АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/4436/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Рибак М.А.

№ 761/23524/14-ц Доповідач-Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи : Головне управління юстиції у місті Києві, Третя Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа : Головне управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, виселення ,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року відмовлено в прийнятті та повернуто позивачу за первісним позовом ОСОБА_3 уточнену позовну заяву від 04.07.2016 року про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_3,яка є дочкою двоюрідної сестри померлої ОСОБА_9 та визнання за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкової трансмісії після смерті матері ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції,як таку,що постановлена з порушенням норм процесуального права,оскільки в заяві позивача не предмет позову не змінювався,а відбулося збільшення розміру позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 08.08.2014 року ОСОБА_10 звернулась з позовом, в якому просила встановити факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_9, зазначаючи, що остання є її двоюрідною сестрою, внаслідок чого ОСОБА_10 є спадкоємицею померлої ОСОБА_9 за законом п»ятої черги та має право на спадкування на рівні з відповідачами, які також є двоюрідними братами та сестрами померлої ОСОБА_9.

Крім зазначеного просила визнати за нею, ОСОБА_10, право власності в порядку спадкування на 1/4 частину квартир АДРЕСА_1 ( а.с. 3-4 том 1).

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_10, відповідачі 09.12.2014 року пред»явили зустрічний позов, в якому просили встановити факт смерті своїх батьків, які були дядьками померлої ОСОБА_9 та визнати за ними право власності по 1/3 частині квартир АДРЕСА_1, належних померлій ОСОБА_9 , як спадкоємці третьої черги на підставі ч. 4 ст. 1266 , 1263ЦК України, виселити з вказаних квартир ОСОБА_7 та ОСОБА_8. ( а.с. 193-202 том 1).

30.03.2015 року ОСОБА_10 подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій посилаючись на ст.. 1263 ЦК України, вважаючи себе спадкоємцем третьої черги , як двоюрідна сестра померлої ОСОБА_9, просила суд встановити факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_9, зазначаючи, що остання є її двоюрідною сестрою та визнати за нею, ОСОБА_10, право власності в порядку спадкування на квартири АДРЕСА_1, зазначаючи, що позивачі не підтверджують факти народження, смерті, одруження належними доказами, а тому не мають права на спадкування за законом у третю чергу ( а.с. 10-11 том 2).

22.04.2015 року в зв»язку з припиненням повноважень судді ОСОБА_12 справу при повторному автоматичному розподілу передано судді Рибаку М.А., який призначив її розгляд на 02.06.2015 року (а.с. 29, 30 том 2).

02.06.2015 року провадження у даній справі зупинено в зв»язку зі смертю позивача за первісним позовом ОСОБА_10 до вступу у справу правонаступника (а.с.50-51 том 2).

20.01.2016 року провадження у справі відновлено, залучено як процесуального правонаступника померлої ОСОБА_10 в якості позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом , доньку померлої ОСОБА_10 - ОСОБА_3 (а.с. 105-106 том 2).

Починаючи з вказаної дати розгляд даної справи по суті з різних причин не розпочинався до 14.02.2017 року.

04.07.2016 року ОСОБА_2, представник правонаступника померлої ОСОБА_10, ОСОБА_3, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій виклав позовні вимоги в наступній редакції : Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_3, яка є дочкою двоюрідної сестри померлої ОСОБА_9; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкової трансмісії після смерті матері - ОСОБА_10 на квартири АДРЕСА_1. При цьому зазначав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 є двоюрідними сестрами, оскільки у них був спільний дід по батьковій та материнській лінії відповідно. ОСОБА_11 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_10, оскільки ОСОБА_10 померла після відкриття спадщини після померлої ОСОБА_9, то ОСОБА_11 має право на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_9 в порядку спадкової трансмісії в третю чергу ( а.с.25-28 том 3).

До розгляду справи по суті, 14.02.2017 року суд першої інстанції відмовив в прийнятті та повернув позивачу за первісним позовом ОСОБА_3 уточнену позовну заяву від 04.07.2016 року, прийшовши до висновку, що у вказаній заяві в порушення ст.. 31 ЦПК України, фактично позовні вимоги не збільшуються, а змінюються підстави і предмет позову одночасно, що вказаною норму закону не передбачено, роз»яснивши право ОСОБА_11 на подачу уточненої позовної заяви в загальному порядку.

Право позивача змінити предмет чи підстави позову передбачене ч. 2 ст. 31 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову. Тому одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права , предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5 зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2 ст. 16 ЦК України визначив орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

. Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема, у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5.

Колегія суддів, проаналізувавши заяву ОСОБА_2, представника правонаступника померлої ОСОБА_10, ОСОБА_3, про збільшення розміру позовних вимог, подану 04.07.2016 року, вважає, що позивачем ОСОБА_3, яка є правонаступником ОСОБА_10, фактично ні предмет, ні підстави позову, вказаною заявою не змінювались.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_10, поданої нею 30.03.2015 року про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом в судовому засіданні 30.03.2015 року, то ОСОБА_10 просила суд, посилаючись на ст.. 1263 ЦК України, та вважаючи себе спадкоємцем третьої черги , як двоюрідна сестра померлої ОСОБА_9, встановити факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_9, зазначаючи, що остання є її двоюрідною сестрою та визнати за нею, ОСОБА_10, право власності в порядку спадкування на квартири АДРЕСА_1.

Отже предметом позову було встановлення факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_9 та визнання за нею, ОСОБА_10, права власності в порядку спадкування на квартири АДРЕСА_1.

Підставою позову було те, що ОСОБА_10 , вважала себе спадкоємцем третьої черги, як двоюрідна сестра ОСОБА_9, наслідком чого є спадкування після померлої .

Після смерті ОСОБА_10, в якості правонаступника залучено ОСОБА_3, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після померлої ОСОБА_10, тобто отримала усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст.. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 37 ЦПК України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов»язкові для нього так само, як вони були обов»язкові для особи, яку він замінив.

В заяві ОСОБА_2, представника правонаступника померлої ОСОБА_10, ОСОБА_3, про збільшення розміру позовних вимог, подану 04.07.2016 року, зазначаючи як підставу позову те, що ОСОБА_10 , була спадкоємцем третьої черги померлої ОСОБА_9, як її двоюрідна сестра, наслідком чого є спадкування після померлої, просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_3, яка є дочкою двоюрідної сестри померлої ОСОБА_9; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкової трансмісії після смерті матері - ОСОБА_10 на квартири АДРЕСА_1.

Зіставляючи заявлені 30.03.2015 року ОСОБА_10 , правонаступником якої є ОСОБА_3, вимоги з заявою від 04.07.2016 року, незважаючи на її назву ( заява про збільшення позовних вимог), процесуальні підстави вважати її заявою про зміну або збільшення позовних вимог, відсутні, оскільки незважаючи на клопотання про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_3, яка є дочкою двоюрідної сестри померлої ОСОБА_9, фактично ОСОБА_3 просить встановити факт родинних відносин між своєю матір»ю, правонаступником якої вона є за даним позовом, та померлою ОСОБА_9, наслідком чого , у разі задоволення даної вимоги, буде спадкування майна померлої ОСОБА_9 як спадкоємцем третьої черги, в зв»язку із спадкуванням прав померлої матері ОСОБА_10.

В даному випадку суду першої інстанції слід було уточнити позовні вимоги ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_10 з позиції ст.. 1218 ЦК України, та в подальшому за результатами таких уточнень, визначитись чим саме є заява від 04.07.2016 року - поясненнями особи до позову, чи зміною предмету та/або підстав, чи збільшенням позовних вимог, зважаючи і на ту обставину, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права.

Крім того, прийшовши до висновку, що позивачем, на його думку, одночасно змінюється і предмет і підстави позову, суду необхідно було з»ясувати в позивача, чи не відмовляється він від первісно заявлених позовних вимог, адже саме в цих первісних межах суд має розглянути судову справу. Адже відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином оскаржувану ухвалу неможна визнати законною та обґрунтованою,внаслідок чого вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 задовольнити .

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: