У х в а л а

іменем україни

19 квітня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив виділити у власність йому та ОСОБА_4 по Ѕ частини кафе-магазину по АДРЕСА_1.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що він перебував з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 08 лютого 1997 року по 18 липня 2011 року, під час якого ними за спільні кошти було побудовано нерухоме майно, а саме кафе-магазин загальною площею 402,2 кв. м по АДРЕСА_1, яке введено в експлуатацію через місяць після розірвання шлюбу та оформлено на ім'я відповідачки.

Зважаючи на вищевикладене ОСОБА_3 просив задовольнити позов.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2015 року позов задоволено.

Виділено у власність ОСОБА_3 Ѕ частини кафе-магазину по АДРЕСА_1.

Виділено у власність ОСОБА_4 Ѕ частини кафе-магазину по АДРЕСА_1.

Скасовано вжиті ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2015 року заходи забезпечення позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року прийнято відмову ОСОБА_4 від апеляційної скарги на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2015 року, апеляційне провадження закрито.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скаргапідлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи відмову ОСОБА_4 від апеляційної скарги у справі, виходив із того, що вирішення питання щодо відмови від апеляційної скарги при ії розгляді знаходиться у компетенції суду апеляційної інстанції і передбачено ст. 300 ЦПК України, а тому прийнявши до уваги диспозитивність цивільного судочинства, яка встановлена ст. 11 ЦПК України, і право сторони розпорядитися своїми правами щодо предмету позову, суд дійшов висновку про можливість прийняти відмову від апеляційної скарги з закриттям провадження у справі.

Однак з висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою, та ухвалою судді апеляційного суду Закарпатської області від 03 грудня 2015 року за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження.

У грудні 2015 року до суду надійшла заява від 01 грудня 2015 року, про відмову від апеляційної скарги, підписана ОСОБА_4, у якій остання посилалася на те, що між нею з позивачем досягнуто примирення, рішення суду відповідає взаємним намірам, і враховуючи інтереси дітей та зміну обставин, які виключають наявність спору між сторонами, заявила про відкликання апеляційної скарги та просила апеляційний суд повернути подану нею апеляційну скаргу, залишивши її без розгляду, та винести ухвалу, якою повернути оплачений судовий збір (а. с. 231, т. 1).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 300 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 300 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ОСОБА_4 посилалась на те, що вона не відмовлялась від апеляційної скарги і таких повноважень нікому не надавала, а підпис на заяві від 01 грудня 2015 року про відмову від апеляційної скарги не відповідає її підпису, як і почерк, яким підписано конверт, у якому вказана заява була направлена на адресу суду; при цьому вона не могла особисто подати заяву про відкликання апеляційної скарги, оскільки проживає в Чеській Республіці і на протязі 2015-2016 років не в'їжджала на територію України.

В порушення ст. 11 ЦПК України, ч. 4 ст. 300 ЦПК України апеляційний суд не перевірив повноваження особи, яка підписала відмову від апеляційної скарги, розглянув заяву без участі відповідачки ОСОБА_4 або її представника, не роз'яснив їй наслідки такої відмови у спосіб, передбачений процесуальним законом, тобто перед прийняттям такої відмови та закриттям апеляційного провадження.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, прийнявши відмову від апеляційної скарги, не пересвідчився у наявності наміру ОСОБА_4 для відмови від апеляційної скарги та передчасно задовольнив таку заяву.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в установленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням наведеного, постановлена в справі ухвала апеляційного суду не може залишатись в силі та з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, поданупредставником ОСОБА_5, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: І.М. Завгородня

В.М. Коротун

Л.М. Мазур

О.В. Попович