Справа № 2-1032/2009

                 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  22  жовтня  2009 року                    Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

        у складі:  головуючого    судді    Слюсар Л.П.

                        при секретарі                Кудряшовій  Т.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовною заявою    ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3  про відшкодування  шкоди, спричиненої  ДТП   -

ВСТАНОВИВ:

 В вересні 2008 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2   третя особа ОСОБА_3  про відшкодування  шкоди, спричиненої  ДТП . В обґрунтування своєї позовної заяви посилалась на те, що 19.10.2007 року о 17 годині 00 хвилин відповідач керуючи автомобілем «ВАЗ» дн НОМЕР_2, при здійсненні виїзду з прилеглої території ТЦ «Метро» в с. Ювілейне Дніпропетровської області, не надав перевагу у русі автомобілю «Тойота»  дн НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі «Дніпропетровськ - Підгороднє» виїхавши на проїзну частину, скоїв зіткнення з вказаним автомобілем. Автомобіль «Тойота» дн НОМЕР_3 належить позивачці на праві приватної власності. Шкода була заподіяна з причини порушення відповідачем ПДР. Тому позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь суму заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 45 113грн. 11 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., судові витрати у розмірі 2030 грн. 50 коп., а всього 52 143 грн. 11 коп.

 Заочним  рішенням  Індустріального районного суду від 16 січня 2009 року  позовні  вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.

Ухвалою суду  від 18 лютого 2009 року   заочне рішення  від 16  січня 2009 року було  скасоване.

При новому розгляді справи позивачка  та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги визнали частково.  Не заперечували щодо вини відповідача. Однак вважають що заявлені суми  матеріальної та моральної шкоди завищені.    

 Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.  

           Суд, вислухавши пояснення сторін, представників,  вивчивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи 1-175/08  вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2007 року на виїзді з прилеглої території ТЦ «Метро» в с. Ювілейне Дніпропетровської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Тойота”, дер.номер НОМЕР_3, який належить позивачці на праві власності (а.с.7) та автомобіля “ВАЗ-2106”, дер.номер НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_2. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди був ушкоджений автомобіль “Тойота”, державний номер НОМЕР_3. Згідно висновку експерта автотоварознавця № 208-08 від 12.02.2008 року матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля “Тойота”, дер.номер НОМЕР_3, складає 65 113 грн. 11 коп.   Як вбачається з постанови судді Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2008 року, вина ОСОБА_2 у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди повністю підтверджена, і причинний зв’язок з настанням наслідків знаходиться в невиконанні ним Правил дорожнього руху України, в результаті чого мало місце дана ДТП. (а.с.8-9).

Відповідно до розписки від 22.04.2008 року  ОСОБА_2   частково оплатив  ОСОБА_1  матеріальну шкоду в  розмірі 20000 грн.

Як показала в судовому засіданні  позивачка, оскільки  відповідач не виконував умов  договору і не здійснював  щомісячну оплату, то вона  і вимушена була подати позов до суду.    Невідшкодована шкода із урахуванням  оплаченої суми складає 45113 грн. 11 коп.  

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом.

Таким чином з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки суму заподіяної та підтвердженої документально майнової шкоди у розмірі 45 113 грн. 11 коп.

  Відповідно до ст. 1167 ЦК України,  моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.9  Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 31.03.1995 року № 4  “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зі змінами,  внесеними  постановою від 25.05.2001 року №5,  розмір відшкодування  моральної ( немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

            Суд вважає, що позивачці була заподіяна і моральна шкода тому, що позивачка була позбавлена звичайних умов життя, перенесла моральні страждання, переживання, відчувала внутрішній дискомфорт. Однак до заявленої суми моральної шкоди на користь позивачки, суд відноситься критично, тому вважає, що моральна шкода в сумі по 1000 грн. реально відображає ступінь і глибину моральних страждань.

 Позивачкою заявлені вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Відповідно до п.2 ч.3  ст. 79 ЦПК України  до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи належать  витрати на правову допомогу.  

 Відповідно до ст. 84 ЦПК України  витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

 Як вбачається із матеріалів справи  позивачка надала до суду  договір про надання правової допомоги від 03.04.2008 року та   квитанцію  суб’єкта господарювання  від 20 серпня 2008 року  про оплату  юридичних послуг в сумі 2000 грн. ( а.с.11),  адвокат ОСОБА_4. брав участь в судових засіданнях.    Однак  позивачка не надала належного фінансового чи банківського документу, який би підтверджував  оплату  витрат на правову допомогу.  Квитанцію не можна вважати такою, що  свідчить про понесені позивачкою витрати.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки оплачені  при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., та на користь держави судовий збір  у розмірі 459  грн. 63 коп.

Керуючись:  ст. ст. 1166, 1167,1187   ЦК України , ст. ст.3,7,11, 15, 60, 61, 88, 212-215   ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

              Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

  Стягнути із ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 45113 грн. 11 коп.,  моральну шкоду  в сумі 1000 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.,  а всього 46143 грн. 11 коп.

 В іншій частині позову відмовити.

Стягнути  із ОСОБА_2 на користь держави  судовий збір в сумі 459 грн. 63 коп.  

  Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                         Л.П. Слюсар