Справа № 396/1539/15-к

1-кп/405/395/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року суд присяжних Ленінського районного суду міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Лук’янової О.В.

судді Бутельської Г.В.

присяжних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретарів: Балакан А.С., Ярової Н.В.

прокурорів: Суворова О.Л., Вдовиченка М.М.

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький кримінальне провадження № 12013120130000421 у відношенні:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України судимості не має, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2013 року у період з 13-00 години до 20-00 години, більш точного часу не встановлено, у смт. Побузьке, Голованівського району, Кіровоградської області ОСОБА_6, з метою вчинення нападу для заволодіння майном особи похилого віку, проник до квартири АДРЕСА_1, в якій знаходилася власниця цієї квартири - ОСОБА_7. ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я ОСОБА_7, кулаками рук став наносити численні удари по обличчю та голові потерпілої, яка захищалась, прикриваючи руками обличчя. Внаслідок цього ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді: крововиливи в області нижньої повіки правого ока; крововилив на правій виличній ділянці; крововиливи області верхньої повіки лівого ока; крововилив на шкірі лівої скроневої області голови; крововилив на передній поверхні лівої вушної раковини; крововилив на правій щоці; два крововиливи на підборідді; шість крововиливів на лівій верхній кінцівці; три садна на тильній поверхні лівої кисті; садна на тильній поверхні правої стопи.

Після цього ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном останньої, вирішив позбавити життя ОСОБА_7 З цією метою ОСОБА_6, хустинкою зв’язаною у вигляді петлі, здавив шию ОСОБА_7, позбавивши її можливості дихати, внаслідок чого остання померла на місці події. Внаслідок удавлення органів шиї ОСОБА_6, ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: нерівномірно вираженої незамкненої горизонтальної та відносно косо странгуляційної борозни; патологічної рухливості під’язичної кості та хрящів гортані з крововиливом під навколишні м’які тканини, які стосовно живих осіб в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних у момент спричинення. Смерть ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії удавлення петлею. ОСОБА_6, не знайшовши матеріальних цінностей у квартирі ОСОБА_7, з місця вчинення злочину зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях не визнав повністю, пояснивши, що 13.05.2013 року він був вдома в квартирі АДРЕСА_2. Прокинувся від того, що хтось стукає у вхідні двері квартири, це була перша половина дня, він відчинив двері, прийшов сусід ОСОБА_8 та запитав, чи є батько. Він впустив сусіда до батька та пішов далі спати. Через деякий час його розбудила дружина та попросила поїхати в с. Довга Пристань Первомайського району Миколаївської області, яке від смт. Побузьке знаходиться на відстані 2-3 км. В село він з дружиною поїхали близько 14-00 години. Їхали на мопеді, який належить батьку. 13.05.2013 року був поминальний день. Коли вони приїхали в с. Довга Пристань, він пішов спати до будинку, що належить тещі. Повернулися вони до смт. Побузьке на початку 18-00 години. Дружина пішла до дитячого садочку за сином ОСОБА_9, а він піднявся додому і більше того дня нікуди не виходив. Коли він зайшов до квартири, то вдома були і мати, і батько. Що робив, як прийшов додому, не пам’ятає точно, пив чай на кухні, скільки часу пройшло і хто був ще на кухні, не пам’ятає. Потім, через годину, прийшла дружина з сином. Пояснив, що він хворіє на епілепсію, у нього ІІІ група інвалідності. На даний час він себе добре почуває. З потерпілою ОСОБА_7 він знайомий не був, місце її проживання йому невідоме, раніше в її будинку ніколи не був. Коли він повертався з с. Довга Пристань, то зустрів ОСОБА_10, в нього була зламана машина, це було близько 17-00 години, вони тоді привіталися. До похилих людей він ставиться добре. Додав, що постійно вживає ліки від епілепсії, дані ліки не впливають на пам’ять, тільки викликають сонливість. Коли він повернувся з с. Довга Пристань, то ліг спати вже, як стемніло, пізно ввечері. Спав він в своїй кімнаті, яка знаходиться найближче до вхідних дверей. Від вул. Театральної, 8, де він проживає, до вул. Першотравневої, 20, де мешкала потерпіла, відстань 10-15 хвилин. Він нікого не вбивав. Пояснив, що офіційно він не працевлаштований, отримував пенсію з інвалідності, інколи підробляв неофіційно по ремонту в смт. Побузьке. Також пам’ятає, що 25.05.2013 року він опік руки гарячим залізом, у зв’язку з цим був у лікарні.

Від надання суду показань за пред’явленим йому обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України, відмовивися в порядку ст. 63 Конституції України.

Потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що потерпіла ОСОБА_7 його мати. 13.05.2013 року він зателефонував до матері ОСОБА_7, але вона не відповідала. Тоді він зателефонував своїй сестрі та повідомив про це. Через 20 хвилин він перетелефонував сестрі, яка повідомила, що мати померла, це було близько 20-00 години. Він зібрався та поїхав до смт. Побузьке, прибув на місце близько 03-00 години 14.05.2013 року, але в квартиру потерпілої його не пустили та пояснили, що там працюють експерти та працівники міліції. Він весь час перебував на майданчику під’їзду, поряд з ним була дружина та сестра дружини з чоловіком, чекали вони близько двох годин. Коли він зайшов в квартиру, то побачив, що повсюди був безлад, у всіх кімнатах були розкидані на підлозі речі, з шаф та шухляд викинуті речі, взуття буле розкидане, половики на підлозі були скомкані. Під час огляду місця події були поняті – ОСОБА_12 та сусідка, що живе навпроти. В квартиру понятих викликали по черзі. В квартиру потерпілої він потрапив близько 05-00 години. Він бачив в квартирі ОСОБА_12, вона стояла в коридорі, це було ще до того, як померлу забрали з квартири до моргу. Труп потерпілої він не бачив, бачив тільки як виносили її, замотану в ковдру. Пошкодження вікон та дверей в квартирі не було. Великих грошей у матері не було, вона жила скромно на пенсію. У нього та сестри не було великої суми грошей, яку б вони мали намір передати матері. Експерт повідомив йому, що потерпіла померла від удушшя. Він сам в морзі бачив, що ноги та обличчя матері були побиті, на шиї була темна борозда. В його присутності до трупу матері, коли її вже привезли з моргу, працівники міліції не приходили, відбитки пальців при ньому не відбирали. З моргу він привіз матір о 17-00 годині. Вважає, що обвинувачений заслуговує на покарання у виді 15 років позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що обвинувачений є її сином. 13.05.2013 року цілий день її син ОСОБА_13 знаходився дома, за винятком пари годин, коли він з дружиною від’їжджав до тещі в с. Довга Пристань. Приблизно о 14-00 години до її чоловіка приходив ОСОБА_8 за паяльником, двері йому відкривав ОСОБА_11. О 14-00 - 15-00 годині син разом з дружиною на скутері поїхали до с. Довга Пристань до тещі, в цей день в селі ходили на кладовище поминати. Повернулися вони з села до 17-00 години, оскільки необхідно було забирати дитину з дитячого садочка. Син поставив скутер в кладовку та вони всі разом повернулися до квартири. І того дня її син більше з квартири не виходив. Вони всі проживають у трикімнатній квартирі. 25.05.2013 року в суботу, приблизно о 11-00 годині вона зателефонувала сину, щоб він допоміг принести їй сумки з базару. Він допоміг, приніс сумки додому та перебував вдома до 12-00 годин. Син пішов з будинку о 12-00 годині, сказав, що буде чекати батька на лавочці біля будинку. Того дня він щось ремонтував та варив в гаражі й обпік долоні. Вона повідомила сину, що його викликають до міліції, і вони одразу пішли до міліції. В приміщенні міліції її сина допитували слідчі, сказали, що ОСОБА_13 вкрав гроші у ОСОБА_14, син заперечував. Потім о 19-00 годині викликали швидку допомогу, оскільки у сина текло з рук із-за опіків, після отримання медичної допомоги, вони повернулися до відділку міліції, де ОСОБА_11 підписав необхідні документи, після чого вони повернулися додому. Потім в їх квартирі проводили обшук, нічого під час обшуку знайдено не було. Свого сина свідок характеризує, як добру людину, завжди їй допомагав по господарству. Він є інвалідом третьої групи (епілепсія), отримував пенсію близько 900 гривень. Офіційно її син не працював, підробляв трохи. З квартири її син не міг вийти непомітно, бо двері риплять, вона б почула. Відстань від їх будинку до будинку потерпілої приблизно 10-15 хвилин. Що було наступної суботи після 25.05.2013 року, вона не пам’ятає, а 25.05.2013 року запам’ятала, бо того дня їх викликали до міліції.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що обвинуваченого не знає. 13.05.2013 року вона з дітьми була вдома в квартирі АДРЕСА_3. Вдень гуляла з дітьми, а повернулася додому з чоловіком близько 19-00 години. Приблизно о 20-00 годині до них у двері постукала сусідка ОСОБА_12, двері відчинив чоловік, сусідка плакала. Вона пішла за чоловіком до квартири сусідки тітки ОСОБА_7 та побачила останню мертвою, яка лежала на підлозі в залі там, де балкон. Потерпіла лежала головою до балкону та накрита ковдрою. Чоловік перевірив пульс і сказав, що вона холодна і вже мертва, та пішов викликати міліцію та швидку допомогу. Потім приїхали медичні працівники та працівники міліції, почали працювати біля померлої. Вони всі вийшли з квартири. Прийшов дільничий та опитував її та ОСОБА_12 з приводу обставин події. Потім приїхала оперативна група з експертами, в квартиру до померлої не дозволяли заходити. Їй відомо, що ОСОБА_12 та померла були близькими подругами, у кожної з них були ключі від квартири одна одної. Потім вона весь час то додому ходила до дитини, то до сусідки ОСОБА_12, заспокоювала її, оскільки остання не припиняла плакати. Працівники міліції сказали, що вона поки що може йти додому, як тільки буде потрібно, то її покличуть. Приблизно о 03-00 годині до неї постукали в двері та сказали, що необхідно підписати якісь папери, в квартирі ОСОБА_12 вони разом підписували документи. Змісту паперів працівники міліції не зачитували, що написано в документах, не пояснювали. Пам’ятає, що в пакетах були якісь речі, на її питання «Що це?», їй пояснили, що то є речові докази. Що саме було в пакетах, вона не бачила. Пояснила, що в квартирі померлої біля порогу була вим’ята клейонка, взуття було розкидане, ґудзик валявся, в іншій кімнаті бачила, що з шафи були вивернуті та розкидані речі. Візуально було видно сліди боротьби та те, що щось шукали. На шиї померлої була синя полоса від удушшя. Була хустинка, але не може згадати, чи на голові, чи на шиї. Також збоку на щоці потерпілої вона бачила слід від крові. Між померлою та іншими людьми вона конфліктів не помічала, потерпіла була доброю людиною.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що з обвинуваченим знайомий як з односельчанином. 13.05.2013 року близько 17-00 години він повертався з с. Довга Пристань до с. Побузьке. На виїзді він ремонтував свій автомобіль та бачив обвинуваченого ОСОБА_13 з дружиною, які поверталися з с. Довга Пристань. ОСОБА_13 тоді поїхав в бік с. Побузьке, яке від місця їх зустрічі знаходиться на відстані 1,5 км. Цей день свідок запам’ятав, бо доставляв потерпілу до моргу в м. Голованівськ, ще й сусід на дачі вчинив самогубство, годину пам’ятає, бо кожного дня в один час їде на дачу годувати собаку. Що було 12.05.2013 року він не пам’ятає. Вночі з 13.05.2013 на 14.05.2013 року йому зателефонували працівники міліції та попросили, щоб він відвіз померлу на мікроавтобусі до моргу в м. Голованівськ. Звернулися до нього, бо не було кому повезти. Тілесних ушкоджень на тілі потерпілої він не бачив, бо її винесли замотану в ковдру та поклали до автомобіля. Пізніше від людей з селища йому стало відомо, що померлу вбили.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що з обвинуваченим вона не знайома. З потерпілою ОСОБА_7 вона проживала 15 років на одному майданчику – у неї квартира № 7, а у потерпілої № 8 по вул. Первомайській в смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області. Вона була у близьких відносинах з потерпілою, вони завжди допомагали одна одній. 13.05.2013 року вона з потерпілою ходили до церкви, біля 11-00 години вони повернулися додому, поїли. Вона повідомила потерпілій біля 12-00 години, що іде у своїх справах – на город та погодувати собаку знайомої. Вхідні двері потерпіла завжди закривала. Приблизно о 13-20 – 13-40 годині вона повернулася та постукала в двері потерпілої, але остання їй не відчинила. Потім близько 15-40 - 16-00 години вона знову прийшла до потерпілої та постукала в двері, однак їй знову не відчинили. Потім вона почула лай собаки та сильно ногою знову постукала в двері потерпілої, ніхто не відчинив і вона вибігла на балкон, але стороннього нікого не побачила. Вона згадала, що потерпіла мала намір відпочити, тому подумала, що остання спить, та пішла додому. Згодом, близько 16-00 години вона почула у потерпілої клацання замка. Через деякий час вона ще декілька разів стукала в двері потерпілої, але їй ніхто не відчинив. О 20-00 годині вона взяла свій ключ від дверей потерпілої, та сама відчинила двері. Коли ввійшла до квартири, то побачила, що всередині все перевернуто, а ОСОБА_7 лежить на підлозі головою вниз до балкону ногами до дверей, накрита з головою теплою ватною ковдрою. Вона відкинула ковдру, на дотик потерпіла була холодною. Потім вона вибігла з квартири, постукала до сусідів ОСОБА_15 в квартиру № 6, викликали поліцію та швидку допомогу. Після смерті потерпілої по селищу пройшла чутка, що до потерпілої приїхала дочка ОСОБА_16 та привезла їй 7000 доларів на обладнання опалення в квартирі. До вбивства вона таких чуток не чула. Коли приїхала міліція, то всіх попросили вийти з квартири потерпілої. Їй принесли заповнені документи і вона, не читаючи, все підписала. Потерпіла була доброю та віруючою людиною, конфліктів та сварок у неї не було. Того дня обвинуваченого вона не бачила, вперше його побачила вже в суді. На тілі потерпілої вона бачила на кісточці правої ноги біля великого пальця кров, більше нічого не пам’ятає, оскільки сильно злякалася. Хустка була на голові потерпілої, вузол був зав’язаний на підборідді. Ключі від квартири потерпіла завжди вішала на ґудзик біля дзеркала, двері зачинялися тільки ключем. Куди поділися після смерті потерпілої ключі, вона не знає, їх так і не знайшли. Мобільний телефон потерпілої знайшли – він був завернутий рушником та схований під подушку на дивані. Потерпіла могла відкрити незнайомій людині, вона не боялася. Під час слідчих дій її не пускали до квартири, говорили, що працюють експерти. Потім працівники міліції принесли до її квартири протоколи та речові докази в мішках. Вона та ОСОБА_15 розписувалися в протоколах. Що в мішках з речовими доказами, їй не відомо. З моргу потерпілу привезли в іншій одежі та в іншій хустці. Нігті у потерпілої були, однак, чи були нігті у останньої, коли її привезли з моргу, вона не звернула увагу. 14 травня близько 22-00 години приходили працівники міліції та знімали відбитки руки у потерпілої та обрізали їй нігті – все забрали та пішли. При цьому були присутні діти потерпілої, ОСОБА_17, ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що 13.05.2013 року близько 20-00 години до них прийшла сусідка ОСОБА_12 та попросила піти з нею до квартири її сусідки, оскільки вона її знайшла лежачою на підлозі. ОСОБА_12 відчинила двері ключем, він зайшов до квартири сусідки, пройшов по коридору та увійшов до кімнати, що була навпроти вхідних дверей, де побачив, що жінка лежить на підлозі на вході на спині обличчям до гори, ногами до дверей кімнати, накрита ковдрою. Він пощупав пульс на шиї – пульсу не було, жінка вже була холодною. Після цього він викликав швидку допомогу та міліцію, після приїзду яких він більше в квартиру не заходив. З потерпілою він жив на одному майданчику на одному поверсі, як її ім’я, не знає, проживала вона одна, інших родичів у неї не бачив. В той день, як він був вдома, то ніякого шуму не чув. Обвинуваченого бачив декілька разів у селищі, однак особисто не був знайомим. Коли повертався того дня додому, то обвинуваченого не зустрічав, біля під’їзду нікого не було, вхідні двері квартири потерпілої були зачинені. В кімнаті, де лежала потерпіла, речі були розкидані, повсюди був безлад. На обличчі потерпілої він бачив гематому, крові не бачив. Чи була на потерпілій хустка, не пам’ятає. За день до смерті свідок бачив померлу, вона разом з ОСОБА_12 йшла до церкви. За який рахунок жила померла та який в неї був матеріальний стан, йому невідомо, з потерпілою не спілкувався, тільки вітався. Тільки після смерті потерпілої він дізнався, що у останньої є син та дочка, до цього він її дітей не бачив. Пізніше від людей йому стало відомо про причину смерті потерпілої – її задушили, по слухам, хустиною. Участі в слідчих діях він не приймав, дружину викликали, як понятого. Дружина повідомляла, що була вдома у ОСОБА_12 і працівники міліції приносили якісь пакети, що в них, дружина не бачила, вона підписувала якісь документи, але не читала, бо була не в тому стані.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що обвинуваченого він знає, як знайомого. 13.05.2013 року в с. Побузьке він провів свого брата на автобус на 13-00 годину, погода була сонячною, на зворотному шляху приблизно через 15-20 хвилин зайшов до ОСОБА_20 додому. Двері відчинив ОСОБА_6 та сказав, що батько на кухні. Він поговорив з ОСОБА_20 про рибалку, перекурили, взяв у нього паяльника та пішов додому. В квартирі ОСОБА_20 він пробув 10-15 хвилин. Після того, як ОСОБА_6 відчинив двері, більше він його не бачив, він розмовляв тільки з ОСОБА_20 і потім, як виходив, також не бачив ОСОБА_6. Потерпілу ОСОБА_7 він не знав. Вулиця Першотравнева, 20 від будинку ОСОБА_6 знаходиться на відстані 500-700 метрів. Він тільки чув від людей, що потерпілу вбили. Що було в інші дні 2014, 2015 року, він не пам’ятає, бо це було дуже давно. День 13.05.2013 року запам’ятав тому, що до нього приїжджав брат та були поминки. Коли спілкувався з ОСОБА_20, то не чув, щоб хтось з квартири виходив. Він більше спілкувався з батьком ОСОБА_20, з ОСОБА_6 не спілкувався.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що обвинуваченого знає, бо живуть в одному селі. Потерпілу знає по молодості, разом до церкви ходили. 13.05.2013 року їй стало відомо про вбивство ОСОБА_7, хто повідомив, не пам’ятає. В квартиру до померлої вона прийшла за день до похорон, там була ОСОБА_12, читала псалтир ОСОБА_17, були двоє чоловіків в формі. ОСОБА_12 тримала руку померлої, а працівники міліції стригли нігті померлій та складали на папірець, брали відбитки пальців руки, бачила, що руки померлої були чорні, чимось намазані. Тілесні ушкодження на потерпілій не бачила. Працівники міліції до неї не зверталися, ніяких документів не підписувала. В квартирі потерпілої вона була давно, ще по молодості, ОСОБА_7 жила не заможно, скромно. Дочка потерпілої жила далеко, потерпіла їй допомогала. Чи спілкувалася померла з обвинуваченим, їй не відомо. Померла не говорила, що в її бік є якісь погрози.

Допитаний як свідок ОСОБА_21 суду показав, що обвинуваченого бачив тільки в судовому засіданні. В травні 2013 року він працював на посаді експерта відділу спеціальних видів досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Кіровоградські області. На огляд місця події він був залучений, як спеціаліст в складі пересувної криміналістичної лабораторії, вони виїхали на виклик в смт. Побузьке, працювали вночі аж до ранку, точне місце та час вказані в протоколі огляду місця події. Місцем події була квартира, в якій виявили труп жінки, потім кожний з групи почав працювати за своїм напрямком. Він був залучений, як спеціаліст-біолог, тому досліджував інформацію, на якій могли бути сліди біологічного походження. В огляді місця події приймали участь місцевий слідчий, двоє понятих, відповідальний від керівництва ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 Всі слідчі дії проводилися за участю понятих – було дві жінки, одна з яких похилого віку, інша – молода. Потерпіла лежала на підлозі, вилучили хустинку, численні плівки з мікрооб’єктами, взуття та інші речі, все вказано в протоколі огляду місця події. Судово-медичний експерт працював з трупом, прізвища посадової особи не пам’ятає. Спеціалісти групи оглядають місце події та звертають увагу слідчого на той чи інший предмет, пропонують його вилучити, а слідчий приймає рішення, чи брати це до уваги, чи ні. В протоколі огляду місця події все зафіксовано, протокол підписувався всіма учасниками огляду, слідчий вголос перерахував все, що було вилучено, зауважень до протоколу не чув. Він протокол підписав, все, що він вилучав, в протоколі було, все вказано в протоколі вірно. Підтвердив, що в протоколі огляду місця події, що міститься на а.к.п. 20-35 т. 2, стоїть його підпис. На огляді місця події його задача складається з того, щоб виявити, зафіксувати та вилучити об’єкт. За упаковку, в яку поклали хустинку, сказати не може, все вказано в протоколі огляду події. Ним вилучалися сліди біологічного походження.

