РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2017 р. Справа № 918/54/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Саврій В.А. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від апелянта - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

від кредиторів - ОСОБА_3 (ОСОБА_4 "Торговий дім "Насіння");

від боржника - ОСОБА_5;

від арбітражного керуючого - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.01.17 р. у справі № 918/54/16

за заявою боржника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.01.2017 р. у справі № 918/54/16 (суддя Політика Н.А.), крім іншого, визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" частково на загальну суму 906 164 475,42 грн., з яких 15 344 112,15 грн. - основний борг як вимоги четвертої черги, 790 482 947,59 грн. - вимоги забезпечені заставою із внесенням до реєстру вимог позачергово, 100 334 659,68 грн. - неустойка (штраф, пеня) як вимоги шостої черги та 2 756,00 грн. - судові витрати як вимоги першої черги. Вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_4 "Агро ХХІ" в розмірі 430 424 546,33 грн. відхилено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в цій частині, ПАТ "Дельта Банк" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати в частині кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" та прийняти нове рішення, яким задовільнити заяву ПАТ "Дельта Банк" про визнання вимог до боржника ОСОБА_4 "Агро ХХІ" в сумі 1 387 044 887,20 грн. та розподілити вимоги в наступній черговості: 2 756,00 грн. судові витрати, як вимоги першої черги; 314 827 365,19 грн. вимоги четвертої черги; 430 460 304,62 грн. вимоги шостої черги; окремо внести до реєстру вимоги в сумі 591 298 595,94 грн., які забезпечені заставою боржника. В обгрунтування скарги зазначає, що задовольняючи частково вимоги банку суд першої інстанції брав до уваги розмір заборгованості стягнутий за рішеннями господарського суду Рівненської області, що були винесені в порядку позовного провадження до порушення справи про банкрутство ОСОБА_4 "Агро ХХІ", в той час як п. 3 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказує, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Таким чином, відповідно до вимог Закону про банкрутство банком здійснено нарахування процентів та комісій за кредитними договорами станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, а саме по 15.02.2016 р. включно. Посилаючись на норми ст.ст. 525, 526, 599, 631, 1046, 1048, 1049 ЦК України та судову практику, зазначає, що судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, а тому нарахування відсотків, комісій та штрафних санкцій здійснено банком правомірно. Відтак вказує, що за кредитним договором № 28/08/KL підлягає визнанню сума 140 695 307,71 грн.; за кредитним договором № 29/08/KL - 42 921 667,87 грн.; за договором про надання овердрафту № 100/12-OVER - 42 646 867,11 грн.; за договором кредитної лінії № НКЛ-2005422 - 808 213 309,21 грн.; за договором кредитної лінії № НКЛ - 2005422/1 - 254 213 726,57 грн.; за кредитним договором № 03/09/KL - 9 932 831,63 грн.; за кредитним договором № 25/08/KL - 20 579 281,27 грн.; за кредитним договором № 32/08/KL - 544 907,02 грн.; за договором кредитної лінії № НКЛ-2005438 - 14 904 035,12 грн., які забезпечені заставою майна боржника. Також відзначає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність доказів в підтвердження вимог банку, оскільки суду були додатково надані оригінали первинних бухгалтерських документів, а саме - виписки з особових рахунків. За наведених підстав просить задоволити апеляційну скаргу.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що суд першої інстанції з урахуванням норм чинного законодавства дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення вимог банку. Надані банком в підтвердження вимог виписки з особових рахунків з огляду на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про організацію операційної діяльності в банках України, не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують господарські операції банку, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів. Відтак, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.04.2017 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Коломис В.В., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 918/54/16. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А., суддя Огороднік К.М.

Оскільки ухвала господарського суду Рівненської області від 17.01.2017 р. оскаржується лише в частині розгляду вимог кредитора - ПАТ "Дельта Банк", суд апеляційної інстанції не досліджує інші встановлені даною ухвалою обставини.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.01.2017 р. у справі № 918/54/16 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.02.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_7.

17.02.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення № 28324 про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI", де зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, а саме - 19.03.2016 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 року зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута – ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI" та призначено підсумкове засідання суду на 27.09.2016 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року (судді: Демидюк О.О. – головуючий, ОСОБА_8, ОСОБА_9Ю.) вказану ухвалу залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 року касаційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського підприємства "ОВАС-АГРО" приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" задоволено. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 року (в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 "Стоктайм" до ОСОБА_4 "Агро XXI") у справі №918/54/16 скасовано. Справу №918/54/16 направлено на новий розгляд грошових вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 "Стоктайм" до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду в зазначеній частині.

За результатами нового розгляду вимог ПАТ "Дельта Банк" суд першої інстанції дійшов висновку про їх часткового задоволення. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції законним та обгрунтованим з урахуванням наступного.

Звертаючись з грошовими вимогами до боржника ПАТ "Дельта Банк" просить визнати його кредитором із загальною сумою вимог 1 336 589 021,75 грн., з яких 591 298 595,94 грн. – вимоги, що забезпечені заставою, 314 827 365,19 грн. – вимоги конкурсного кредитора та 430 460 304,62 грн. – 6 черга.

Вимоги ПАТ "Дельта Банк" з урахуванням уточнень та додаткових пояснень поданих 16.01.2017 року в розмірі 1 336 589 021,75 грн., з яких 591 298 595,94 грн. – вимоги, що забезпечені заставою, 314 827 365,19 грн. – вимоги конкурсного кредитора та 430 460 304,62 грн. – 6 черга. підтверджено договором кредитної лінії № НКЛ - 2005422 від 23.10.2010р. з додатковими угодами; іпотечним договором № НКЛ - 2005422/S- l від 23.11.2010р. з додатковими договорами; договором застави НКЛ - 2005422/S-2 від 23.11.2010р. з додатковими договорами; іпотечним договором № 2005422/S-4 від 01.12.2010р. із додатками і змінами; договором застави № 2005422/S- 17 від 29.07.2011р. із додатками і змінами; договором застави № 2005422/S-34 від 29.12.2011р.; договором застави № 2005422/S-35 від 29.12.2011р. із додатками, змінами; договором застави № 2005422/S-31 від 29.12.2011р. із додатками, змінами; договором застави № 2005422/S-32 від 29.12.2011р. із додатками, змінами; договором кредитної лінії № НКЛ-2005422/1 від 13.09.2012 із додатками та змінами; кредитним договором №03/09/КL від 20.01.2009р. із додатковими угодами; договором переведення боргу (про заміну боржника у зобов'язанні) від 26.12.2012р.; договором застави № 03/09/КL/S-4 від 28.02.2012 р.; договором іпотеки від 13.03.2012 р.; кредитного договору №25/08/КL від 06.08.2008р. із додатковими угодами; кредитним договором № 28/08/ КL від 06.08.2008р. із додатковими угодами; договором переведення боргу (про заміну боржника у зобов'язанні) від 26.12.2012р.; іпотечним договором від 29.08.2008 р.; договором застави № 28/08/КL/S-13 від 02.03.2012 р.; договором застави від 13.03.2012 р.; кредитним договором № 29/08/ КL від 06.08.2008р. із додатковими угодами; договором переведення боргу (про заміну боржника у зобов'язанні) від 21.12.2012р.; кредитним договором № 32/08/КL від 14.08.2008р. із додатковими угодами.; договором переведення боргу (про заміну боржника у зобов'язанні) від 21.12.2012р.; договором про надання овердрафту № 100/12-ОVER від 11.05.2012р. із додатковими угодами.; договором переведення боргу (про заміну боржника у зобов'язанні) від 18.12.2012р.; договором кредитної лінії № НКЛ - 2005512 від 20.08.2012р. із додатковими угодами.; договором застави майбутнього врожаю №2005512/S-4 від 29.10.2012р. із додатковими угодами; договором кредитної лінії № НКЛ - 2005438 від 16.09.2011р. із додатковими угодами; договором застави № 2005438/S-2 від 29.12.2011р. із додатками, змінами: договором застави №2005438/S-9 від 29.12.2011р. із додатками, змінами; договором застави №2005438/S-11 від 29.12.2011р. із додатками, змінами; договором застави № 2005438/S-12 від 29.12.2011р. із додатками, змінами; договором поруки № 2005438/2- від 29.12.2011р.; договором застави № 2005422/S від 30.12.2013р.; із відповідними розрахунками); штраф, пеня - 455 571 801 грн. 34 коп.; судові витрати - 2 756 грн.00 коп.

Вищим господарським судом України у постанові від 15.11.2016 року по даній справі було зазначено, що за судовими рішеннями загальна сума стягнених грошових коштів за основним боргом, річними, інфляційними, відсотками, комісійними, що повинно входити до складу вимог, які забезпечені заставою, або вимог 4 черги, складає 810 079 279, 49 грн., а сума штрафів та пені, як вимог 6 черги, складає 91 188 636, 2 грн. А отже, загальна сума вимог, підтверджених судовими рішеннями, становить 901 267 915, 69 грн. Разом з тим, ПАТ "ОСОБА_2 банк" заявлено грошові вимоги на суму 1 387 089 887, 17 грн., що перевищує загальну суму стягнення за судовими рішеннями на понад 485 млн. грн. та її визнання не обґрунтовується жодним розрахунком та аналізом поданих доказів.

Судом встановлено отримання боржником за чотирма кредитними договорами №НКЛ-2005422 від 23.11.2010 року, №НКЛ-2005422/1 від 13.09.2012 року, №НКЛ-2005512 від 20.08.2012 року та №НКЛ-2005438 від 16.09.2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) кредитних ресурсів, за двома договорами переведення боргу від 26.12.2012 року, двома договорами переведення боргу від 21.12.2012 року, договором переведення боргу від 18.12.2012 року прийняття на себе заборгованості третьої особи – ТОВ "Рівненський насіннєвий завод "Євронасіння" за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "Златобанк", які було відступлено ПАТ "Дельта Банк", №03/09/КL від 20.01.2009 року, договорами №25/08/КL, №28/08/КL та №29/08/КL від 06.08.2008 року, договором про надання овердрафту №100/12-ОVER від 11.05.2012 року та договором переведення боргу від 21.12.2012 року прийняття на себе заборгованості третьої особи – ПСП "Оріана" за кредитним договорам № 32/08KL, укладеними з ПАТ "Златобанк", який було відступлено ПАТ "Дельта Банк".

Розпорядник майна ТОВ "Агро ХХІ" надав суду відзив з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2016 року та визнає грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 906 718 871,31 грн., з яких 557 151,89 грн. – судовий збір – вимоги 1 черги, 15 344 124,01 грн. – сума основного боргу – вимоги 4 черги, 5 005 837, 63 грн. – вимоги 6 черги та 885 811 757,78 грн. – вимоги забезпечені майном боржника, які внесено окремо. Обгрунтовується визнання даних вимог тим, що вони підтверджені судовими рішеннями у справах: №918/360/15 від 28.12.2015 року, №918/358/15 від 17.02.2016 року, №918/380/15 від 25.05.2015 року, №918/379/15 від 01.12.2015 року, №918/378/15 від 01.12.2015 року, №918/411/15 від 28.12.2015 року, №918/409/15 від 01.12.2015 року.

Згідно зробленого судом розрахунку, з ТОВ "Агро XXI" на користь ПАТ "ОСОБА_2 банк" стягнено заборгованість за вищезазначеними рішеннями в розмірі 906 164 475,42 грн., з яких як вбачається з судових рішень 15 344 112,15 грн. – основний борг як вимоги четвертої черги, 790 482 947,59 грн. - вимоги які забезпечені заставою із внесенням до реєстру вимог позачергово, 100 334 659,68 грн. – неустойка (штраф, пеня) як вимоги шостої черги. Крім того, ПАТ "ОСОБА_2 банк" було сплачено 2 756,00 грн. за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Дана сума заборгованості ТОВ "Агро XXI" перед ПАТ "ОСОБА_2 банк" та розподіл її черговості обґрунтовується наступним чином.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредиторами є особи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Таким чином, вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо, крім того, до реєстру вимог окремо мають бути внесені відомості про майно боржника, яке перебуває в заставі.

Як вбачається з судових рішень №918/360/15 від 28.12.2015 року, №918/358/15 від 17.02.2016 року, №918/380/15 від 25.05.2015 року, №918/379/15 від 01.12.2015 року, №918/378/15 від 01.12.2015 року, №918/411/15 від 28.12.2015 року, №918/409/15 від 01.12.2015 року з ТОВ "Агро XXI" на користь ПАТ "ОСОБА_2 банк" стягнено основного боргу, відсотків, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 805 827 607,27 грн. та стягнено пені і штрафів на загальну суму 100 334 659,68 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про заставу" сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Так, згідно з нормами чинного законодавства майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно. А відтак, заставодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

З правовою позицією про солідарну відповідальність перед кредитодавцем боржника за кредитним договором та його майнового поручителя (в межах вартості предмета застави), а також необхідність визначення розміру вимог банку, як грошових за своєю правовою природою, та таких, що випливають з основного зобов'язання (кредитного договору), погодився Верховний Суд України у Постанові №14/030 від 03.06.2014 року у справі №25/5005/6641/2012. Також, Верховний Суд України у Постанові №14/056 від 26.08.2014 року у справі №5024/948/2012 зазначив, що заставодержатель, як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання, як від боржника і його майнового поручителя разом, так від будь-кого з них окремо.

Про таке застосування норм цивільного права та законодавства про банкрутство зазначено у Постановах Вищого господарського суду України: від 15.11.2016 року у справі №910/22788/15 та від 06.12.2016 року у справі №918/168/16.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Агро XXI" є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна, оскільки ґрунтуються на невиконанні зобов'язання за наступними договорами та підтверджені судовими рішеннями, а саме:

- КД №28/08/KL від 06.08.2008 року із додатковими угодами (згідно рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/378/15 від 01.12.2015 року: основний борг – 130 655 469,89 грн., з них: 120 000 000 (сто двадцять мільйонів) грн. заборгованість за простроченим кредитом, 821 (вісімсот двадцять одну) грн. 92 коп. заборгованість за строковими відсотками, 3 945 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 21 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 55 коп. пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 636 986 (шістсот тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 30 коп. - заборгованість за строковою комісією, 10 013 424 (десять мільйонів тринадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 63 коп. - заборгованість за простроченою комісією, 19 (дев'ятнадцять) грн. 28 коп. сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів; пеня за несвоєчасне повернення комісії – 765 592,59 грн. (сімсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 59 коп.;

- КД №29/08/KL від 06.08.2008 року із додатковими угодами (згідно рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/411/15 від 28.12.2015 року: основний борг – 24 828 683,22 грн., них: 21 765 858 (двадцять один мільйон сімсот шістдесят пять тисяч вісімсот пятдесят вісім) грн. 50 коп. заборгованості за строковим кредитом, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 08 коп. заборгованість за строковими відсотками, 971 (девятсот сімдесят одна) грн. 06 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 115 537 (сто п'ятнадцять тисяч пятсот тридцять сім) грн. 95 коп. - заборгованості за строковою комісією, 2 946 161 (два мільйони девятсот сорок шість тисяч сто шістдесят одна) грн. 27 коп. - заборгованості за простроченою комісією, 5 (пять) грн. 36 коп. три процентів річних від суми прострочених процентів; пеня, штраф – 5 904 794,85 грн., з них: 73 (сімдесят три) грн. 81 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 228 292 (двісті двадцять вісім тисяч двісті девяносто дві) грн. 26 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 5 676 428 (пять мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 78 коп. - штрафу за несвоєчасну сплату процентів та комісій);

- договором про надання овердрафту №100/12-ОVER від 11.05.2012 року із додатковими угодами (згідно рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/409/15 від 01.12.2015 року: основний борг – 28 245 844,75 грн., з них: 25 942 338 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 60 коп. заборгованість за простроченим кредитом, 177 (сто сімдесят сім) грн. 69 коп. заборгованість за строковими відсотками, 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 89 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 137 707 (сто тридцять сім тисяч сімсот сім) грн. 62 коп. - заборгованість за строковою комісією, 2 164 763 (два мільйони сто шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 77 коп. - заборгованість за простроченою комісією, 04 (чотири) грн. 18 коп. сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів; пеня, штраф – 4 432 019,24 грн., з них: 58 (п'ятдесят вісім) грн. 92 коп. пеня за несвоєчасне повернення відсотків 165 510 (сто шістдесят п'ять тисяч п'ятсот десять) грн. 53 коп. пеня за несвоєчасне повернення комісії, штраф за несвоєчасну сплату процентів та комісії 4 266 449 (чотири мільйони двісті шістдесят шість тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 79 коп.);

- КД №НКЛ -2005422 від 23.10.2010 року із додатковими угодами (згідно рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/360/15 від 28.12.2015 року: основний борг - 436 156 416,10 грн., з них: 389 998 900 (триста вісімдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. заборгованість за простроченим кредитом, 8 990 810 (вісім мільйонів дев'ятсот дев'яносто тисяч вісімсот десять) грн. 26 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 34 613 737 (тридцять чотири мільйони шістсот тринадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 97 коп. сума заборгованості за простроченою комісією, 2 532 321 (два мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі триста двадцять один) грн. 63 коп. трьох процентів річних від суми простроченого кредиту, 20 646 (двадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 24 коп. трьох процентів річних від суми прострочених процентів; пеня, штраф – 57 477 431,20,грн., з них: 34 213 054 (тридцять чотири мільйони двісті тринадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 19 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 343 275 (триста сорок три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 41 коп. пеня за несвоєчасне повернення процентів, 4 121 101 (чотири мільйони сто двадцять одна тисяча сто один) грн. 60 коп. пеня за несвоєчасне повернення комісії, 18 800 000 (вісімнадцять мільйонів вісімсот тисяч) грн. 00 коп. штрафу за порушення умов договору,)

- КД №НКЛ-2005422-1 від 13.09.2012 року із додатками та змінами (згідно рішення Рівненського апеляційного господарського суду Господарського суду у справі №918/358/15 від 17.02.2016 року: основний борг – 170 596 533,63 грн., з них: заборгованість за строковим кредитом в сумі 156 684 039,00 грн..; заборгованість за строковими відсотками в сумі 1 073,18 грн.; заборгованість за простроченими відсотками в сумі 5 151,25 грн; заборгованість за строковою комісією у сумі 831 713,22 грн.; заборгованість за простроченою комісією в сумі 13 074 531,80 грн.; 3 % річних від суми прострочених процентів в сумі 25,18 грн.; пеня, штраф – 26 748 972,31 грн., з них: пеня за несвоєчасне повернення процентів в сумі 355,88 грн.; штраф в сумі 25 069 446,24 грн.; пеня за несвоєчасне повернення комісії в сумі 1 679 170,19 грн.),- забезпеченими договором застави №2005422/s від 30.12.2013 року.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про заставу» передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 19 Закону України "Про заставу" визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч. 9 ст. 45 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється у позачерговому порядку.

Таким чином, якщо боржник не виконав основного зобов'язання, грошові вимоги кредитора, забезпечені заставою майна боржника (заставодавця), включаються до реєстру вимог кредиторів окремо і задовольняються у першу чергу .

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що за приписами абз. 5 ст. 1 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не включаються до складу грошового зобов'язання боржника. Отже, нараховані на суму основного боргу штрафні санкції не є грошовими вимогами у розумінні Закону про банкрутство, а тому у будь - якому випадку ці вимоги підлягають обліку в реєстрі окремо в шостій черзі незалежно від забезпеченості вимог кредитора заставою (ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство).

Крім того, в п. 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 зазначено, що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов’язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог. Отже, штрафні санкції не можуть бути забезпечені заставою або іпотекою.

Суд першої інстанції вірно вказав, що черговість вимог у вигляді неустойки (штрафу, пені) імперативно визначена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, незалежно від підстав виникнення, в силу правової природи, штрафні санкції враховуються у шосту чергу.

В частині конкурсних вимог ПАТ “Дельта Банк”, місцевим господарським судом вірно вказано, що вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Агро XXI" є конкурсними на загальну суму в розмірі 15 344 112,15 грн., оскільки ґрунтуються на невиконанні зобов'язання за наступними договорами та підтверджені судовими рішеннями, а саме:

- КД №03/09/KL від 20.01.2009 року із додатковими угодами (згідно рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/380/15 від 22.12.2015 року: основний борг – 9 224 018,19 грн., них: 8 471 780,70 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 336,55 грн. заборгованості за процентами, 751 899,58 грн. заборгованості за комісією, 1,36 грн. 3% річних за процентами; пеня, штраф – 90 128,76 грн., з них: 19,25 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 90 109,51 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії);

- КД №25/08/KL від 06.08.2008 року із додатковими угодами (згідно рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/379/15 від 01.12.2015 року: основний борг – 6 120 093,96 грн., них: 5 620 987 (пять мільйонів шістсот двадцять тисяч девятсот вісімдесят сім) грн 83 коп. заборгованості за простроченим кредитом, заборгованість за строковими відсотками у розмірі 38 (тридцять вісім) грн 50 коп., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн 80 коп., заборгованість за строковою комісією у сумі 29 837 (двадцять девять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 44 коп., заборгованість за простроченою комісією у розмірі 469 044 (чотириста шістдесят девять тисяч сорок чотири) грн 48 коп., та 0 (нуль) грн 91 коп. трьох процентів річних від суми прострочених процентів; пеня, штраф – 4 915 720,73 грн., з них: пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 12 (дванадцять) грн 77 коп., штраф у розмірі 4 879 846 (чотири мільйона вісімсот сімдесят девять тисяч вісімсот сорок шість) грн 40 коп., пеня за несвоєчасне повернення комісії в сумі 35 861 (тридцять пять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн 56 коп.).

Врахувавши факт подання кредитором у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про визнання такими, що забезпечені заставою, грошових вимог в розмірі 790 482 947,59 грн., з включенням їх до реєстру вимог кредиторів окремо, а решту вимог слід включити в реєстр вимог кредиторів до четвертої в розмірі 15 344 659,68 грн. основний борг та шостої черги в розмірі 100 334 659,68 грн. – неустойка (штраф, пеня).

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що вимоги в розмірі 554 395,89 грн. – судових витрат, які розпорядник майна боржника відніс до вимог першої черги, то дані вимоги підлягають відхиленню з огляду на те, що за подання позовних заяв у справах №918/360/15, №918/358/15, №918/380/15, №918/379/15, №918/378/15, №918/411/15, №918/409/15 ПАТ "Дельта Банк" судовий збір не сплачувався, а стягувався в дохід Державного бюджету України з ТОВ “Агро ХХІ” при винесенні даних рішень. В першу чергу слід віднести тільки 2 756,00 грн. – судових витрат у даній справі.

В частині вимог по кредитному договору №НКЛ-2005512 від 20.08.2012 року в розмірі 52 392 953,69 грн., місцевим судом зроблено вірний висновок про їх відхилення з огляду на те, що позичальником за цим договором ТОВ “Гранд Хол”, а договір застави майбутнього врожаю № 2005512/s-4 від 29.10.2016 року, відповідно до якого ТОВ “Агро ХХІ” виступав майновим поручителем, був розірваний за згодою сторін 30.12.2013 року, що підтверджується договором від 30.12.2012 року про розірвання договору застави майбутнього врожаю № 2005512/s-4 від 29.10.2016 року, який долучений до матеріалів справи.

По заборгованості за кредитним договором № 32/08/KL від 14.08.2008 року в розмірі 544 907,02 грн. та № НКL- 2005438 від 16.09.2011 року в розмірі 14 904 035,12 грн. та заборгованість по нарахованих відсотках та штрафних санкціях по момент порушення провадження у даній справі в розмірі 362 582 650,50 грн., судом першої інстанції дані вимоги обгрунтовано відхилені, оскільки дана заборгованість перевищує загальну суму стягнення за судовими рішеннями, підтверджується тільки укладеними договорами та розрахунками по даних договорам, які проведені ПАТ "Дельта Банк" самостійно та не можуть прийматися до уваги судом, оскільки дані розрахунки не підтвердженні первинною бухгалтерською документацією до якої, зокрема, належать виписки з рахунків, що визначається та регулюється порядком, визначеним Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України.

Посилання апелянта на подані суду виписки з рахунку, як доказ в підтвердження заборгованості не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до Постанови Національного банку України від 18.06.2003 року №254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України", виписки з особового рахунку відносяться до регістрів аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Дані виписки не відносяться до первинних документів, оскільки їх данні вивіряються клієнтами (п. 5.8 Постанови) та можуть бути відкореговані (п.п. 5.13, 8.17 Постанови). Таким чином, останні не можуть бути належними доказами в підтвердження здійснених операцій. Вимоги до первинних документів банку, викладені в розділі 4 даної постанови ("Документування операцій у банках"), за якими останні мають містити такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції; назва одержувача коштів; сума операції (цифрами та словами); номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів).

Таким чином, наявні в матеріалах справи виписки з особового рахунку не являються первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, а тому не можуть бути належними доказами в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що ПАТ "Дельта Банк" не підтвердив дані грошові вимоги належними та допустимими доказами.

Згідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява кредитора має містити: розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.

Відповідно до частини 1 статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, оскільки заявник ПАТ "Дельта Банк" на підставі вищезазначених норм Законів не підтвердив суми боргу перед боржником, а тому сума вимог заявника ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Агро ХХІ" станом на 17.01.2017р. в розмірі 377 477 196,75 грн. є не підтвердженою.

За змістом ч. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Згідно зі ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про те, що заявником не подано суду доказів, які б підтверджували наявність встановлених законом підстав для визнання вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Агро ХХІ" в розмірі 430 424 546,33 грн., у зв’язку з чим вимоги в цій частині слід відхилити.

Відтак, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що слід окремо внести до реєстру вимог кредиторів банкрута вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 790 482 947,59 грн., як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника - ТОВ "Агро ХХІ". Також, слід визнати вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 15 344 112,15 грн. – основний борг як вимоги четвертої черги, 100 334 659,68 грн. – неустойка (штраф, пеня) як вимоги шостої черги та 2 756,00 грн. – судові витрати як вимоги першої черги.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 17.01.2017 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" від 31.01.2017 р. № 23.1/48 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.01.2017 р. у справі № 918/54/16 в частині розгляду вимог ПАТ "Дельта Банк" залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Огороднік К.М.