ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 р. Справа № 653/1988/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Венглєвська Н.Б.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області на додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 19 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання провести поновлення пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання поновити виплату пенсії з 21 травня 2012 року.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 07 вересня 2016 року позов задоволено. Зобов'язано УПФ України в Генічеському районі Херсонської області провести поновлення пенсії ОСОБА_3 з 21 травня 2012 року, призначивши її знову на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні в сумі 3 263, 60 грн., з врахуванням вже виплачених сум і на підставі тих документів, які вже містяться у її пенсійній справі. Стягнуто з УПФ України в Генічеському районі Херсонської області на користь ОСОБА_3 вартість судового збору в розмірі 551, 20 грн.

Додатковою постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 19 січня 2017 року заяву ОСОБА_3 про винесення додаткової постанови задоволено частково. Стягнуто з УПФ України в Генічеському районі Херсонської області/код ЄДРПОУ 21295011/ на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 679 (шістсот сімдесят дев'ять) грн. 99 коп., зобов'язавши орган Державної казначейської служби України в Генічеському районі перерахувати їх з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків УПФ України в Генічеському районі Херсонської області. В іншій частині заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 вересня 2016 року постановою Генічеського районного суду Херсонської області задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до УПФ України в Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання провести поновлення пенсії та проведення поновлення пенсії з 21 травня 2012 року; стягнуто з відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Згідно змісту резолютивної частини вказаної постанови, суд при розгляді справи вирішив питання про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, що відображено у п.3 резолютивної частини постанови суду від 07 вересня 2016 року.

Задовольняючи частково заяву про винесення додаткової постанови, суд першої інстанції виходив з необхідності стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків УПФ України в Генічеському районі Херсонської області на користь позивачки судові витрати, що складаються з витрат представника, які пов'язані із прибуттям до суду та добові в загальному розмірі 679, 99 гривень, оскільки дані обставини підтверджені належними та допустимими доказами. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги стосовно стягнення судових витрат, пов'язані зі сплати судового збору не підлягають задоволенню, оскільки при розгляді справи судом вирішено питання про стягнення з відповідача відповідних судових витрат.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно зі ст. 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. При цьому, сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов'язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадку, коли стороні та (або) представнику необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтверджено вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним транспортом.

Як вбачається з матерілів справи, представником позивачки надано квиток автобусного сполучення з м. Херсон до м. Генічеськ 06 вересня 2016 року для участі у судовому засіданні 06 вересня 2016 року, згідно якого вартість проїзду складала 128 грн. 79 коп. (а.с.130), у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані витрати є витратами, які понесені у зв'язку з прибуттям до суду, а відтак підлягають стягненню на користь позивачки.

Також, постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» №590 від 27 квітня 2006 року передбачено, що компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Згідно наказу Юридичного офісу В. Меламеда (Ізраїль-Україна) ТОВ «В. Меламед Юридичний офіс (Ізраїль-Україна) №67-відр. від 05 вересня 2016 року, представника позивачки - ОСОБА_2 відряджено до м. Генічеська Херсонської області на 2 дні з 05 вересня 2016 року по 06 вересня 2016 року з урахуванням часу перебування у дорозі та видано добові у розмірі 551, 20 грн. (275, 60 грн. Х 2 дні = 551, 20 грн.).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не надано суду належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявленої вимоги щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з прибуттям до суду та добових представника, стороні на користь якої постановлено рішення суду і яка не є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо стягнення відповідних судових витрат.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області залишити без задоволення, додаткову постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 19 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний