Справа № 11-374,2006 року Головуючий в 1-й інстанції Намистюк В.П.
Категорія ст.121 ч.2,135 ч.З КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Дуфнік Л.М.
суддів Задворного О.Л., Суслова М.І.
з участю прокурора Крохмалюк Л.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Волочиського районного суду від 30 березня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженку АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, українку, громадянку України, з середньою освітою, розлучену, матір двох дітей, які виховуються в інтернаті, не працюючу, раніше судиму Волочиським районним судом 13.04.2005 року за ст.ст.27 ч.5, 185 ч.З, 396 ч.І КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,-
засуджено:
· за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі;
· за ст. 135 ч.З КК України на чотири роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 04.07.2005 року.
Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3574,79 гривень матеріальної шкоди.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 07 травня 2005 року з 21 до 23 години, перебуваючи в нетверезому стані, в житловому будинку і на подвір'ї по АДРЕСА_2 під час розпиття алкогольних напоїв затіяла сварку із ОСОБА_3 з приводу дітей, які перебувають в інтернаті, умисно нанесла удари руками та ногами в голову і по тілу, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого 16 травня 2005 року наступила смерть потерпілої. Крім того, заподіявши ОСОБА_3 07 травня 2005 року тяжкі тілесні ушкодження і поставивши її в небезпечний для життя стан, засуджена ОСОБА_1 завідомо залишила її без допомоги, спричинивши смерть потерпілої, хоча за висновком судово-медичної експертизи не виключалася можливість врятувати ЇЇ життя при наданні кваліфікованої медичної допомоги безпосередньо після втрати свідомості.
Як вбачається з апеляції засудженої ОСОБА_1, вона просить вирок суду першої інстанції змінити: перекваліфікувати її дії із ст.121 ч.2 КК України на ст.123 КК України, оскільки під час нанесення потерпілій тілесних ушкоджень вона перебувала в стані сильного душевного хвилювання; виключити з обвинувачення ст. 135 ч.З КК України в зв'язку з тим, що після побиття ОСОБА_3 була при свідомості і вона разом з ОСОБА_4 положила її на диван, а ранком, виявивши, що потерпіла без свідомості, викликала швидку допомогу. Засуджена зазначає, що факт перебування її в нетверезому стані нічим не підтверджений і що вона не могла нанести потерпілій стільки травм голови, висловлюючи припущення про причетність до цього інших осіб. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що слідчий під час проведення досудового слідства допустив порушення , оскільки не відразу провів відтворення обставин скоєння злочину , взагалі не проводив очної ставки зі свідками події, судово-психіатричну експертизу призначив лише після її наполягання, а суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що в неї є неповнолітні діти, щодо яких вона не позбавлена батьківських прав, і що першою бійку затіяла сама потерпіла.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію, думку прокурора, яка вважає, що кваліфікація дій засудженої за ст. 135 ч.З КК України є зайвою, а в решті апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженої слід задовольнити частково.
Висновки суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України , повністю підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в суді засуджена ОСОБА_1 визнала, що 7 травня 2005 року у вечірній час під час розпивання спиртних напоїв в будинку ОСОБА_5між нею та ОСОБА_3 виникла сварка, в процесі якої у відповідь на образу з боку потерпілої вона вдарила останню кілька разів ногою в голову, виштовхала на вулицю, де та впала в калюжу. Разом з ОСОБА_4. вона положила потерпілу на диван, а ранком виявила її в непритомному стані, в зв'язку з чим викликала швидку допомогу. Умислу на заподіяння смерті ОСОБА_3 в неї не було.
Факт розпиття спиртних напоїв засудженою в неї вдома не заперечувала свідок ОСОБА_5, яка також пояснила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була сварка.
Свідок ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні, що під час сварки засуджена била потерпілу по голові, в тому числі й ногами.
Свідок ОСОБА_6 також пояснив в суді, що 7 травня 2005 року біля 21-22 год., проходячи повз будинок АДРЕСА_3, бачив, як засуджена била жінку, яка лежала на землі.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №НОМЕР_1 причиною смерті ОСОБА_7 стала закрита черепно-мозкова травма: забій речовини головного мозку, двобічні субарахноїдальні гематоми, субарахноїдальний крововилив у головний мозок. Виявлені при судово-медичному дослідженні тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці підборіддя, крововиливів у м'які тканини голови в правій лобно-тім"яно-скроневій та лівій тім"яно-скроневій ділянках, субарахноїдальних крововиливів правої та лівої тім"яно-скроневих ділянок, вогнища забою речовини головного мозку в лівій скроневій ділянці, двобічних субдуральних гематом виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути кулаки рук та ноги сторонньої людини; могли утворитися в строк та за обставин, вказаних у вироку; відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
При відтворенні обстановки і обставин події 19 серпня 2005 року засуджена детально розповіла та продемонструвала, як вона наносила удари руками і ногами ОСОБА_3
Факт перебування ОСОБА_1в стані алкогольного сп"ягніння на момент вчинення злочину підтвердив в суді свідок ОСОБА_4 і фактично не заперечувала цю обставину сама засуджена.
З врахуванням викладеного колегія судців вважає правильною кваліфікацію дій засудженої ОСОБА_1 за ст. 121 ч.2 КК України, як умисне заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, вчинене в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи засудженої про спричинення тілесних ушкоджень в стані сильного душевного хвилювання є безпідставними, оскільки ні в ході досудового слідства, ні в суді вона не вказала, в чому конкретно полягала тяжка образа, висловлена потерпілою на її адресу.
Разом з тим колегія суддів вважає безпідставним засудження ОСОБА_1 за ст. 135 ч.З КК України, оскільки суб'єктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі. Винна особа повинна усвідомлювати, що інша особа перебуває у небезпечному для життя стані, а вона зобов'язана і має можливість надати їй допомогу, але відмовляє в цьому .В даному випадку ОСОБА_1, яка сама поставила потерпілу в небезпечний для життя стан, бажала і свідомо допускала настання тяжких наслідків, а тому її бездіяльність повинна кваліфікуватися лише за ст. 121 ч.2 КК України, яка передбачає відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи після нанесення ударів потерпілій ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4. піднесла її, положила на диван, а ранком, виявивши, що та знаходиться в непритомному стані , викликала швидку медичну допомогу.З врахуванням викладеного вирок в цій частині підлягає скасуванню за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 135 ч.З КК України.
Порушень кримінально-процесуального закону в ході досудового слідства , які були б підставою для скасування вироку, не виявлено.
Покарання засудженій ОСОБА_1 за ст. 121 ч.2 КК України призначене з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого, особи винної, обставин, що обтяжують покарання. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у вироку про відсутність підстав для застосування щодо засудженої ст.ст.69, 75 КК України. Обставини, на які засуджена посилається в апеляції, фактично враховані, оскільки їй призначене мінімальне покарання, передбачене санкцією цієї статті.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -
Ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Волочиського районного суду від 30 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження її за ст. 135 ч.З КК України скасувати за відсутністю складу злочину і справу в цій частині закрити.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ст. 121 ч.2 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі, а відповідно до ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком - на 8 (вісім) років позбавлення волі
В решті вирок залишити без зміни.