березня 2017 року.

30 березня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ПФУ про усунення недоліків заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року (№№ К/800/45148/15, К/800/46167/15) та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2016 року (№ 6-19041ск16).

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права, оскільки вирішення суддею питання про можливість звільнення від його сплати в кожній конкретній справі залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Так, з наданих для порівняння ухвал вбачається, що в цих справах суди встановили підстави для звільнення позивачів від його сплати, оскільки ними надано відповідні документи, які підтверджують викладені обставини щодо неможливості його сплатити.

Тоді як в оскаржуваній ухвалі суд виходив із того, що клопотання позивача не свідчить про наявність підстав для такого.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1587/ed_2016_06_02/pravo1/T161402.html?pravo=1>, статтями 235-240 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2304/ed_2016_10_05/pravo1/T052747.html?pravo=1>, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Ф. Волков

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко