КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р. Справа№ 5028/9/78б/31б/21б/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: не з'явився;

від ліквідатора: Загородній О.М. (дов. від 13.04.2017);

від АТ «Банк «Фінанси та кредит»: Казаєва О.О. (дов. від 11.04.2017 № 3-243110/2244);

інші представники сторін: не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області

на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017

у справі № 5028/9/78б/31б/21б /2011 (Суддя С.В. Белов)

за заявою боржника Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод"

про порушення справи про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 у справі № 5028/9/78б/31б/21б/2011 відмовлено Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області у включенні грошових вимог у розмірі 613 579,11 грн. до реєстру вимог кредиторів; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 у даній справі в частині відмови Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області у включенні грошових вимог у розмірі 613 579,11 грн. до реєстру вимог кредиторів, постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області та включити до четвертої черги вимог кредиторів у розмірі 613 579, 11 грн. згідно постанов про стягнення виконавчого збору, та включити до першої черги вимог кредиторів вимоги в сумі 2 756,00 та 3 520,00 грн. за сплату судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області посилається на те, що оскаржувана ухвала у зазначеній частині прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.04.2017.

04.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 було продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 19.04.2017.

14.04.2017 до Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник ліквідатора та представник АТ «Банк «Фінанси та кредит» проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення.

В судове засідання 19.04.2017 апелянт та інші кредитори (крім АТ «Банк «Фінанси та кредит») не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта та інших кредиторів, які не з'явилися в судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.07.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод".

Ухвалою суду першої інстанції від 10.09.2010 у даній справі затверджено реєстр кредиторів Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод".

Постановою господарського суду Чернігівської області від 04.11.2016 у справі №5028/9/78б/31б/21б/2011 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича.

На стадії ліквідаційної процедури у межах встановленого двохмісячного терміну після оприлюднення відповідного повідомлення на адресу суду першої інстанції, крім іншого, надійшла заява Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області (14000, пр. Миру, 21А, м. Чернігів) про визнання кредиторських вимог на загальну суму 613 579,11 грн., що складаються з сум виконавчого збору відповідно до постанов про стягнення виконавчого збору.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції, крім іншого, відмовив Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області у включенні грошових вимог у розмірі 613 579,11 грн. до реєстру вимог кредиторів.

В решті ухвала суду першої інстанції від 17.01.2017 у даній справі не оскаржується.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується апелянтом.

Грошові вимоги Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області на загальну суму 613 579,11 грн. складаються з сум виконавчого збору відповідно до постанов про стягнення виконавчого збору: від 23.03.2016, 18.04.2016, 09.08.2016, 15.08.2016, 10.08.2016, 29.06.2016, 06.07.2016, 26.09.2016, 27.08.2014, 06.07.2016, 29.06.2016.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, законодавець чітко визначає необхідність вчинення державним виконавцем певних дій, спрямованих на примусове виконання рішення. Відповідно до ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, яким зазначено про те, що подані до заяви Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області документи не містять доказів, що підтверджують факт вчинення заявником заходів примусового характеру щодо виконання відповідних рішень, факт фактичного стягнення з боржника відповідних сум державним виконавцем, а також фактичної передачі відповідного майна боржника стягувачам. Вказані докази не були подані як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції. Без цих доказів неможливо встановити розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника відповідно до вказаних норм чинного законодавства.

Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 28.01.2015 у справі № 924/205/13-г.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується апелянтом, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 17.01.2017 у справі № 5028/9/78б/31б/21б/2011. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, в тій частині, що оскаржується апелянтом, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про виконавче провадження", статями 4-1, 33, 34, 43, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 у справі № 5028/9/78б/31б/21б /2011 в частині відмови Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області у включенні грошових вимог у розмірі 613 579,11 грн. до реєстру вимог кредиторів божника - без змін.

2. Матеріали справи № 5028/9/78б/31б/21б/2011 повернути до господарського суду Чернігівській області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 21.04.2017.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко