№ 1-289-09
В И Р О К
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2009 р. Староміський райсуд м. Вінниці
в складі судді Венгрин О.О.,
при секретарі Первачук К.І.,
за участі прокурора Гоменюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який проживає в АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,
в с т а н о в и в:
02.05.2009 р. приблизно о 23.00 год. по вул. Ю.Смірнова м. Вінниці, поблизу дитячого садка, ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_2 один удар правою рукою в ділянку нижньої щелепи, внаслідок чого потерпілий упав на землю, своїми діями спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров”я, оскільки згідно висновку експерта № 2209 від 05.08.2009 р. (а.с. 72) на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_2 (Акт додаткового судово-медичного обстеження №1442 від 27.05-24.06.09 р.), даних «Медичної карти стаціонарного хворого» №3868/504 МКЛ ШМД м. Вінниці та рентгенограм на його ім’я, у ОСОБА_2 мав місце двосторонній перелом нижньої щелепи в ділянці суглобового відростку справа та 33-го зуба. Вказаний перелом у ОСОБА_2 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я, виник від дії тупого твердого предмета (предметів), можливо, в строк, вказаний обстежуваним – 02.05.2009 р.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому за викладених обставин. Суду пояснив, що він, дійсно, 02.05.2009 р. приблизно о 23.00 год. в м. Вінниці по вул. Ю.Смірнова, поблизу дитячого садка, умисно наніс ОСОБА_2 один удар правою рукою в ділянку нижньої щелепи, внаслідок чого потерпілий упав на землю. Зауважив, що ударив потерпілого за те, що він образив його дівчину . Про вчинене він шкодує. Перед потерпілим він вибачився, відшкодував йому кошти на лікування.
Крім визнання підсудним своєї вини, його вина підтверджується також зібраними і дослідженими по справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що, дійсно, 02.05.2009 р. підсудний вдарив його в обличчя, внаслідок чого зламав щелепу і зуб. Він тривалий час знаходився на лікуванні. Підсудний відшкодував йому витрати на лікування, претензій до нього немає. Щодо міри покарання – покладається на думку суду, але вважає, що підсудний щиро розкаявся.
З заяви ОСОБА_2 від 03.05.2009 р. на ім’я начальника Староміського РВ вбачається, що 02.05.2009 р. близько 23.00 год. на розі вул. ОСОБА_3 та Ш-й пр. Український в м. Вінниці хлопець на ім’я ОСОБА_1 наніс йому тілесні ушкодження. (а.с. 7).
В своїй заяві від 28.07.2009 р. потерпілий ОСОБА_2 вказує, що претензій до ОСОБА_1 не має, оскільки останній відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, про що власноруч написав розписку (а.с. 31, 32).
Згідно висновку експерта № 2209 від 05.08.2009 р. (а.с. 72) на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_2 (Акт додаткового судово-медичного обстеження №1442 від 27.05-24.06.09 р.), даних «Медичної карти стаціонарного хворого» №3868/504 МКЛ ШМД м. Вінниці та рентгенограм на його ім’я, у ОСОБА_2 мав місце двосторонній перелом нижньої щелепи в ділянці суглобового відростку справа та 33-го зуба. Вказаний перелом у ОСОБА_2 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я, виник від дії тупого твердого предмета (предметів), можливо, в строк, вказаний обстежуваним – 02.05.2009 р. (а.с. 16-17, 34-45,71-72).
Враховуючи думку підсудного ОСОБА_1, прокурора і потерпілого ОСОБА_2, суд визнав недоцільним дослідження усіх доказів у справі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюється. При цьому суд відповідно до ст. 299 КПК України з'ясував, чи правильно розуміє підсудний і інші учасники судового розгляду зміст цих обставин. Чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. А також суд роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 122 ч. 1 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Підсудний ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані потерпілому збитки, добре характеризується за місцем проживання, сприяв розкриттю злочину, що суд вважає відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини справи, що пом'якшують покарання, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання у виді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з іспитовим строком і покладенням певних обов”язків відповідно до ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 ( одного ) року обмеження волі.
Відповідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 10 ( десять ) місяців, покласти на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписка про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя