№ 2-971-09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2009 р. Староміський райсуд м. Вінниці в складі
судді Венгрин О.О.,
при секретарі Первачук К.І.,
за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи його тим, що 13.11.2007 р. він позичив відповідачці 60 000 грн. під розписку до 13.02.2008 р. Відповідачка не виконала своїх зобов’язань, коштів не повернула. Просить стягнути з відповідачки на його користь суму основного боргу, 14206,21 грн. інфляційних, 2283,88 грн. 3% річних і 10219,18 грн. відсотків за користування кредитом, а також кошти на правову допомогу, судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Дали пояснення, аналогічні викладеним в позові. Зауважили, що перед зверненням до суду неодноразово зверталися до відповідачки про погашення нею суми боргу, однак їх вимоги залишились невиконаними.
Позивач та його представник вважають, що загальна сума боргу ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 становить 86 709,27 грн. Крім цього, просили стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. , судовий збір в сумі 867,09 грн. та витрати на ІТЗ розгляду цивільних справ в сумі 250,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_3 І її представник позов не визнали, пояснили, що відповідачка не отримувала позики в сумі, зазначеній у розписці, вона позичила 1700 дол. США, оскільки була гостра потреба в грошах на лікування чоловіка, а згодом на вимогу позивача повернула останньому борг в сумі 3000 доларів США, але доказів цього немає. Розписка про позику на суму 60000 грн. написана відповідачкою, але такої суми вона не позичала, написала розписку, бо довіряла позивачу. Просять відмовити в задоволенні позову і скасувати забезпечення позову. ка позичала у неї 3000 доларів США для того, щоб віддати весь борг позивачеві.
Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що згідно з оригіналом розписки (а.с. 69) 13.11.2007 р. ОСОБА_3 дала розписку про те, що вона зобов’язується повернути борг в сумі 60 000,00 грн. ОСОБА_1 або ОСОБА_5 до 13.02.2008 р. У ній зазначено про те, що у разі, коли вона не зможе розплатитися в строк, то зобов’язується продати будинок або переоформити його документально на ОСОБА_1.
Зазначену розписку відповідачка написала власноручно, про що зазначила в судовому засіданні.
В установлений строк відповідачка ОСОБА_3 не виконала своє зобов`язання, тим самим порушила вимоги ст. 1049 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 625, 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити дану грошову суму і не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення суми боргу в сумі 60000 грн., 3% річних в сумі 2283,88 грн., інфляційних в сумі 14206,21 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування позикою, то вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 1048 ч. 1 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 5 розд. VІІІ Прикінцевих положень Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено законом.
Згідно положень названого Закону надання коштів в позику є фінансовою послугою ( ст. 4 п. 6 Закону ), фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти ( ст. 1 ч. 1 п. 5 Закону ). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами – суб”єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
Щодо стягнення з відповідачки витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, то суду не надано доказів розміру компенсації витрат відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 590 від 27.04.2006 р. “Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”.
Решта судових витрат, понесених позивачем, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в розмірі, пропорційному сумі задоволених вимог, а саме: 220 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільних справ, 763,03 грн. судового збору.
Підстав для скасування забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки, площею 0,0400 га за адресо.: Нива Лісова, № 17 садового товариства “Підлісне” м. Вінниці, накладеного ухвалою Староміського райсуду м. Вінниці від 22.06.2009 р. , суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 625, 1046-1050 ЦК України,
Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”,
постановою Кабінету міністрів України № 590 від 27.04.2006 р. “Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”,
ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215, 154, 84 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 60 000 ( шістдесят тисяч ) грн. боргу, 2283 ( дві тисячі двісті вісімдесят три ) грн. 88 коп. трьох процентів річних, 14206 ( чоотирнадцять тисяч двісті шість ) грн. 21 коп. інфляційних, 220 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільних справ, 763,03 грн. судового збору,
В задоволенні решти позову – щодо стягнення відсотків за користування позикою відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.
Повне рішення суду буде виготовлено на 20.10.2009 р.
Повне рішення суду виготовлено 19.10.2009 р.
Суддя