Справа № 2-а-1750/09/0108
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 жовтня 2009 р. «14» годин «00» хвилин м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Цветкова О. Я.
при секретарі - Пшеничній Г. О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Керч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Керчі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Керчі про визнання рішення начальника ДАІ протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з підстав, зазначених у позові. Позов мотивований тим, що постанова надіслана на його адресу з порушенням строку, встановленого КУпАП, у зв’язку з чим просить поновити строк на оскарження постанови, пропущений з поважних причин, постанова винесена без вивчення всіх обставин справи, що мають значення для правильного розгляду справи, позивач зробив вимушену зупинку у зв’язку з тим, що закінчилось пальне, іншого найближчого місця для вимушеної зупинки не було, що підтверджується також фотографією, на якій видно, що автомобіль залишений біля в’їзду на територію АЗС у місці, де його транспортний засіб не заважає іншим транспортним засобам. Після зупинки, увімкнув аварійну сигналізацію. Знак аварійної зупинки не виставляв, щоб не заважати руху інших транспортних засобів. У судовому засіданні позивач просив поновити строк для оскарження, пропущений з поважних причин, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача за довіреністю Влащук М. Р. у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що постанова винесена в повній відповідності з вимогами чинного законодавства, факт вчинення правопорушення був зафіксований належним чином. Подав додаткові документи, якими на його погляд доводиться факт вчинення адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 травня 2009 року у період часу з 13:49:37 годин до 13:49:50 годин за допомогою вимірювача швидкості відеозаписуючого «Візир» № 0711179 було зафіксовано факт адміністративного правопорушення – порушення правил зупинки автомобілем «ГАЗ-31029» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 який належить ОСОБА_1, що стояв ближче 10 м від виїзду з прилеглої території на вул. Єрьоменко в м. Керч.
25 травня 2009 року інспектором взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Керчі Лобко А. П. було винесено постанову серії АК № 118850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанову відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП прийнято уповноваженою особою.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» N 3353-XII від 30.06.1993 р. до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до підпункту «и» п. 15.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 р., зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно з п. 1 Правил дорожнього руху прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки.
На другому фото зафіксовано факт зупинки автомобіля «ГАЗ-31029» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 який належить ОСОБА_1, що стояв ближче 10 м від виїзду з АЗС. На першому фото зафіксовано порушення правил зупинки автомобілем «ГАЗ-31029» білого кольору, але не можливо достеменно підтвердити, що цей автомобіль належить позивачу, тому суд не бере перше фото до уваги в якості доказу порушення стоянки автомобілем «ГАЗ-31029» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 який належить ОСОБА_1
Втім, факт порушення правил зупинки був визнаний позивачем у судовому засіданні, але позивач наполягав на тому, що його зупинка була вимушеною.
Пунктом 1.10. Правил дорожнього руху визначено, що вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.
Свідок ОСОБА_4 показала, що дійсно 24 травня 2009 року близько 14-00 годин вона разом з позивачем їхала по вул. Єрьоменко в м. Керч та раптом закінчилось пальне й позивач доїхав до найближчого місця, де зупинка його автомобіля не робила б перешкод у русі іншим транспортним засобам. Таке місце було біля АЗС. Після зупинки ОСОБА_1 увімкнув аварійну сигналізацію та пішов шукати каністру для пального, після чого заправив автомобіль та вони разом продовжили поїздку.
Суд вважає доведеним той факт, що зупинка позивача з порушенням вимог Правил дорожнього руху була зумовлена технічною несправністю його автомобіля, тому вона була вимушеною у сенсі п. 1.10. Правил дорожнього руху.
Відповідно до підпункту «е» п. 2.14. Правил дорожнього руху водій має право відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Таким чином, позивач не може нести відповідальність за вчинення правопорушення в умовах дії непереборної сили. Крім того, як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, діями позивача у даному випадку не було завдано перешкод.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог статті 258 КУпАП в частині не надіслання постанови про адміністративне правопорушення протягом трьох днів з дня винесення такої постанови, суд дійшов висновку про обґрунтованість цього доводу, що підтверджується записом у самій постанові про відправлення її тільки 24.06.2009 р., хоча дійсно вона була відправлена тільки 07.08.2009 р. та отримана позивачем 08.08.2009 р., що підтверджується наданою відповідачем копією повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічну норму містить стаття 69 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що з огляду на той факт, що зупинка позивача з порушенням вимог Правил дорожнього руху була зумовлена технічною несправністю його автомобіля, тому вона була вимушеною у сенсі п. 1.10. Правил дорожнього руху, та позивач мав право згідно з підпунктом «е» п. 2.14. Правил дорожнього руху водій має право відступати від вимог законодавства, а згідно зі ст. 18 КУпАП дії позивача взагалі не є адміністративним правопорушенням.
За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Поновити позивачу строк на оскарження постанови АК № 118850 від 25.05.2009 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.
3. Скасувати постанову АК № 118850 від 25.05.2009 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Протягом 10 днів з дня прийняття постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд АР Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. Я. Цветков