копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-557/09/0470
Категорія статобліку 2..19..5
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Середа А.О.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про стягнення недоплаченої пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
08 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, в якому просила: відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати дії відповідача неправомірними; стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період із січня 2006 року по червень 2008 року включно в сумі 3302, 60 грн.; зобов’язати відповідача нарахувати позивачу, як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем йому не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-IV , дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » зупинено на 2006 рік. Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік » , яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » .
При обрахунку суми невиплаченої пенсії позивач виходив з наступних розрахунків. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік » прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня -366 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік » прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги з січня 2006 року по червень 2008 року становить 3302,60 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв по справі та заперечень на позов не надав.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, заслухавши позивача, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась 01.05.1942 року, що підтверджується паспортом, тобто на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона являється особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинено на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » .
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік » від 19 січня 2006 року № 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік » було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік » було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » , запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » , у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат підвищення до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню з таких підстав.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік » було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » .
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року №749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. не перераховано (не розраховано) і не виплачувалось.
Що стосується вимог позивача за 2008 рік, відповідно до п.п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»
З 01 січня 2008 року позивачу була нарахована та виплачена доплата до пенсії в сумі 47 грн., з 01 квітня 2008 року в сумі 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 10 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» п. 8 передбачена доплата до пенсії «дітям війни» з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » , оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » , ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
З 22.05.2008 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » , нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
До 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » , діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
В позовній заяві позивач також просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Вирішуючи це питання, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Зважаючи на вищевказане, а також враховуючи посилання позивача на те, що про порушення її прав їй стало відомо менше ніж за рік до пред’явлення позову, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання відповідача нараховувати їй щомісячну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача та конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому, а саме: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок і виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до пенсії дітям війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок і виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до пенсії дітям війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 14 жовтня 2009 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя Олійник В.М.