Справа № 2-а-92/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі : судді - Порох К.Г.
при секретарі – Лук’яненко О.В.,
за участю позивача – ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в сел.Васильківка справу за адміністртивним позовом ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області; державного інспектора ПМВ Гудзенко Петра Івановича
Про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення
В С Т А Н О В И В:
25 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом та просить визнати незаконною постанову державного інспектора ПМВ Гудзенка П.І. № 901 від 26 травня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень та поновити пропущений строк на оскарження.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що постановою від 26 травня 2009 року державного інспектора ПМВ Гудзенко П.І. стосовно нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за те, що він самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,73 га для видобутку піску.
Позивач вважає, що самовільно вищевказану земельну ділянку він не займав, так як на протязі останніх 10 років мешканці та підприємства Васильківського району Дніпропетровської області фактично брали для власних потреб пісок з вказаної земельної ділянки, а він один раз набрав пісок в травні 2009 року та вказану земельну ділянку не займав.
Крім того, з 1 по 10 червня 2009 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні в Васильківській ЦРЛ і пропустив строк оскарження вказаної постанови.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча були повідомлені належним чинном, своїх заперечень стосовно даної справи до суду не надали.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
26 травня 2009 року постановою № 901 від 26.05.2009 року про накладення адміністративного стягнення головним спеціалістом-державним інспектором ПМВ Гудзенко П.І. на підставі ст. 53-1 КУпАП на ОСОБА_1 за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,73 га для видобутку піску накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 5).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані нормами Земельного Кодексу України , Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів справи видно, що позивачем пропущено строки оскарження постанови, передбачені законом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП в разі пропущення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ст.100КАСУ пропущення строку звнернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущеного строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно мав поважну причину пропущення строку оскраження зазначеної постанови, що підтверджується довідкою Васильківської ЦРЛ від 10.06.2009 року про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з 01.06. по 10.06.2009 (а.с.5), а тому підлягає поновленню строк оскарження даної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону,судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
В ст.125 Земельного Кодексу України зазначено, що «право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа,що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі(на місцевості),одержання документа,що посвідчує право на неї,та державної реєстрації забороняється.»
Згідно п.»б»ч.1ст.211Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
В ст. 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.
Про те, з постанови № 901 від 26.05.2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 на підставі ст. 53-1 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,73 га для видобутку піску не вбачається: яку саме земельну самовільно зайняв ОСОБА_1, де вона розташована, хто саме є її власником, якими документами підтверджується право власності на згадану земельну ділянку, в чому полягають дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності , які свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки.
З наданої позивачем постанови про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 За ст.197-1КК України вбачається,що в ході розслідування встановити причетність останнього до самовільного захвату земельної ділянки та пошкодження верхнього родючого шару грунту, при розробці кар»єру на земельній ділянці між селищем Васильківка і селом Вовчанське Васильківського району Дніпропетровської області не виявилось можливим. (а.с._____ )
Виходячи з зазначених вимог процесуального закону та досліджених матеріалів справи, суд не вбачає доказів, які б підтверджували обставини справи та винуватість позивача ОСОБА_1,у вчинені правопорушення вказаного у постанові, а тому дії державного інспектора ПМВ Гудзенко П.І. щодо складання постанови № 901 від 26.05.2009 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення на позивача ОСОБА_1 за ст. 53-1 КупАП є неправомірними, постанова, як складена без додержання вимог КупАП, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження в справі відповідно до ст.247 КУпАП – закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125, 211 Земельного Кодексу України, ст.ст. 53-1, 247, 288 КУпАП, ст.ст. 8-12,18,70-71,100,158-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Рішення інспектора державного інспектора ПМВ Гудзенко Петра Івановича в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП визнати неправомірним.
Скасувати постанову інспектора державного інспектора ПМВ Гудзенко Петра Івановича по справі про адмінстративне правопорушення від 26 травня 2009 року № 901 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень на ОСОБА_1.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.53-1 КУпАП – закрити.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний адміністративний суд Дніпропетровської області через Васильківский районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
С У Д Д Я: