Справа №11 -362,2006 року Головуючий в 1-й інстанціїЯрмолюк 0.І.
Категорія ст. 122 ч.І КК України Доповідач ДуфнікЛ.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Шершуна В.В.
суддів Дуфнік Л.М., Матущака М.С.
з участю прокурора Бантюка І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 квітня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, інваліда 2-ї групи, ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС 1 -ї категорії, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.І КК України.
Відповідно до ст. 74 ч.4 КК України ОСОБА_2 звільнено від покарання.
За ст.296 ч.І КК України ОСОБА_2 виправдано
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн.
ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 23 січня 2006 року близько 19 години перебуваючи в тролейбусі, що рухався за маршрутом №11-А „Озерна-Катіон" і зупинився із-за відсутності електроструму неподалік аптеки АДРЕСА_3, під час сварки з кондуктором ОСОБА_1, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків та переросла в бійку, умисно схопив її за ліву руку і вивернув пальці, чим заподіяв потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді крововиливу 4-го пальця лівої кисті, крайового перелому основи середньої фаланги 4 пальця з незначним зміщенням відламку, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Як вбачається з апеляції потерпілої ОСОБА_1, вона просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним і у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.І КК України, та повністю задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції потерпілої немає.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину,
передбаченого ст. 122 ч.І КК України , повністю підтверджуються зібраними у справі і
дослідженими в судовому засіданні доказами.
Незважаючи на заперечення засудженим своєї вини у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій, який в той же час визнав, що у нього з кондуктором тролейбуса був конфлікт, коли він самотужки намагався відчинити передні двері тролейбуса під час вимушеної його зупинки, об'єктивно вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу 4-го пальця лівої кисті, крайового перелому основи середньої фаланги 4 пальця з незначним зміщенням відламку, що спричинили тривалий розлад здоров'я, які могли утворитися в строк та за обставин, вказаних потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що вказані тілесні ушкодження їй заподіяв саме ОСОБА_2 під час вимушеної зупинки тролейбуса, що рухався за маршрутом № 11-а, неподалік аптеки АДРЕСА_3. Дану обставину підтвердив і свідок ОСОБА_3 - водій цього тролейбуса.
За ст.296 ч.І КК України місцевий суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу цього злочину, оскільки встановлено що конфлікт в нього з кондуктором тролейбуса виник на грунті особистих неприязних відносин. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила пояснення засудженого в тій частині, що сварка між кондуктором тролейбуса і ОСОБА_2 сталася тоді, коли останній намагався самотужки відчинити передні двері. При цьому кондуктор вдарила ОСОБА_2 по голові і подряпала йому обличчя. Об'єктивно ці показання підтверджуються висновком судово-медичного експерта № НОМЕР_1, згідно з яким у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден тім'яної частини голови, правої щоки, нижньої губи, які могли утворитися 23 січня 2006 року і які за своїм характером є легкими тілесними ушкодженнями. З врахуванням викладеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку в частині виправдання ОСОБА_2 за ст.296 ч.І КК України.
Оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості вперше, позитивно характеризується, є особою похилого віку, інвалідом 2 групи, ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, хворіє на тяжкі хронічні захворювання, взявши до уваги, що виникненню конфліктної ситуації сприяла неправомірна поведінка потерпілої ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно звільнив ОСОБА_2 від покарання за вчинений злочин відповідно до ст.74 ч.4 КК України.
Розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_1 місцевий суд обгрунтовано визначив у розмірі 1000 грн., частково задовольнивши позов, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала ОСОБА_1, характер немайнових втрат, а також неправомірну поведінку самої потерпілої, яка сприяла виникненню шкоди. Підстав для збільшення розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
Ухвалила:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.