Справа №2-1602/2009  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

13 жовтня 2009 року.  

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:  

головуючого-судді     - Бондарєвої  О.І.  

при секретарі     - Гаврилюк В.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті ОСОБА_1, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Укрпромбанк», до Товариства з обмеженою відповідальністю «промислове будівництво та нерухомість». ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Уурпромбанк», про припинення договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Уурпромбанк», про припинення договору поруки, –  

В с т а н о в и в:  

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Укрпромбанк» (Позивач за первісним позовом) звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтовування своїх вимог зазначив, що 09.01.2008 року між Позивачем за первісним позовом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислове будівництво та нерухомість» (Відповідач №1), було укладено кредитний договір №1/К-08 ФЛ про відкриття відновлювальної кредитної лінії (Кредитний договір), згідно умов якого для Відповідача №1 було відкрито відкличну відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом кредитування 500 000,00 грн., зі строком користування по 08.01.2013 року включно, з встановленням процентної ставки 18% річних. Розмір якої, у разі несвоєчасного повернення заборгованості збільшується до 27% річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення і додати її повного погашення (п.4.6.). Крім того, передбачено  щомісячно сплата комісії за управління кредитною лінією у розмірі 4% річних від фактичної заборгованості, та нарахування пені у разі виникнення прострочення за основним боргом, процентів та комісій – у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.  

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, між Позивачем за первісним позовом, та ОСОБА_2 (Відповідач №2), ї ОСОБА_3 (Відповідач №3), були укладенні 09.01.2008 року Договору поруки №1/Zпор-08-1 та №1/Zпор-08-2 - відповідно. Згідно умов укладених договорів Відповідачі №2 та №3, як поручителі, повинні відповідати за виконання Відповідачем №1 договірних зобов’язань по кредитному договору №1/К-08 ФЛ від 09.01.2008 року.  

Позивачем за первісним позовом, зобов’язання за кредитним договором виконано у повному обсязі, згідно до заяв Відповідача №1 від 17.01.2008р. та 24.01. 2008р. останньому  було перераховано кредитні кошти у повному обсязі.  

Однак з листопада 2007р. Відповідач №1 не здійснював зобов’язань за Кредитним договором, тим самим порушивши його умови.  

У зв'язку з чим, згідно до вимог п.5.2.6.,п.9.2. Договору Відповідачу №1                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       направлена вимога (вих.№6452 від 22.12.2008р.) про погашення  заборгованості, а Відповідачам №2 та №3 (вих.№6451 та №6450 від 22.12.2008р.) доводилося до відому про неналежне виконання зобов’язань Відповідачем №1, а у разі не виконання вимог позивача протягом 10 календарних днів з дати відправлення такої вимоги, терміни дострокового повернення кредиту вважатимуться такими, що настали, а кредит та плата за кредит – обов’язковими до повернення і сплаті в повному обсязі. Позивач вважає, що оскільки строк погашення кредиту настав з 02.01.2009 року, а зобов’язання Відповідачами не виконані, тому просить суд стягнути в судовому порядку, солідарно, заборгованість, яка станом на 24.03.2009 року становить 548 999,04 гривень, з яких:  

- сума основного боргу – 499 300,00  грн.  

- сума нарахованих та прострочених відсотків – 39 712,71 грн.  

- сума комісії -  8 936,52 грн.  

- сума пені – 1 949,81 грн.  

У ході розгляду справи по суті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано зустрічні позовні вимоги про припинення дії Договорів поруки, з посиланням на п.1 ст.559 ЦК України, оскільки Банком (Відповідачем за зустрічним позовом) без відома та згоди поручителів було підвищено розмір щомісячної комісії за управління кредитною лінією, що призвело до збільшення обсягу відповідальності останніх.  

У судовому засіданні представник позивача первісні позовні вимоги уточнила, суду пояснила, що станом на 14.07.2009р. заборгованість за кредитом складає – 572 106,76 грн., тому просила суд задовольнити уточнені вимоги банку, та стягнути з відповідачів, у солідарному порядку, як суму заборгованості за кредитним договором, так і витрати, пов’язанні з розглядом справи. В задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просила відмовити, оскільки вони безпідставні.  

Представник Відповідача №1 (за первісним позовом), ОСОБА_3 позовні вимоги щодо стягнення заборгованості визнала частково, суду пояснила, що даний позов пред’явлено до суду передчасно, оскільки умовами Іпотечного договору №1/Zкіп-08, укладеного між Банком та ТОВ «Промислове будівництво та нерухомість», в забезпечення виконання кредитних зобов’язань за вказаним кредитним договором, передбачено реалізація предмету іпотеки у разі неналежного виконання зобов’язань Відповідачами, оскільки на теперішній час примусова реалізація не розпочата, то Банк не праві вимагати стягнення грошових сум. Крім того, вважає, що підстав для дострокового повернення кредиту також немає, оскільки строк дії договору закінчується – 08.01.2013р., не заперечує, як директор підприємства сплатити ту суму кредиту, яка є простроченою.  

Допитана у ході судового засідання ОСОБА_3, від свого імені, та як представник ОСОБА_2, первісні вимоги не визнала, суду пояснила, що договори поруки, укладені з ними, як поручителями, припинили свою дію на підставі ст.559 п.1 ЦК України, оскільки Банк без їх згоди та не попередивши останніх, двічі збільшив розмір комісії, що призвело до збільшення обсягу їх відповідальності, тому просила суд задовольнити зустрічні позови, визнавши договори поруки такими, що припинили свою дію, а в задоволенні вимог первісного позову, які стосуються солідарної відповідальності поручителів – відмовити.  

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 – необхідно відмовити, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 – підлягають задоволенню, з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що 09.01.2008 року між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем №1, було укладено Кредитний договір, згідно умов якого Позивач відкрив Відповідачу №1 відновлювальну кредитну лінію, в національній валюті, з лімітом кредитування 500 000 грн., зі строком повернення кредитних коштів - 08.01.2013 року, та щомісячної сплати відсотків, комісії, а при несвоєчасному погашенню кредиту – з оплатою подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.  

З метою забезпечення повернення кредитних коштів, 09.01.2008 року між  Позивачем за первісним позовом та Відповідачами №2 та №3 були укладені Договори поруки, відповідно до умов якого, Відповідачі №2 та №3 зобов’язані відповідати за виконання Відповідачем №1 умов Кредитного Договору.  

Однак, 11.06.2008р. між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем №1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 09.01.2008р., умовами якого передбачено додаткове ведення щомісячної комісії за управління кредитною лінією у розмірі 2%, а Договором про внесення змін та поповнень №3 до Кредитного договору від 09.01.2008р., укладеного між тими самими сторонами – 22.10.2008р., розмір цієї комісії збільшено до 4% річних у гривні від фактичної заборгованості.  

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має бути виконаним належним чином відповідно до умов договору.  

Проте Відповідач №1 порушив свої зобов’язання шляхом невиконання суттєвих умов Кредитного договору від 09.01.2008 року, що призвело до погіршення стану позивача, як кредитора. Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, сума неповернутих коштів, станом на 20.07.2009 року, складає: 572 106,76 гривень, з яких:  

- сума основного боргу – 499 300,00 грн.  

- сума прострочених відсотків – 56 702,58 грн.  

- сума простроченої комісії – 11 812,04 грн.  

- сума пені – 4 292,14 грн.  

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.  

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, згідно до вимог п.5.2.6., п.9.2. Договору, Позивачем за первісним позову на адресу Відповідачів були надіслані письмові вимоги (вих.№6452, вих.№6451 та №6450 від 22.12.2008р.) про погашення заборгованості, які отримані ними.  

Враховуючи той факт, що Позивачем за первісним позовом виконані умови Договору, додержані строки, обумовлені Договором, суд вважає вимоги Позивача за первісним позовом в частині дострокового повернення кредиту правомірними, таким чином, строк повернення кредитних коштів у повному обсязі наступив з 02.01.2008 року.  

  Відповідно до ст.610 ЦК України, зобов’язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.  

Крім того, ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.  

Отже, суд вважає, що сума заборгованості підлягає стягненню з Відповідача №1 та Відповідача №3 у солідарному порядку, та не бере до уваги, що Відповідач №3 (ОСОБА_3В.) не знав про зміну умов Кредитного договору, оскільки Договори про внесення змін та доповнень від 11.06.2008р, від 23.06.2008р., від 22.10.  

2008р. до Кредитного договору від 09.01.2008р., були укладені між Позивачем та Відповідачем №1, в особі його директора ОСОБА_3, яка особистим підписом на цих договорах засвідчила згоду щодо змін.    

Разом з тим, суд важчає, що Відповідач №2, не є солідарним боржником за даними зобов’язанням, скільки:  

Стаття 353 Цивільного кодексу України визначає поруку, як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Порука має похідний характер від забезпечувального нею зобов’язання -  своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.  

Частиною 1 ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.  

А відтак, суд, з урахуванням відсутності доказів повідомлення Відповідача №2 про укладення додаткових угод між Банком та Позичальником, в наслідок чого збільшено обсяг його відповідальності, вважає, що дія Договору поруки №1/Zпор-08-1 від 09.01.2008р.- припинилась.  

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сума понесених витрат: судового збору - 1700 грн., ІТЗ 30,00 грн., також підлягає стягненню у солідарному порядку з Відповідачів №1 та №3 на користь Позивача за первісним позовом, у повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509,526,554,559,598,610,615,1049  

1050 ЦК України, ст.ст. 79,81,88,213-215 ЦПК України, суд –  

В И Р І Ш И В :  

Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Укрпромбанк» - задовольнити частково.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове будівництво та нерухомість»   (50036, м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, буд.11, прим.1, ЄДРПОУ 32264032),   ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, у солідарному порядку, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», заборгованість за кредитним договором №1/К-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії,  яка станом на 20.07.2009р., становить   572 106 (п’ятсот сімдесят дві тисячі сто шість) грн. 76 коп.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове будівництво та нерухомість»   (50036, м. Кривий Ріг, вул. Харцизька, буд.11, прим.1, ЄДРПОУ 32264032),   ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, у солідарному порядку, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», судові витрати по справі: судовий збір у розмірі   1 700 (одна тисяча сімсот) грн.,   та витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільної справи у розмірі -   ЗО (тридцять) грн   .  

В задоволенні решти вимог первісного позову – відмовити.  

Зустрічний позов ОСОБА_2 – задовольнити.  

Визнати договір поруки №1/Zпор-08-01 від 09.01.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 таким, що припинив свою дію.  

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Укрпромбанк» про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію – відмовити.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя:               О.І.Бондарєва