НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 року справа № 2-1144-09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.
при секретарі Шевчук О.М.,
з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача Німого Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, суд,
встановив:
27 липня 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 червня 2008 року під час виконання трудових обов’язків на ВП «Шахта №1 «Нововолинська», де він працював гірничим робітником очисного вибою, з ним стався нещасний випадок – під час виконання робіт з пересування кінцевої головки скребкового конвеєра СП-202 лави №224 на 0,8 м, стався раптовий обвал породи, яка проламавши три рами кріплення, присипала позивача. Внаслідок обвалу позивач отримав перелом хребта в поясничному відділі, забій грудної клітини та переломи ребер. Відповідно до акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 28 червня 2008 року о 05 годині на ВП «Шахта №1 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 14.07.2008 року, нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом. 14 липня 2008 року за фактом нещасного випадку з позивачем було складено Акт №16 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом форми Н-1. Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК, позивач визнаний інвалідом І групи внаслідок трудового каліцтва, і йому встановлено 100 відсотків втрати професійної працездатності. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 126000 грн.
Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що 28 червня 2008 року під час роботи гірничим робітником очисного вибою на виробництві на шахті № 1 “Нововолинська” ОСОБА_3 отримав виробничі травми, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, вимушений був звільнитися з роботи, втратив 100% професійної працездатності, обмежений в пересуванні, не може обходитись без сторонньої допомоги. отримав виробничі травми, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, вимушений був звільнитися з роботи, втратив 100% професійної працездатності, обмежений в пересуванні, не може обходитись без сторонньої допомоги. був травмований. 14 липня 2008 року складено акт №16 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом форми Н-1.
Висновком МСЕК позивачу встановлено 100% втрати працездатності. Вважають, що окрім отриманих ОСОБА_3 отримав виробничі травми, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, вимушений був звільнитися з роботи, втратив 100% професійної працездатності, обмежений в пересуванні, не може обходитись без сторонньої допомоги. отримав виробничі травми, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, вимушений був звільнитися з роботи, втратив 100% професійної працездатності, обмежений в пересуванні, не може обходитись без сторонньої допомоги. страхових виплат, в зв’язку з важкою закритою хребетно-спинномозковою травмою під час виконання трудових обов’язків, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому каліцтвом, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоров’я. Вважають, що через ушкодження здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля».Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 126 000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні представник відповідача Німой Т.Є. визнав факт завдання позивачу моральної шкоди, але її розмір вважає завищеним, вказуючи на те, що представник позивача визначаючи її розмір, безпідставно посилається на ч.3 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка діяла до встановлення позивачу втрати працездатності. Крім того, вини підприємства у настанні нещасного випадку немає, позивач отримує за отримане ушкодження здоров’я щомісячно страхові виплати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, допитана як свідок, показала, що більше 25 років перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 До травми чоловіка вона працювала бухгалтером-економістом, має вищу освіту, на даний час вона позбавлена можливості працювати, оскільки доглядає за хворим, за що отримує щомісячно 11 грн. Після нещасного випадку матеріальний стан їх сім’ї значно погіршився. Їх двоє синів є студентами та перебувають на їх утриманні. Один з синів навчається заочно, але офіційно не працює. Позивач знаходиться в безпорадному стані, прикутий до ліжка, обмежений в пересуванні, потребує сторонньої допомоги цілодобово, як в найменших побутових, так і фізіологічних потребах, постійно відчуває біль по всьому травмованому тілі, завжди потребує знеболювальних ліків. Крім цього, постійно лікується у медичних закладах стаціонарно. Все лікування проходить за їхні кошти. Позивач часто впадає в депресію, нервується. Стан безпорадності, постійне відчуття неповноцінності знижує інтерес до життя, до оточуючих. На їх звернення до шахти за допомогою, були виділені кошти в розмірі 1000 грн., що являли собою дріб’язковий вклад до коштів на придбання ліків. Вважає, що позивачу спричинено травмою, пов’язаною з виробництвом, важку моральну шкоду.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в зв’язку з наступним.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 отримав виробничі травми, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, вимушений був звільнитися з роботи, втратив 100% професійної працездатності, обмежений в пересуванні, не може обходитись без сторонньої допомоги. отримав виробничі травми, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, вимушений був звільнитися з роботи, втратив 100% професійної працездатності, обмежений в пересуванні, не може обходитись без сторонньої допомоги. працював з 30 липня 2007 року по 24 жовтня 2008 року гірником очисного забою на шахті №1 «Нововолинська», яка є виробничим підрозділом відповідача – ДП «Волиньвугілля» (а.с. 8).
28 червня 2008 року під час роботи на шахті № 1 “Нововолинська”, де він працював гірником очисного вибою, з ним стався нещасний випадок – під час виконання робіт з пересування кінцевої головки скребкового конвеєра СП-202 лави №224 на 0,8 м, стався раптовий обвал породи, яка проламавши 3 рами кріплення, присипала позивача. Внаслідок обвалу позивач отримав перелом хребта в поясничному відділі, забій грудної клітини та переломи ребер. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 складений відповідачем 14 липня 2008 року (а.с.9-10).
Основною причиною даного нещасного випадку як зазначено у пункті 7 акту Н-1 є ведення робіт по вийманню вугілля з лави №224 з порушенням вимог «Паспорту кріплення...» в частині дотримання відстані між шпальними брусами в місці обвалу порід покрівлі (а.с.10).
Відповідно до Акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 28 червня 2008 року о 05 годині на ВП «Шахта №1 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 14.07.2008 року (а.с.11-14), нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом.
Висновком Нововолинської МСЕК від 24 жовтня 2008 року, позивач ОСОБА_3 визнаний інвалідом І групи та йому встановлено 100% втрати працездатності, в зв’язку з трудовим каліцтвом. Вказані обставини підтверджуються копією виписки із акту освідчення в МСЕК (а.с.22), копією довідки МСЕК (а.с.23).
Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З пояснень представників позивача та показань ОСОБА_1, допитаної як свідка, слідує, що заподіяна ОСОБА_3 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, так і тих котрі він переносить по теперішній час. Отримані позивачем виробничі травми постійно турбують його, у зв’язку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.
Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_3 на робочому місці, про що зазначено у пунктах 7, 10 акту за формою Н-1 від 14 липня 2008 року(а.с.9-10).
Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.
ОСОБА_3 отримав виробничі травми, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, вимушений був звільнитися з роботи, втратив 100% професійної працездатності, обмежений в пересуванні, не може обходитись без сторонньої допомоги. Отже, спричинена ОСОБА_3 моральна шкода у зв’язку з ушкодженням здоров’я від нещасного випадку на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.
Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_3 стягнути 80000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав важку хребетно-спинномозкову травму, травму грудної клітки, злам ребер . Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується повідомленням Нововолинської ЦМЛ від 11.07.2008 року (а.с.15) та медичним заключенням Волинської обласної клінічної лікарні (а.с.17). Позивач є інвалідом першої групи від трудового каліцтва. Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей як в побуті, так і фізіологічних потребах, вимагає сторонньої допомоги в пересуванні, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_3 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 80000 грн. моральної шкоди і не бере до уваги посилання представника позивача при визначенні розміру моральної шкоди на ч.3 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка діяла до встановлення позивачу втрати працездатності.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»- суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_3 80000 (вісімдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» 1 (одну) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя О.Р. Ференс-Піжук