ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"12" квітня 2017 р.Справа № 5023/6017/12 вх. № 6017/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю:

представника ТОВ "Корора" - Дмитрієв О.І.

ліквідатора - Безпалий С.О.

представника ПАТ КБ "Надра" - Виштикалюк В.В.

розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013 р.

По справі за заявою ФОП ОСОБА_4, м. Харків

до ФОП ОСОБА_5, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 09.01.2013 р. боржника - ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нікольського О.М., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 29.07.2013 р. задоволено скаргу ПАТ КБ "Надра" на дії ліквідатора Нікольського О.М., усунено арбітражного керуючого Нікольського О.М. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Строгова С.Л.

Ухвалою суду від 25.03.2014 р. задоволено заяву Строгова С.Л. про звільнення його від обов'язків ліквідатора у даній справі, звільнено арбітражного керуючого Строгова С.Л. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_5 - арбітражного керуючого Белікова О.П.

Ухвалою суду від 24.03.2015 р. усунено Белікова О.П. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Безпалого С.О.

До канцелярії суду від ліквідатора надійшла скарга (вх№ 30955 від 03.08.2015 р.) на дії кредитора банкрута - ПАТ "КБ "Надра", у порядку ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій він просить суд визнати дії кредитора боржника - ПАТ "КБ "Надра" неправомірними, визнати недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013 р. укладений між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "РЕЙКОН", посвідчений ПН ХМНО Салигою Н.А. за реєстровим № 2647, застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі - продажу від 28.08.2013 р. укладеного між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "РЕЙКОН", посвідчений ПН ХМНО Салигою Н.А. за реєстровим № 2647, зобов'язати ПН ХМНО Салигу Наталію Анатоліївну (свідоцтво № 3812) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, загальною площею 154,8 кв.м. в літ. "А-5", які розташовані за адресою; АДРЕСА_1 за ТОВ "РЕЙКОН" (код ЄДРПОУ 33155734), повернути нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8 в літ. "А-5" загальною площею 154,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, до ліквідаційної маси боржника - ФОП ОСОБА_5.

Також, від ліквідатора надійшла заява (вх. № 33635 від 21.08.2016 р.) про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень № 2647 від 28.08.2013 р. та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою суду від 28.10.2015 р. задоволено заяву ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.) про визнання недійсними договору купівлі - продажу нежитлових приміщень № 2647 від 28.08.2013 р., визнано недійсними договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013 р. укладений між ПАТ "КБ "НАДРА" та ТОВ "РЕЙКОН", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А. за реєстровим № 2647, застосовано наслідки недійсності правочину - договору купівлі - продажу від 28.08.2013 р. укладеного між ПАТ "КБ "НАДРА" та ТОВ "РЕЙКОН", посвідчений ПН ХМНО Салигою Н.А. за реєстровим № 2647, шляхом повернення майна до ліквідаційної маси боржника.

Ухвалою суду від 15.12.2015 р. відкладено розгляд справи на 02.02.2016 р.

Проте, судове засідання не відбулося з причин подання ПАТ "КБ "НАДРА" апеляційної скарги на ухвалу суду від 28.10.2015 р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року у справі № 5023/6017/12 апеляційну скаргу ТОВ "РЕЙКОН" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 28.10.2015 року у справі № 5023/6017/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 р. касаційну скаргу ПАТ "Комерційний Банк "Надра", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О. задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 28.10.2015 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Враховуючи повернення справи з касаційної інстанції, суд призначив заяву ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.) до розгляду в судовому засіданні 11.08.2016 р.

Проте, судове засідання не відбулося з причин подання ПуАТ "Комерційний Банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О. касаційної скарги на постанову господарського суду Харківської області від 09.01.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року у справі № 5023/6017/12.

Ухвалою Вищого господарського суду Харківської області від 05.09.2016 р. відмовлено Публічному акціонерному товариству "Комерційний Банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О. у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Господарського суду Харківської області від 09.01.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року у справі № 5023/6017/12, касаційну скаргу на постанову Господарського суду Харківської області від 09.01.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року у справі № 5023/6017/12 повернуто ПАТ "Комерційний Банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О.

Враховуючи повернення справи з касаційної інстанції, суд призначив заяву ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.) та скаргу ліквідатора (вх№ 30955 від 03.08.2015 р.) до розгляду та залучив до участі у розгляді заяви ТОВ "Рейкон" та ПАТ "Комерційний Банк "Надра", оскільки рішення по даній заяві може вплинути на їх права та обов'язки.

В судовому засіданні 17.11.2016 р. ліквідатор повідомив, що на цей час власником спірного майна зареєстровано ТОВ "Корора", яке просив залучити до участі у справі.

Від ПАТ "КБ "Надра" надійшло клопотання про відкладання розгляду справи для необхідності ознайомлення зі скаргою та заявою ліквідатора та надання відповідного відзиву.

Враховуючи, що рішення по розгляду заяви та скарги може вплинути на права та обов'язки покупця спірного майна (власника) - ТОВ "Корора", а також приватного нотаріуса ХМНО Салигу Н.А., суд дійшов висновку залучити їх до розгляду скарги та заяви ліквідатора.

Враховуючи нез'явлення учасників процесу, залучення нових учасників та необхідність отримання витребуваних та додаткових документів, суд відклав розгляд скарги та заяви ліквідатора на 13.12.2016 р.

Проте, судове засідання 13.12.2016 р. не відбулося з причин направлення справи до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Корора" на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2016 р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 р. апеляційну скаргу ТОВ "Корора" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2016 у справі № 5023/6017/12 залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 р. повернено апеляційну скаргу ТОВ "Корора" на постанову господарського суду Харківської області від 09.01.2013 р. у справі № 5023/6017/12.

Під час знаходження справи в судах вищих інстанцій до суду від ліквідатора надійшли уточнення до заяви (вх. № 39353 від 18.11.2016 р.), згідно яких він просить суд про наступне:

Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013 р., укладений між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Рейкон", посвідчений ПН ХМНО Салигою Н.А. за реєстровим № 2647.

Витребувати з незаконного володіння ТОВ "Корора" нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1.

Право власності на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_5.

Повноваження з реєстрації права власності на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_5 та надати ліквідатору.

Враховуючи повернення справи з апеляційної інстанції, суд дійшов висновку призначити заяву ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.), доповнення до неї та скаргу ліквідатора (вх.№ 30955 від 03.08.2015 р.) до розгляду на 31.01.2017 року.

До канцелярії суду від ТОВ "Корора" надійшло клопотання (вх. № 2930 від 30.01.17) про витребування у ліквідатора відповіді Міністерства юстиції України, щодо розгляду його скарги на дії приватного нотаріуса Чорней В.В., який посвідчував договір купівлі - продажу спірного майна.

В судовому засідання 31.01.17 р. представник ТОВ "Корора" надав усні пояснення, проти заяви ліквідатора заперечував.

Ліквідатор у засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав.

Інші залучені особи, також у судове засідання не з'явились, будь- яких пояснень щодо розглядаємих питань не надали.

Враховуючи неявку у засідання суду ліквідатора та інших учасників процесу, взявши до уваги необхідність витребування доказів, які мають суттєве значення для розгляду заяви і скарги ліквідатора по суті, суд дійшов висновку судове засідання відкласти на 14.03.2017 р. та зобов'язати учасників процесу виконати вимоги ухвали суду від 23.01.2017 р.

Через канцелярію суду від ПН ХМНО Салиги Н.А. надійшла заява (вх.№ 5507 від 17.02.17 р.) про розгляд справи за її відсутністю.

В судовому засіданні 14.03.17 р. ліквідатор надав на виконання вимог суду супровідним листом (вх.№ 8656 від 14.03.17) Інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно, щодо спірного майна, додаткові пояснення (вх.№ 8659 від 14.03.17) до заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута та клопотання (вх.№ 8740 від 14.03.17) про залишення без розгляду скарги ліквідатора на дії ПАТ "КБ Надра".

Ліквідатор підтримав свою заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута укладений між ПАТ "КБ Надра" та ТОВ "Рейкон", просив суд врахувати подані уточнення, а також, зазначив, що у зв'язку із розглядом судом вказаної заяви, він відмовляється від поданої скарги на дії кредитора - ПАТ "КБ Надра", що містить фактично ті самі підстави.

Представник ПАТ "КБ Надра", а також залучені особи, у судове засідання не з'явились, вимог суду не виконали.

Присутній у засіданні суду представник ТОВ "Корора" проти заяви ліквідатора заперечував в повному обсязі, зазначив, що ним подано апеляційну скаргу на постанову суду про визнання боржника банкрутом, у зв'язку з чим заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши присутніх, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку прийняти відмову ліквідатора від скарги на дії ПАТ "КБ Надра" та припинити провадження у справі в цій частині; залучити до участі в розгляді заяви ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.) ТОВ "Компанію з управління активами "Промислові інвестиції", відкласти засідання суду на 23.03.2017 р. та зобов'язати учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги суду.

Від представника ТОВ "Корора" надійшли письмові заперечення (вх.№ 9735 від 22.03.17) на заяву ліквідатора та клопотання (вх.№ 9731 від 22.03.17) про відкладення засідання суду, у зв'язку із неможливістю прибуття представника ТОВ "Корора", в наслідок перебування його у місті Києві.

В судовому засіданні 23.03.17 р. ліквідатор підтримав свою заяву (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.), надав усні пояснення.

Інші учасники процесу у засідання суду не з'явились, витребуваних документів не надали, про причини неявки не повідомили.

Взявши до уваги клопотання представника ТОВ "Корора", врахувавши необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд заяви ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.), разом із поданими доповненнями на 12.04.2017 р. та зобов'язав учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги суду.

Через канцелярію суду від приватного нотаріуса Салиги Н.А. надійшла заява (вх.№ 12165 від 11.04.17 р.) про розгляд справи за її відсутністю.

В судовому засіданні 12.04.17 р. ліквідатор підтримав свою заяву, з урахуванням поданих доповнень та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Присутній у засіданні суду представник ТОВ "Корора" проти заяви ліквідатора заперечував в повному обсязі, підтримав своє клопотання про витребування у ліквідатора відповіді Міністерства юстиції України, щодо розгляду його скарги на дії приватного нотаріуса Чорней В.В.

Представник ПАТ "КБ "Надра" проти задоволення заяви ліквідатора заперечував, зазначивши, що договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013 р. укладено у відповідності до вимог Закону. А також, надав суду витребувані письмові пояснення (вх.№ 12316 від 12.04.17), разом із додатками, а саме копію договору кредитної лінії від 05.07.2007 р. укладеному з боржником та додаткову угоду №1 від 05.07.2007 р. Проте, судом встановлено, що вказані докази належним чином не засвідчені.

ТОВ "Рейкон", ТОВ "КУА "Промислові інвестиції" вимоги суду не виконали, витребувані докази не надали, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши присутніх, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку розглянути заяву ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.) з урахуванням доповнень до неї за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури призначення ліквідатора у справі, здійснені наступні заходи.

01.02.2013 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення №21 (5521) про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором - арбітражного керуючого Нікольського О.М.

18.03.2013 року ліквідатором боржника Нікольським О.М. видано Наказ №1 "Про проведення інвентаризації активів підприємства" та здійснено інвентаризацію активів ФОП ОСОБА_5 За результатами проведеної інвентаризації, встановлено, що єдиним активом боржника є нерухоме майно: нежитлові приміщення №1-:-8 1-го поверху в літ. "А-5", загальною площею 154,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 2826000,00 грн., про що свідчить інвентаризаційний опис основних засобів станом на 18.03.2013 року.

07.12.2012 року, до Реєстру прав власності на нерухоме майно, внесено запис, що власником вказаних нежитлових приміщень є ОСОБА_5, на підставі дублікату договору купівлі-продажу №8218 від 09.11.2006 року, посвідченому приватним нотаріусом ХМНО Карафетовою К.В., дублікат видано 01.11.2012 року. На підставі встановленого, ліквідатором ФОП ОСОБА_5- арбітражним керуючим Нікольським О.М. сформовано ліквідаційну масу, до складу якої увійшли нежитлові приміщення №1-:-8 1-го поверху в літ. "А-5", загальною площею 154,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, ліквідатором банкрута Нікольським О.М. було виявлено, що, станом на 18.03.2013 року, кредиторська заборгованість ФОП ОСОБА_5 становить 6 549 219,71 грн., з яких 6 126 449,94 грн. заборгованість банкрута перед ПАТ "КБ "Надра", вимоги якого забезпечені іпотекою: нежитлові приміщення №1-:-8 1-го поверху в літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1.

ПАТ "КБ "Надра" звернулось до суду із заявою (вх.№ 27208 від 25.07.2013) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 5 315 859,77 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за кредитним договором №6/5/2007/840-КЛ/739 укладеним між Банком та боржником 05.07.2007р., відповідно до умов якого Банк надав фізичній особі ОСОБА_5 (позичальнику, боржнику) кредитні кошти в сумі 557 000, 00 доларів США на строк до 04.07.2014 р. включно зі сплатою 14, 4% річних.

В якості забезпечення кредитного договору між позичальником та Банком був укладений іпотечний договір №6/5/2007/980-КЛ/740 від 05.07.2007р., відповідно до якого позичальник надав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-8 в літ. "А-5" загальною площею 154, 8кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 1.2. договору іпотеки визначено, що заставна вартість предмету іпотеки складає 3 517 830, 00грн., що в еквіваленті по курсу НБУ на день прийняття предмету іпотеки в іпотеку складає 696 600, 00 доларів США.

Згідно пункту 5.1. договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим договором.

Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором №6/5/2007/840-КЛ/739 від 05.07.2007 року складає 7 115 859,77 грн. ПАТ "КБ "Надра", у своїй заяві зазначає, що ринкова вартість предмета іпотеки (станом на 11.04.2013 року) складає 1 800 000,00 грн. та з урахуванням різниці між вартістю майна та заборгованості боржника перед банком, вимоги останнього, які не забезпечені заставою майна боржника, складають 5 315 859 грн. 77 коп.

Відповідно до матеріалів справи, заява ПАТ "КБ "Надра" з вимогами до боржника ліквідатором розглянута, про що свідчить відповідне повідомлення про включення до реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_5, в якому ліквідатор Нікольський О.М. повідомив ПАТ "КБ "Надра", що останнім у своїй заяві не доведено правильності розрахунку суми різниці між розміром вимог за Кредитним договором №6/5/2007/840-КЛ/739 від 05.07.2007 року та виручкою, яка може бути отримана від продажу предмету іпотеки, та не надано доказів, що ринкова вартість нежитлових приміщень визначена банком складає суму 1800000,00 грн.; з метою відображення в реєстрі правильної суми боргу за кредитним договором, просив надати банк розрахунок заборгованості, що виникла у боржника перед банком.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2010 р. у справі №21960/10/08 позов ВАТ КБ "Надра" задоволено; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за договором кредитної лінії № 6/5/2007/840-КЛ/739 від 05 липня 2007 року в сумі 3 977 248, 72грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1 700, 00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120, 00 грн., які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки № 6/5/2007/980-І/740 від 05 липня 2007 року, а саме: на нерухоме майно, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8 в літ. "А-5" загальною площею 154,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В. (реєстровий № 8218), шляхом їх продажу ВАТ КБ "Надра" від свого імені будь-якій особі-покупцеві, на умовах та в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.09.2013 р. заочне рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №21960/10/08 від 19.08.2010 р. змінено та визначено початкову ціну продажу нежитлових приміщень № 1-:-8 в літ. "А-5" загальною площею 154,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 3 517 830, 00грн.

Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, 28.08.2013 р. між ПАТ "КБ "Надра" (продавець) та ТОВ "Рейкон" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, предметом якого є нежитлові приміщення №1-:-8 1-го поверху, загальною площею 154,8кв.м. в літ. "А-5", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А. за реєстровим № 2647.

Згідно пункту 2 договору, вищезазначені нежитлові приміщення належать ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі дублікату договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В. 09.11.2006р. за реєстровим №8218, дублікат виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В. 01.11.2012р. за реєстровим №4693, зареєстрованого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 07.12.2012 року, реєстраційний номер: 16514561. Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 28.08.2013р. право власності зареєстроване за ОСОБА_5.

Пунктом 3 договору визначено, що право продажу нежитлових приміщень від свого імені надано продавцю на підставі заочного рішення іменем України, виданого Київським районним судом міста Харкова від 19.08.2010р. у справі №2-1960/10/08.

Відповідно до пункту 4 договору, цей продаж здійснюється за 1 800 000, 00грн. Протягом трьох банківських днів з дня укладення цього договору покупець повинен сплатити продавцю (перерахувати на рахунок продавця, вказаний у цьому договорі) суму у розмірі 1 125 000, 00грн. Сторони домовились, що суму у розмірі 675 000, 00грн. покупець перераховує на рахунок продавця протягом 12 місяців з дня укладення цього договору, тобто - не пізніше 28.08.2014р. Проведення повного розрахунку зі сторони покупця по цьому договору викладається у заяві, де справжність підпису продавця , повинно бути засвідчено нотаріально.

Згідно пункту 5 договору, ринкова вартість майна становить 1 800 000, 00грн., згідно звіту №668/13 про незалежну оцінку, виданого ФОП ОСОБА_15 11.04.2013р.

Ліквідатор Безпалий С.О. звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №2647 від 28.08.2013р. та застосування наслідків недійсності правочину. Обґрунтовуючи свою заяву тим, що договір купівлі-продажу від 28.08.2013 р. укладений між сторонами поза межами ліквідаційної процедури, що протирічить положенням Закону про банкрутство; крім того, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень було посвідчено приватним нотаріусом з порушеннями ст. 38 Закону України "Про іпотеку", без документів, які підтверджують право власності на відчужуване майно, а також власника майна (іпотекодавця, боржника) не було повідомлено про намір Банку укласти договір купівлі-продажу.

Після повернення справи до господарського суду на новий розгляд, від ліквідатора надійшли уточнення до вказаної заяви, згідно яких він повідомив суд про те, що на цей час власником спірного майна зареєстровано ТОВ "Корора", у зв'язку з чим просив суд витребувати з незаконного володіння ТОВ "Корора" нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1.

В своїх запереченнях на заяву ліквідатора ТОВ "Корора", зазначає, що вказана заява суперечить вимогам матеріального права, порушує права та законні інтереси ТОВ "Корора" як добросовісного набувача, а тому не підлягає задоволенню. Також, у своїй заяві набувач спірного майна вказує, що у ліквідатора не має підстав для звернення до суду зі скаргою про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника, оскільки майно було відчужено не боржником, а іпотекодержателем; продаж майна було здійснено за значною ціною, максимально можливою на момент продажу; нежитлові приміщення від імені боржника продавав забезпечений кредитор, у заставі якого перебувало вказане майно - ПАТ "КБ "Надра", на підставі рішення суду; кошти від продажу майна були спрямовані для виконання зобов'язань боржника перед Банком, а саме на погашення заборгованості за кредитним договором від 05.07.2007р. ТОВ "Рейкон", ТОВ "КУА "Промислові інвестиції" та ТОВ "Корора" є добросовісними набувачами; Також, на думку представника ТОВ "Корора", заставне майно не входить до складу ліквідаційної маси та може бути реалізоване тільки за згодою іпотекодержателя; вважає, що навіть імовірне повернення нежитлових приміщень до складу ліквідаційної маси не захистить прав інших кредиторів, оскільки всі кошти, отримані від продажу заставного майна спрямовуються на погашення грошових вимог заставного кредитора - ПАТ "КБ "Надра".

Проте, судом встановлено, що у своїх запереченнях ТОВ "Корора" посилається на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції що набрала чинності 19.01.2013 р., зокрема на ст. 20 вказаного Закону, що регулює визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій боржника, а також на п. 4 ст. 42 та ст. 45 зазначеного Закону.

Пунктом 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. №4212-VI, що набрав чинності 18.01.2013 р., передбачено, що "положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

На момент набрання Законом №4212-VI чинності, у даній справі була прийнята постанова про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 09.01.2013р., а тому до ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_5 застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону від 14.09.1992р. №2343-ХІІ, що діяла до 18.01.2013р. (надалі - Закон про банкрутство).

Отже, вказані посилання та доводи ТОВ "Корора" на редакцію Закону про банкрутство від 22.12.2011р. №4212-VI не можуть бути прийняті судом до уваги.

Натомість, відповідно до ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Згідно з ст. 1 вказаного Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних вимог кредиторів у встановленому Законом порядку.

Законом про банкрутство (статтею 25) визначено, що на ліквідатора покладено повноваження по вжиттю заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ліквідатор подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Крім того, саме на ліквідатора Законом про банкрутство покладено обов'язок по забезпеченню збереження майна банкрута, включення до ліквідаційної маси та виконання функції з управління та розпорядження майном банкрута.

В силу приписів статті 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом. Арбітражний керуючий зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованим звернення ліквідатора до суду у межах справи про банкрутство із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, укладеного між Банком та третьою особою.

Також, у своїх запереченнях покупець спірного майна зазначає, що рішенням Київського районного суду по справі № 640/1405/14-ц від 16.09.2014 р. відмовлено ОСОБА_5 у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасування державної реєстрації вказаного договору та визнання права власності. У вказаному рішення суду встановлено факт того, що договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013 р., укладений між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Рейкон", посвідчений ПН ХМНО Салигою Н.А. за реєстровим № 2647 було укладено у суворій відповідності вимогам чинного законодавства України та підстави для його скасування відсутні. Отже, під час розгляду заяви ліквідатора у справі про банкрутство господарський суд має керуватись ст. 35 ГПК України, якою встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, суд зазначає, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2014 р. по справі № 640/1405/14-ц в тому числі встановлено, що продаж предмету іпотеки - нежитлових приміщень здійснено за ціною нижче ніж початкова, що є порушенням вимог ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та потребує відшкодування завданої шкоди боржнику - ОСОБА_5

В даному випаду представник ТОВ "Корора" вказуючи на заінтересованість ліквідатора стосовно боржника та на те, що на даний час неможливо продати дорожче заставне майно, не звертає уваги, що продаж нежитлових приміщень за договором від 28.08.2013 р. було вчинено з порушенням прав та інтересів боржника, за ціною у два рази нижчою ніж встановлено іпотечним договором та рішенням Апеляційного суду Харківської області по справі № 640/1405/14-ц від 05.11.2014 р. У зв'язку з чим, кредиторська заборгованість ОСОБА_5, що не забезпечена заставою майна значно збільшилась.

Також, суд зазначає що рішенням Апеляційного суду Харківської області по справі № 640/1405/14-ц від 05.11.2014 р. апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2014 р. скасовано, у позові відмовлено з інших підстав.

У рішенні апеляційної інстанції встановлено наступне:

"Відмовляючи позивачу у позові про визнання недійсним договору та скасування його державної реєстрації за ТОВ "Рейкон", суд першої інстанції вважав доведеним, що оспорюваний договір укладено між ПАТ КБ "Надра" і ТОВ "Рейкон" і посвідчено ПН ХМНО з дотриманням вимог закону, підстав для визнання його недійсним не має.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права."

Отже, рішення Київського районного суду від 16.09.2014 р. по справі № 640/1405/14-ц скасовано як таке, що прийнято з порушенням норм права та відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позову з процесуальних підстав, а саме у зв'язку з тим, що позивачем визначено процесуальний статус ТОВ "Рейкон" як третьої особи, замість другого відповідача.

Враховуючи те, що рішення Київського районного суду від 16.09.2014 р. не набрало законної сили, а було скасовано, посилання ТОВ "Корора" на встановлені у вказаному рішення начебто факти, які не потребують доведення знову, є безпідставними.

Також, суд наголошує, що при розгляді цивільної справи № 640/1405/14-ц не брався до уваги факт порушення відносно боржника - ОСОБА_5 справи про банкрутство, не враховувався особливий статус боржника та особливий порядок задоволення майнових вимог кредиторів.

Згідно матеріалів справи, порушення чинного законодавства України під час укладання договору купівлі- продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013 р., в тому числі з боку приватного нотаріуса Салиги Н.А. встановлені Головним управлінням юстиції у Харківській області (лист від 03.04.14р.), господарським судом під час попереднього розгляду заяви ліквідатора (ухвала від 28.10.15 р.) та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 р. справу № 5023/6017/12 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, у зв'язку із тим, що під час попереднього розгляду заяви ліквідатора судами не досліджено правовий статус боржника за кредитним договором, а також правомірності включення такого майна до ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_5

У вказаній постанові зазначено:

"В силу приписів ст. 572 ЦК України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про іпотеку", зобов'язання, що виникають на підставі договору іпотеки, носять похідний, а не самостійний характер. Отже, якщо за договором іпотеки забезпечується виконання зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору, то ці правовідносини за своєю правовою природою носять нерозривний характер.

Проте, приймаючи оскаржені судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій на вказане вище, зокрема, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що регулюють процедуру банкрутства фізичної особи - підприємця, уваги не звернули, не дослідили та надали належної правової оцінки правовідносинам що склалися між боржником у цій справі та ПАТ КБ "Надра". При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо банкрутства фізичної особи - підприємця), не було досліджено правового статусу особи, якій на праві власності належало майно за спірним Договором купівлі-продажу від 28.08.2013 року (фізичній особі чи фізичній особі - підприємцю), а також правомірності включення такого майна до ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_5."

Як вбачається із матеріалів справи, нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1, використовувались боржником у своїй підприємницькій діяльності, що підтверджується договором оренди нежитлових приміщень № 1 від 26.02.20017 р., а також банківськими виписками по рахункам ОСОБА_5 за 2007-2009 роки.

