РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2017 р. Справа № 918/54/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Саврій В.А. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від апелянтів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (ПАТ "Дельта Банк"), ОСОБА_3 (ТзОВ "Торговий дім "Насіння");

від кредиторів - не з'явились;

від боржника - ОСОБА_4;

від арбітражного керуючого - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги кредиторів ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "Торговий дім "Насіння" на постанову господарського суду Рівненської області від 24.01.17 р. у справі № 918/54/16

за заявою боржника ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 р. у справі № 918/54/17 (суддя Заголдна Я.В.) затверджено звіт розпорядника майна ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" - ОСОБА_6. про проведену роботу в процедурі розпорядження майном; затверджено звіт розпорядника майна про оплату послуг в розмірі 118 084 грн. 63 коп.; припинено процедуру розпорядження майном ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" (вул. Заводська, буд.1, с. Бабин, Гощанський район, Рівненська область, 35431, ІК 34438102); визнано банкрутом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" (вул. Заводська, буд.1, с. Бабин, Гощанський район, Рівненська область, 35431, ІК 34438102); відкрито ліквідаційну процедуру ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" строком на 12 місяців; призначено ліквідатором ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" арбітражного керуючого ОСОБА_6, яка має свідоцтво, видане у встановленому законом порядку; встановлено грошову винагороду ліквідатору в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття ліквідаційної процедури за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, що становить 24 281 грн. 38 коп. ( ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"); тощо.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, кредитори - ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "Торговий дім "Насіння" подали апеляційні скарги.

Зокрема, ТзОВ "Торговий дім "Насіння" в своїй апеляційній скарзі просить останню скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні клопотання комітету кредиторів про визнання ТОВ "Агро ХХІ" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначає, що комітетом кредиторів перевищено повноваження щодо звернення до суду з відповідним клопотанням, оскільки згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" таким правом наділені збори кредиторів, а не комітет. Також судом допущено порушення ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство та ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, а саме - не встановлено неоплатність боржника з огляду на нез'ясування його активів та пасивів. Вказує, що під час прийняття оскаржуваної постанови судом не було враховано інформацію про земельні ділянки, які знаходяться в оренді боржника та використовуються для сільськогосподарського виробництва. Не враховано, що розпорядником майна не вчинено всіх дій, направлених на виявлення та інвентаризацію всіх активів боржника, зокрема, не вчинено дій з виявлення активів пов'язаних з основною діяльністю боржника (вирощування сільськогосподарської продукції), а тому рішення про визнання боржника банкрутом є передчасним.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Апелянт - ПАТ "Дельта Банк" в своїй скарзі посилається на те, що рішення комітету кредиторів не є достатньою умовою та підставою для визнання боржника банкрутом. Суд самостійно має перевірити ознаки, за яких боржника може бути визнано банкрутом. При цьому має бути з'ясова наявність або відсутність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів, перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном (пасиву над активом), незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника. Звертає увагу, що судом при винесенні постанови не досліджувалися обставини за яких проводилися збори та комітет кредиторів, а також їх законність, з огляду на те, що ухвала суду про визнання вимог ПАТ "Дельта Банк" була офіційно опублікована пізніше дати проведення зборів кредиторів. За наведених обставин просить задоволити апеляційну скаргу та скасувати оскаржувану постанову.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий у відзивах на апеляційні скарги проти доводів скаржників заперечує. Зокрема вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, а тому твердження ПАТ "Дельта Банку" про відсутність офіційного опублікування ухвали суду від 17.01.2017 р., якою визначені грошові вимоги апелянта, станом на момент проведення зборів кредиторів, є необгрунтованим. Ознаки, за наявності яких боржника може бути визнано банкрутом судом перевірено, оскільки пасив боржника встановлено за даними реєстру вимог кредиторів, а актив міститься у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна) про фінансово-майновий стан боржника. Вказані обставини судом було перевірено. Посилання скаржника ТзОВ "Торговий дім "Насіння" на перевищення повноважень комітетом кредиторів стосовно звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вважає безпідставним, оскільки згідно ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство такі повноваження прямо віднесені до компетенції комітету кредиторів. Вважає безпідставним твердження апелянта ТзОВ "ТД "Насіння" стосовно невчинення всіх дій, направлених на виявлення та інвентаризацію всіх активів боржника, оскільки вся інформація відображена в інвентаризаційних описах необоротних активів та входить до проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника. Відтак, судом проаналізовано наявні в матеріалах документи та обгрунтовано винесено оскаржувану постанову. За наведених обставин просить відмовити в задоволенні скарг.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.04.2017 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Коломис В.В., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 918/54/16. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А., суддя Огороднік К.М.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги та відзиви на них, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а постанову господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 р. у справі № 918/54/16 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Агро XXI" звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011 р.).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.02.2016 р. прийнято до розгляду вищевказану заяву та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні суду на 16.02.2016 р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.02.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро XXI", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_6, проведення попереднього засідання суду призначено на 19.04.2016 р.

17.02.2016 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення № 28324 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро XXI", де зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, а саме - 19.03.2016 р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 р., зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута – ТОВ "Агро XXI" та призначено підсумкове засідання суду на 27.09.2016 р.

За результатами апеляційного та касаційного оскарження даної ухвали, постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 р. касаційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського підприємства "ОВАС-АГРО" приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 р. (в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Стоктайм" до ТОВ "Агро XXI") у справі №918/54/16 скасовано, а справу № 918/54/16 направлено на новий розгляд грошових вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Стоктайм" до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду в зазначеній частині.

За період перебування матеріалів справи № 918/54/16 в судах вищих інстанцій, до господарського суду Рівненської області від арбітражного керуючого розпорядника майна ТОВ "Агро ХХІ" ОСОБА_6 надійшли:

- заява № 01-01/10/52 від 25.08.2016 р. про виправлення помилки в ухвалі господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 р.;

- звіт про проведену роботу в процедурі розпорядження майном.

Від представника ТОВ "ТОВ "Стоктайм" ОСОБА_7 надійшло клопотання про визнання ТОВ "Агро ХХІ" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури стосовно останнього та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_6

Як відзначено судом першої інстанції, останнім було встановлено встановлено, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.01.2017р. (суддя Політика Н.А.) при новому розгляді грошових вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Стоктайм" визнано вимоги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальність "Стоктайм" у справі № 918/54/16 про банкрутство ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" частково на загальну суму 38 756,00 грн., з яких 36 000,00 грн. – основний борг як вимоги четвертої черги та 2 756,00 грн. – судові витрати як вимоги першої черги, вимоги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальність "Стоктайм" до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" в розмірі 1 000 037 080,00 відхилено, визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у справі № 918/54/16 про банкрутство ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" частково на загальну суму на загальну суму 906 164 475,42 грн., з яких 15 344 112,15 грн. – основний борг як вимоги четвертої черги, 790 482 947,59 грн. - вимоги які забезпечені заставою із внесенням до реєстру вимог позачергово, 100 334 659,68 грн. – неустойка (штраф, пеня) як вимоги шостої черги та 2 756,00 грн. – судові витрати як вимоги першої черги, вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" в розмірі 430 424 546,33 грн. відхилено та зобов'язано розпорядника майна ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" внести відповідні зміни в реєстр вимог кредиторів ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ".

На підставі вищевикладеного, розпорядником майна внесено зміни до реєстру вимог кредиторів боржника.

23.01.2017 р. розпорядником майна були скликані та проведені перші збори кредиторів на яких обрано комітет кредиторів, до складу якого увійшли: ТОВ "СП Агроекс", ТОВ "ІФК "Євроінвестбуд" та ПАТ "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (протокол №1 від 23.01.207р.).

Згідно з вимогами ухвали суду від 16.08.2016 р. та у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) 23.01.2017р. розпорядником майна проведено засідання комітету кредиторів боржника, протокол №1.

На виконання вимог ухвали суду та рішення зборів комітету кредиторів, розпорядником майна ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" подано суду звіт про проведену роботу, звіт про оплату послуг, протоколи зборів кредиторів, комітету кредиторів, згідно яких, зокрема, створено комітет кредиторів боржника, прийнято рішення про погодження звіту розпорядника майна про проведену роботу, звіту про оплату послуг та про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_6

Крім того, розпорядником майна повідомлено суд, що комітету кредиторів та розпоряднику майна пропозицій щодо санації або укладення мирової угоди не надходило.

Судом першої інстанції правомірно вказано, що прийняті рішення комітету кредиторів ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" відповідають вимогам Закону про банкрутство.

Посилання апелянта на те, що комітетом кредиторів перевищено надані їм повноваження, оскільки рішення про введення наступної процедури мають прийматися зборами кредиторів, суд вважає необгрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч. 8. ст. 26 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.

Положення ч. 2 ст. 27 Закону про банкрутство, якими визначається, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти рішення про подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, колегія суддів вважає редакційною помилкою.

Зазначене випливає з того, що останній абзац ч. 2, а також ч.ч. 4, 5 ст. 27 Закону про банкрутство вказують, що такі рішення приймаються саме комітетом кредиторів, а не зборами кредиторів. Зокрема, останній абзац частини 2 ст. 27 визначає, що у разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень (перелічених в ч. 2), комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку розпорядження майном. Відповідно до ч. 4 цієї статті - у разі, якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Частиною 5 ст. 27 встановлено - у разі, якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд має право винести ухвалу про введення процедури санації за наявності відповідних підстав.

Поряд з цим, судом відмічається, що визначена у ч.ч. 5, 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" компетенція зборів кредиторів та комітету кредиторів прямо вказує, що прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, належить комітету кредиторів, а не зборам.

Таким чином, поданий до суду протокол № 1 засідання комітету кредиторів від 23.01.2017 р., згідно якого члени комітету кредиторів після розгляду і затвердження фінансового аналізу та даних інвентаризації майна боржника дійшли висновку про необхідність визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, повністю узгоджується з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наявний в матеріалах справи протокол № 1 перших зборів кредиторів від 23.01.2017 р. (уточнений) судом до уваги не приймається, оскільки не відповідає нормам Закону про банкрутство ні за змістом, ні за порядком розгляду питань. Даний протокол також не враховувався судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови.

При цьому судом не приймаються до уваги твердження апелянта ПАТ "Дельта Банк" про те, що на момент проведення зборів кредиторів (23.01.2017 р.) не було офіційного опубліковання ухвали суду від 17.01.2017 р., що унеможливлювало визначення кількості голосів кредиторів. За умовами ч. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом. Слід зазначити, що ні норми Закону про банкрутство, ні Господарський процесуальний кодекс України не ставлять в залежність набрання законної сили ухвали суду від моменту її офіційного опублікування або апеляційного чи касаційного оскарження. Разом з цим слід відмітити, що визначена кількість голосів банку під час засідання зборів кредиторів відповідає розміру визнаних судом вимог, а тому доводи апелянта є безпідставними.

Відповідно до звіту розпорядника майна за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" (том 3, а.с. 81-188) фінансово - господарський стан боржника протягом періоду, що аналізується, кризовий, який характеризується кризовою ліквідністю та фінансовою стійкістю, відсутністю ділової активності, надмірним залученням позикових коштів, що загрожує подальшому існуванню підприємства.

Так, згідно аналізу фінансово-господарської діяльності на кінець 2013 р. товариство мало можливість негайно погасити свої поточні зобов'язання на кінець 2013р. на 20 %, на кінець 2014р. показник дорівнював 0 та на кінець 2015 р. 1 %.

Як вбачається зі звіту, збиткова діяльність підприємства протягом останніх років, відсутність чистих активів, які можуть бути використані для погашення кредиторських вимог, перевищення критичного рівня позикового капіталу та використання його як джерела фінансування визначають кризовий фінансовий стан боржника.

Результат аналізу виявлення ознак дій фіктивного банкрутства, приховування чи доведення до банкрутства, за наданих джерел інформації, не виявив ознаки дій фіктивного банкрутства, приховування чи доведення до банкрутства підприємства.

Негативні тенденції динаміки основних коефіцієнтів діяльності підприємства, зокрема абсолютний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнти покриття та забезпечення власними засобами, за відсутності отриманого прибутку, вказують на ознаки поточної, критичної та надкритичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрута, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури. За таких обставин, враховуючи відсутність чистих активів підприємства при відсутності інвестиційної привабливості боржника, є доцільним та економічно обґрунтованим задоволення вимог кредиторів шляхом застосування ліквідаційної процедури в ході провадження справи про банкрутство.

Твердження апелянтів про неповне з'ясування даних активу та пасиву боржника і, як наслідок, передчасне прийняття рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, судом до уваги не приймається з урахуванням наступного.

Пасив боржника згідно реєстру вимог кредиторів складає 1 039 696 663,69 грн.

За даними інвентаризації майна боржника станом на 05.05.2016 р. (т. 6, а.с. 168) виявлено:

- балансова вартість необоротних активів - 75 477 342, 67 грн.;

- запасів - 1 686 760,02 грн.;

- готівкові кошти (грн.) - 3766,22 грн.;

- гроші на рахунках (грн.) - 279 634,43 грн.;

- грошові документи (векселі) - 88 007 798,63 грн.;

- фінансові інвестиції - 30 111 101,81 грн.;

- дебіторська заборгованість - 299 167 124,62 грн. (в. т.ч. строк давності якої минув - 138 115 578,17 грн.).

Вказані дані свідчать, що пасив боржника більш ніж удвічі перевищує активи. Доказів, які б спростовували наведені данні апелянтами не надано, що вказує на необгрунтованість таких тверджень.

Посилання апелянта (ТзОВ "ТД "Насіння") про невиявлені земельні ділянки та вирощену сільськогосподарську продукцію судом також не приймається до уваги, оскільки така інформація знаходиться в інвентаризаційних описах необоротних активів за № 1 (основні засоби, нематеріальні активи, інші необротні активи), а також в інвентаризаційних описах наявних запасів. (т. 6 а.с. 168-263). Також вказана інформація відображається в балансах (фінансових звітах) у відповідних рядках. Будь-яких доказів, що підтверджували б наявність неврахованих данних апелянтом не подано, що свідчить про безпідставність тверджень.

Таким чином, місцевий господарський суд, розглянувши звіт розпорядника майна про проведену роботу, протоколи зборів кредиторів, засідання комітету кредиторів боржника, вивчивши матеріали справи, заслухавши розпорядника майна боржника, представників кредиторів та комітету кредиторів, дійшов правомірного висновку, що відновити платоспроможність боржника шляхом санації чи укладання мирової угоди неможливо, внаслідок чого боржник підлягає визнанню банкрутом.

У відповідності до ст. 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з судових рішень, зокрема, постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 37 Закону України, "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

У відповідності до ст. 38 України, "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 4 Закону про банкрутство передбачено, що одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги рішення комітету кредиторів боржника про погодження звітів розпорядника майна; про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" арбітражного керуючого ОСОБА_6 із встановленням розміру грошової винагороди ліквідатора в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття ліквідаційної процедури за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, що становить 24 281 грн. 38 коп. (довідка про доход директора боржника ОСОБА_8 від 13.01.2017р., згідно якої середньомісячна заробітна плата становить 12 140 грн. 69 коп.), судом першої інстанції підставно та обгрунтовано задоволені клопотання арбітражного керуючого і комітету кредиторів, та правомірно винесено оскаржувану постанову.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржників не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ПАТ "Дельта Банк" від 08.02.2017 р. № 23.1/58 та ТзОВ "Торговий дім "Насіння" від 06.02.2017 р. № 1-5/30 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Рівненської області від 24.01.2017 р. у справі № 918/54/16 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Огороднік К.М.