Таким чином, в зв'язку з тим, що нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 використовувались боржником в підприємницькій діяльності, та перебували в заставі ПАТ КБ "Надра" за підставами, пов'язаними із здійсненням ОСОБА_5 підприємницької діяльності, а отже включення ліквідатором до ліквідаційної маси заставного майна - нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1, цілком відповідає змісту та вимогам Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство; це пов'язано із тим, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що як зазначено вище, передбачає, зупинення виконання боржником грошових і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 23 Закону про банкрутство передбачені наслідки визнання боржника банкрутом. Так, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно зі статтею 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Пунктом 7 ст. 47 вказаного Закону встановлено, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Тобто, Законом про банкрутство визначено наслідки порушення провадження у справі про банкрутство боржника, визнання його банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та встановлено особливий порядок виявлення майна боржника, включення майна до ліквідаційної маси та його реалізації.

Під ліквідацією банкрута розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна в процедурі ліквідації; разом з тим, Законом про банкрутство не передбачено можливості реалізації майна банкрута поза межами ліквідаційної процедури.

Таким чином, задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, передбачені законодавством про банкрутство; звернення стягнення на предмет іпотеки окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватися, оскільки встановлення в Законі про банкрутство особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку, на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом (09.01.2013 р.) та здійснення ліквідатором інвентаризації майна боржника (18.03.2013 р.) нежитлові приміщення перебували у власності банкрута - ФОП ОСОБА_5; до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 (29.12.2012 р.) ПАТ "КБ "Надра" не скористався своїм правом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у визначеному в рішенні суду порядку, у тому числі не набув права власності на спірні нежитлові приміщення; натомість вчинив дії щодо реалізації майна банкрута лише 28.08.2013 р., тобто вже після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у порядку, не передбаченому Законом про банкрутство. Хоча, Банк був обізнаний про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом та подав до суду відповідну заяву з вимогами до боржника 25.07.2013 р.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 209 Цивільного кодексу України встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Стаття 55 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

Відповідно до пункту 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р., документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.2 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Отже, обов'язковою умовою для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна є подання документів, які підтверджують право власності продавця на відчужуване за договором майно.

Нежитлові приміщення на момент укладення спірного договору купівлі-продажу належали на праві приватної власності боржнику на підставі дублікату договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В. 09.11.200 р. за реєстровим №8218, дублікат виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В. 01.11.2012 р. за реєстровим №4693.

Однак, як зазначено у листі Головного управління юстиції у Харківській області від 03.04.2014р. №З-18(23)-2/02-40 "Щодо дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Н.А.", складеного за результатами перевірки приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Н.А. під час посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013р., вищевказаний дублікат у архівних справах нотаріуса відсутній, що є порушенням вимог статті 55 Закону України "Про нотаріат", розділу І глави 2 пункту 1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5.

Також, суд вважає обґрунтованими доводи ліквідатора, що власника майна (іпотекодавця / боржника - ОСОБА_5.) не було належним чином повідомлено про намір Банку укласти договір купівлі-продажу майна боржника з іншою особою, не було направлено боржнику звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки, а також взагалі продаж предмету іпотеки здійснено за ціною у два рази нижчою ніж встановлено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.09.2013 р., виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1, 2 статті 38 Закону України "Про іпотеку", якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Таке ж положення міститься в пункті 2.7. глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р.

Згідно наданих приватним нотаріусом Салигою Н.А. заперечень на заяву ліквідатора, повідомлення-вимога про намір продати предмет іпотеки була направлена Банком ОСОБА_5 02.09.2011р. на адресу: АДРЕСА_2; на цю ж адресу Київським районним судом м. Харкова були направлені повідомлення у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки у 2010 році, проте, повідомлення повертались "за закінченням терміну зберігання"; представник Банку повідомив нотаріусу, що йому не відомі інші адреси можливого проживання боржника, отже, на думку нотаріуса, Банком вчинені усі можливі і залежні від нього заходи щодо повідомлення іпотекодавця про розпочату процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, суд зауважує, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, належних боржнику, був укладений 28.08.2013 р., тобто майже через 2 роки після надсилання письмового повідомлення Банком боржнику, та через 3 роки після прийняття рішення у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки. У той час, як статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено обов'язок іпотекодержателя за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Згідно абз. 6, 8 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки

Ціна продажу нежитлових приміщень 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1 була встановлена рішенням Апеляційного суду Харківської області по справі №21960/10/08 від 19.08.2010 р. у розмірі 3 517 830, 00 грн., відповідно до п. 1.2. договору іпотеки; також станом на липень 2013р. балансова вартість предмету іпотеки становила 2826000,00 грн., згідно звіту ліквідатора; проте продаж вказаного майна вчинено ПАТ "КБ "Надра" за ціною 1800000,00 грн., тобто майже у два рази нижчою ніж була узгоджена сторонами, що як наслідок призвело до завдання збитків боржнику.

Також, у матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику звіту про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки, тобто ПАТ "КБ "Надра" в тому числі грубо порушені норми абз. 8 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

За наведених обставин, судом встановлено, що ПАТ "КБ "Надра" не вчинені належним чином усі можливі і передбачені чинним законодавством дії щодо повідомлення боржника про намір продати належні боржнику нежитлові приміщення, продаж вчинено за ціною значно нижчою ніж встановлено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.09.2013 р., та без дотримання вимог абз. 8 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", щодо надсилання боржнику звіту про розподіл коштів від продажу предмету іпотеки.

Посилання Банку на неотримання ОСОБА_5 кореспонденції за адресою реєстрації, не можуть бути враховані судом, оскільки Банком не надано відповідних доказів в обґрунтування вказаного твердження, більш того ПАТ "КБ "Надра" міг повідомити безпосередньо ліквідатора або суд, адже знав про розгляд справи № 5023/6017/12 про банкрутство.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Щодо посилання ТОВ "Корора" на постанову Верховного суду України від 06.07.15 р. по справі № 6-166цс15, згідно якої встановлено, що "Вимоги кредитора щодо стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором можуть бути задоволені в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак це не перешкоджає задоволенню вимог іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки", суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи те, що продаж нежитлових приміщень на підставі договору купівлі - продажу від 28.08.2013 р., що посвідчений ПН ХМНО Салигою Н.А. здійснено з численними порушеннями чинного законодавства України в наслідок чого укладання вказаного договору призвело до порушення прав боржника - ОСОБА_5, оскільки його кредиторська заборгованість перед ПАТ "КБ "Надра", яка не забезпечена заставою, суттєво збільшилась, суд вбачає наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута №2647 від 28.08.2013р., укладеного між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Рейкон". У зв'язку з чим, суд задовольняє заяву ліквідатора в цій частині.

Щодо заяви ліквідатора в частині:

«Витребування з незаконного володіння ТОВ "Корора" нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1.

Право власності на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_5.

Повноваження з реєстрації права власності на нежитлові приміщення 1-ого поверху № 1-:-8 загальною площею 154,8 кв.м. в літ "А-5" в будинку АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_5 та надати ліквідатору», суд зазначає наступне.

Згідно правового висновку Верховного суду України по справі 6-2723цс16, положення частини першої статті 216 ЦК України не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Таким чином, одночасне пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (позову власника, позбавленого володіння майном, про витребування майна від його володільця) та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції (позову про захист права від порушень, не пов'язаних з позбавлення володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України, є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Враховуючи викладене суд відмовляє ліквідатору в задоволенні п.п. 2-4 його заяви (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.) з урахуванням доповнень, та роз'яснює, що із заявою про витребування майна із незаконного володіння, а також визнання права власності він може звернутись до суду окремо в загальному порядку.

Щодо клопотання ТОВ "Корора" про витребування у ліквідатора відповіді Міністерства юстиції України про розгляд скарги на дії приватного нотаріуса Чорней В.В., який 31.10.2016 р. посвідчував договір купівлі - продажу спірного майна між ТОВ "КУА "Промислові інвестиції" та ТОВ "Корора", суд зазначає, що оскільки заяву ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.) розглянуто та відмовлено в частині витребування у ТОВ "Корора" спірного майна та визнання права власності за боржником, суд не вбачає необхідності витребування зазначених доказів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 3-1, 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора (вх.№ 33635 від 21.08.2015 р.), з урахуванням доповнень до неї задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.08.2013р., укладений між ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "Рейкон", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А. за реєстровим №2647.

В решті вимог ліквідатору відмовити.

Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, банкруту, ТОВ "Рейкон", ПАТ "КБ "Надра", ПН ХМНО Салигі Н.А., ТОВ "Корора", ТОВ "КУА "Промислові інвестиції", державному реєстратору.

Суддя Усатий В.О.