Допитаний як свідок ОСОБА_23 суду показав, що в травні 2013 року він працював старшим слідчим – криміналістом та перебував на чергуванні. Надійшло повідомлення, що в смт. Побузьке за місцем проживання виявили труп жінки з ознаками насильницької смерті. По прибуттю на місце події там вже знаходилася оперативна група Голованівського РВ міліції. Його задача була в наданні методичної та практичної допомоги під час проведення слідчим огляду місця події, фіксування слідів злочину, вжиття заходів для проведення першочергових слідчо-розшукових дій. На місці події були двоє понятих, судово-медичний експерт, він та його керівник ОСОБА_24, були експерти НДКЦ, експерти СМЕ. На місці події було встановлено, що потерпіла проживала одиноко, близькі родичі проживали окремо. В одній із кімнат квартири, в якій проживала потерпіла, на підлозі був виявлений труп останньої, на шиї потерпілої була виявлена хустинка, зав’язана як мотузка. В квартирі була порушена обстановка, були сліди боротьби, про що свідчили розкидані на підлозі речі, зокрема, взуття потерпілої – один черевик був в коридорі, інший в кімнаті, що вказувало на те, що все почалося в коридорі, а закінчилося в кімнаті. Були відчинені балконні двері. Частина експертів займалася фіксуванням слідів на поверхні меблів, експерт-біолог фіксував сліди біологічного походження, на місці події була вилучена хустинка, що була на шиї потерпілої. Експерт її зрізав за спеціальною методикою – обрізав кінці, залишаючи цілим вузол, після цього хустинка була упакована до картонної коробки. Опечатував даний речовий доказ експерт. Також вилучалися змиви речовини бурого кольору. Після огляду місця події труп було направлено на розтин судово-медичному експерту. Було складено протокол огляду місця події та всі учасники огляду поставили в ньому підписи. В подальшому матеріали кримінального провадження були передані до слідчого відділу для проведення досудового розслідування. На початковому етапі розслідування особу, що вчинила вбивство, не було встановлено, перевірялись всі особи, раніше судимі, та в них відбиралися зразки біологічного походження. По хустинці, якою була задушена потерпіла, була призначена молекулярно-генетична експертиза, за результатами проведення якої на хустинці були виявлені, окрім ДНК потерпілої, ДНК профілю, належні невстановленій особі чоловічої статі. При відпрацюванні осіб, які підозрювалися, та у відношенні яких були підстави вважати, що вони причетні до скоєння даного злочину, в них відбирали зразки крові та надсилали для проведення відповідної експертизи. Як він пам’ятає, таких підозрюваних осіб було п’ять. Після отримання результатів експертизи було встановлено співпадіння ДНК одного з підозрюваних – ОСОБА_20 - з ДНК, що містилися на хустинці та під нігтями потерпілої. Коли відпрацьовували підозрюваних осіб, то працівників міліції привернула увагу та обставина, що коли у ОСОБА_20 хотіли взяти відбитки пальців рук, то в нього були спечені руки, що унеможливлювало дактилоскопію. Дактилокартки раніше судимих осіб зберігаються в базі, однак, якщо дактилокарта є неякісною, то експерт не може встановити співпадіння. На той час, коли вже було встановлено співпадіння ДНК профілю, встановлене місце перебування підозрюваної особи – ОСОБА_20, пред’явлено підозру та обрано запобіжний захід – дактилоскопію неможливо було зробити, бо у ОСОБА_20 були спечені руки. Поняті були присутніми під час проведення слідчих дій, одна з них була сусідка похилого віку, вона сиділа на стільці та розмовляла з ОСОБА_24, її все цікавило, що і навіщо роблять. Друга – інша сусідка - молода жінка. Від понятих під час підписання протоколу огляду місця події жодних заперечень та зауважень не надходило, їм зачитувався протокол. Всі необхідні біологічні зразки для проведення відповідних судово-медичних експертиз відбираються судово-медичним експертом під час розтину трупу. Тому піднігтьовий вміст потерпілої судово-медичним експертом відбирався під час розтину, як і зрізання нігтів, про що свідчить висновок експерта, відповідно до якого під час розтину ним було вилучено зразки волосся, піднігтьового вмісту, крові тощо. Коли має місце насильницька смерть, то зрізання нігтів та дослідження піднігтьового вмісту потерпілих є обов’язковим, оскільки під час такої смерті потерпілий чинить опір та може пошкрябати нападника. Під час розтину трупу присутність понятих закон не вимагає. Під час огляду місця події він знаходився постійно в квартирі, огляд проводився досить довго, час початку та кінець слідчих дій він не пам’ятає, все вказано в протоколах.

Допитана як свідок ОСОБА_24 суду показала, що на той час її відділ отримав повідомлення, що в смт. Побузьке в Голованівському районі виявлено труп жінки з ознаками насильницької смерті. Вона разом з ОСОБА_23 на службовому автомобілі виїхали до місця події, приїхали вони пізно ввечері, також приїхали оперативно-слідча група Голованівського РВ міліції, експерти НДКЦ, експерт-біолог, експерт-кінолог, були запрошені поняті – жінка похилого віку та молода жінка, у якої була дитина. В присутності понятих проводився огляд місця події. Жінка похилого віку - сусідка розповідала працівникам міліції, як пройшов її день з потерпілою. В коридорі знайшли один черевик та ґудзик потерпілої, в кімнаті, що була прямо від дверей, знайшли труп потерпілої, у жінки на шиї була хустинка. На місці події був присутнім судово-медичний експерт ОСОБА_25, який після огляду трупу, виявив ознаки насильницької смерті, на обличчі були крововиливи, на шиї був слід від удушшя. Експерт-біолог упакував в коробку хустинку, яку зняли з шиї потерпілої. Також у зв’язку з порушеним порядком в квартирі - по розкиданим речам та взутті потерпілої - було зроблено висновок, що була боротьба між потерпілою та нападником, тому руки потерпілої з метою збереження слідів під нігтями були запаковані в чорні пакети та зав’язані. Вилучення та дослідження нігтів та піднігтьового вмісту здійснювалося судово-медичним експертом під час розтину трупу. Піднігтьовий вміст потерпілої та хустинку з шиї потерпілої було надіслано на молекулярно-генетичну експертизу, яка виявила ДНК профіль особи чоловічої статі. Речі з місця події вилучалися за участю двох понятих. З протоколом огляду місця події, що міститься на а.к.п. 20 т. 1, вона знайомилася та підписувала його. В протоколі все правильно зафіксовано, відповідає фактичному огляду та проведенню інших слідчих дій на місці події. Труп жінки був в кімнаті, де балкон, двері на балкон були відчинені, жінка лежала на спині ногами до дверей кімнати, були слабо виражені сліди на шиї потерпілої, в білках очей потерпілої були точечні крововиливи, що характерно для удушшя, на нозі був синець. Обстановка в квартирі була порушена, речі розкидані по квартирі, з шаф все викинуто – було видно, що щось шукали. Експерт-біолог ОСОБА_21 знімав хустку з шиї та поклав в картонну коробку. Нігті потерпілої зрізав судово-медичний експерт під час розтину трупу. Стверджувала, що права понятим слідчий роз’яснив та вона бачила як поняті розписалися про це в протоколі. Не заперечувала, що під час огляду місця події, який проводився на протязі 5-6 годин, поняті могли виходити по власним потребам (туалет тощо), однак вони були присутніми під час проведення всіх слідчих дій. Син потерпілої з якоюсь жінкою приїхав на місце події вже під кінець огляду. Одна з понятих була жінка похилого віку, дуже багато розмовляла, інколи навіть заважала роботі оперативної групи, інша понята – спокійна молода жінка, вона стояла в стороні та спостерігала.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що з обвинуваченим вона не знайома, потерпіла ОСОБА_7 її мати. 10.05.2013 року вона приїхала до матері в АДРЕСА_4 на поминки. 11.05.2013 року вона з матір’ю ОСОБА_7 були вдома за вказаною адресою. 12.05.2013 року вони разом о 10-00 годині їздили на кладовище до батька в с. Капітанівка, потім о 15-00 годині вона поїхала автобусом до Вінниці. 13.05.2013 року ввечері після 19-00 години їй зателефонував брат ОСОБА_26 і сказав, що не може додзвонитися до матері. Вона також набирала номер матері, але ніхто не відповідав. Тоді вона зателефонувала до сусідки ОСОБА_12, яка жила поряд та спілкувалися з її матір’ю, попросила піти подивитися. Коли вона перетелефонувала ОСОБА_12 через 20 хвилин, то остання повідомила, що ОСОБА_7 померла. Вона зателефонувала брату та повідомила про смерть матері. Брат того ж дня виїхав з м. Умань до смт. Побузьке. Вона вранці 14.05.2013 року виїхала до смт. Побузьке та приїхала приблизно о 12-00 годині. Коли зайшла до квартири потерпілої, то все було перевернуто, речі розкидані. Померла була в м. Голованівську на розтині. З моргу її привезли близько 17-00 години. Потім близько 22-00 години прийшов працівник міліції та сказав, що необхідно зняти відбитки пальців у померлої. ЇЇ чоловік ОСОБА_16 тримав руки потерпілої, а працівник міліції намазав їх чимось та зняв відбитки. Вона при цьому стояла біля ніг потерпілої. ОСОБА_12 була поряд та ще одна жінка читала псалтир. Також була ще одна жінка, яка прийшла попрощатися з померлою. Стверджувала, що нігті у потерпілої не обрізалися, знімали тільки відбитки пальців, більше нічого не робили. Коли брат привіз матір з моргу, то в останньої були побиті руки та голова, були гематоми на обличчі, на голові, на руках. За характером потерпіла була дуже спокійною, набожною, ні з ким не сварилася, жила дуже скромно. Про конфлікти матері з іншими людьми вона не чула. Великих коштів у матері не було, гроші від неї потерпіла відмовлялась брати, говорила, що їй вистачає пенсії. На її думку, особа, яка вбила її матір, переплутала двері, оскільки всі знали, що у її матері нічого було взяти. А в сусідки ОСОБА_12 статки були набагато кращими, до неї приїжджали діти з Росії на дорогих автомобілях. На її думку, потерпіла не могла знати обвинуваченого, оскільки мало з ким спілкувалася, товаришувала тільки з ОСОБА_12, ходила до церкви та в магазин. Підстав оговорювати обвинуваченого у неї немає. Обвинуваченого вона ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_27 суду показав, що з обвинуваченим знайомий – ходили разом до школи, час від час спілкувалися. 25.05.2013 року о 13-00 годині йому зателефонував ОСОБА_6 та попросив відвезти його та Золотаренка до м. Первомайська. О 13-30 годині він під’їхав до кафе «Південний Буг», що знаходиться в смт. Побузьке, забрав ОСОБА_6 та Золотаренка та відвіз до м. Первомайська в район мікрорайону Фрегат. Про що розмовляли в автомобілі по дорозі, він не пам’ятає. В м. Первомайську ОСОБА_6 та Золотаренко пішли в сторону бару у справах. Він чекав їх в машині. Через 20-30 хвилин ОСОБА_6 та Золотаренко повернулися, в руках у них нічого не було, і він відвіз їх в смт. Побузьке, висадив, а сам поїхав в гараж. Через 20-30 хвилин до гаражу прийшов ОСОБА_6. В цей час він нагрів лист металу, щоб зробити «захист» для автомобіля, а ОСОБА_6 перечепився за поріг та впав руками на гарячий лист металу. Це відбулося в проміжок часу з 15-00 до 17-00 години. ОСОБА_6 обпік долоні і пальці обох рук. Він надав першу медичну допомогу ОСОБА_6 та останній пішов додому. Швидку допомогу ОСОБА_6 не викликали. В той день ОСОБА_6 просив його, щоб він сказав, що він був з ним цілий день. Фактично ж ОСОБА_6 був із ним з 12-30 по 17-00 годину. Йому невідомо, чому ОСОБА_6 просив його сказати про те, що був цілий день з ним. Між ним та ОСОБА_6 конфліктів не було. Чи були конфлікти у обвинуваченого з кимось, йому невідомо. Від смт. Побузьке до м. Первомайськ 25 км. За поїздку він брав з пасажирів 100-150 гривень. Чи працював на той момент ОСОБА_6, йому не відомо. ОСОБА_6 та Золотаренко не розповідали чому та навіщо вони їздили до м. Первомайськ.

Допитаний як свідок ОСОБА_25 суду показав, що він, як судово-медичний експерт 14.05.2013 року з 13-00 по 16-00 годину проводив дослідження трупу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Він приймав участь як експерт на місці події в смт. Побузьке, потім проводив дослідження трупу потерпілої в морзі м. Голованівська. Під час дослідження трупу були вилучені піднігтьовий вміст з обох рук, змив з рук, зразки волосся - все це було запаковано в конверти, підписано ним з проставлянням дати і передано слідчому Березюку О.М. Крім того, він вилучив зразки крові на марлі та все це було надіслано до НДКЦ в м. Кіровоград.

Допитаний як свідок ОСОБА_28 суду показав, що він працює слідчим Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області. 13.05.2013 року він перебував у складі слідчо-оперативної групи, яка в вечірній час здійснювала виїзд на квартиру АДРЕСА_5, де було виявлено труп ОСОБА_7 Ним було проведено огляд квартири потерпілої за участі понятих та інших учасників огляду. Після огляду місця події труп потерпілої було вилучено та направлено для проведення судово-медичної експертизи до Голованівського моргу. Понятими були дві жінки – сусідки потерпілої. Вони були присутні в квартирі під час огляду місця події. Ним було винесено постанову про призначення судово-медичної експертизи, яка була направлена експерту ОСОБА_25 В постанові він зазначив про необхідність вилучення з трупа біологічних зразків, а саме волосся та піднігтьового вмісту потерпілої. Після огляду трупу експерт надав йому конверти з вилученими біологічними зразками, які потім було направлено на експертизу. Учасниками огляду місця події були поняті, судово-медичний експерт ОСОБА_25, представники слідчого управління ОСОБА_24 та ОСОБА_23, експерти НДКЦ. Труп жінки знаходився в кімнаті з балконом, лежав на підлозі на спині, на шиї була видна синя борозда. Обстановка в квартирі була порушена - по всім кімнатам квартири були розкидані речі, все викинуто з шаф та шухляд. Вилучали хустинку, яка була на шиї трупа, мобільний телефон, з дверей замок та інші речі, що зазначені в протоколі огляду місця події. Речові докази вилучалися за участю понятих, все запечатувалося та поняті ставили свої підписи на бірках і в протоколі огляду місця події. Свідок стверджував, що протокол огляду місця події відповідає дійсності. Конверт з нігтями потерпілої був направлений на експертизу, потім справа була направлена до слідчого управління, яке проводило подальше досудове розслідування. Понятим роз’яснювались прав та обов’язки, встановлювались їх анкетні дані. Вказівку про відібрання відбитків пальців у потерпілої після розтину він не давав. Йому не відомо, що хтось з працівників міліції приходив та відбирав відбитки пальців у потерпілої вдома.

по епізоду вчинення розбійного нападу та вбивства ОСОБА_7

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України при встановлених судом обставинах, крім отриманих в судовому засіданні показань потерпілого та свідків ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_28 підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, а саме:

Протоколом огляду місця події від 14.05.2013 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих та за участю спеціалістів в квартирі № 8 в смт. Побузьке, по вул. Первомайській, 20, на підлозі було виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті, зафіксована обстановка місця події, зокрема, в кімнаті № 2 розкидані речі на столі, висунені шухляди з тумби, в кімнаті № 3 з одного відділу шафи викинуті на підлогу всі речі та шухляда, на шафі знаходяться розкидані різні речі та книги, на ліжку дерев’яний стілець, на бильці крісла розлом, з одного відділу іншої шафи викинуті речі на підлогу, відчинена права верхня дверка триляжу, посередині кімнати на підлозі лежать три тряпчаних та два поліетиленових мішки. При огляді вилучено речові докази, зокрема, хустинку з шиї трупу жінки, яку упаковано до картонної коробки та обклеєно паперовою биркою з пояснювальними підписами.

/т.1 а.к.п. 20-35/

Протоколом огляду трупа ОСОБА_7 від 14.05.2013 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих та за участю спеціаліста – судово-медичного експерта було оглянуто труп жіночої статі з наявними тілесними ушкодженнями.

/т. 1 а.к.п. 49-52/

Висновком експерта № 50 від 14.05.2013, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно якого:

1. При дослідженні трупу ОСОБА_7 були виявлені ушкодження: нерівномірно виражена незамкнена горизонтальна і відносно косо странгуляційна борозна; крововилив (гематома) в м’яких тканинах голови зі сторони внутрішньої поверхні лівої тім’яно-скроневої ділянки; крововиливи в області нижньої повіки правого ока; крововилив на правій виличній ділянці; крововиливи в області верхньої повіки лівого ока; крововилив на шкірі лівої скроневої області голови; крововилив на передній поверхні лівої вушної раковини; крововилив на правій щоці; крововиливи на підборідді; крововиливи на лівій верхній кінцівці; садна на тильній поверхні лівої кисті; садна на тильній поверхні правої стопи; патологічна рухливість під'язикової кістки і хрящів гортані з крововиливами в навколишні м'які тканини.

2. Странгуляційна борозна на шиї і патологічна рухливість під'язикової кістки і хрящів гортані при дослідженні трупа ОСОБА_7 (зазначені в пункті № 1) могли утворитися від задушення петлею.

3. Крововиливи та садна, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_7 (зазначені в пункті № 1) могли утворитися від травматичної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.

4. Пошкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_7 (зазначені в пункті № 1) можуть відповідати терміну 16-24 години до моменту дослідження трупа і у живих осіб в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

5. Було нанесено не менше 19-20 травматичних впливів.

6. Смерть ОСОБА_7 настала за 16-24 години до моменту дослідження трупа.

7. В результаті удавлення петлею (странгуляційна борозна, патологічна рухливість під'язикової кістки і хрящів гортані) настала смерть ОСОБА_7

8. Пошкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7, мають ознаки прижиттєвого походження.

9. Будь-яких слідів на тілі потерпілої ОСОБА_7, характерних для боротьби, самооборони або для падіння з висоти горизонтального положення тіла не виявлено.

10. Потерпіла ОСОБА_7, не могла заподіяти сама собі виявлені при дослідженні трупа пошкодження (див. пункт № 1).

11. Садна і крововиливи, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_7 (зазначені в пункті № 1), могли утворитися від травматичної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли б бути кулаки рук або взуті ноги людини.

12. Сказати про те, в якому найбільш ймовірному положенні перебувала потерпіла ОСОБА_7 в момент нанесення ушкоджень по відношенню до травмуючого предмета або особи, що заподіяла удари не представляється можливим.

13. Сказати про те, в якому найбільш ймовірному положенні знаходилася особа, що наносила удари по відношенню до потерпілої ОСОБА_7, в момент нанесення ушкоджень не представляється можливим.

14. Смерть ОСОБА_7 настала відразу після нанесення ушкоджень (зазначених в пункті № 1).

15. Група крові потерпілої ОСОБА_7 не визначена через гнильні зміни.

16. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 етиловий спирт не виявлений.

17. Смерть потерпілої настала від механічної асфіксії - удавлення петлею.

18. Не стало причиною смерті потерпілої удавлення руками або дія інших зовнішніх факторів.

19. При дослідженні трупу ОСОБА_7 виявлені: нерівномірно виражена незамкнена горизонтальна і відносно косо странгуляційна борозна, патологічна рухливість під'язикової кістки і хрящів гортані з крововиливами в навколишні м'які тканини, одутлість обличчя, крововиливи в коньюнктиві ока, крововиливи на шкірі обличчя та шиї, крововиливи під плеврою та епікардом, крововиливи в правому грудинно-ключично-соскоподібному м’язі – це являється ознаками удавлення петлею.

20. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 було удавлення петлею, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа (нерівномірно виражена незамкнена горизонтальна і відносно косо странгуляційна борозна, патологічна рухливість під'язикової кістки і хрящів гортані з крововиливами в навколишні м'які тканини, одутлість обличчя, крововиливи в коньюнктиві ока, крововиливи на шкірі обличчя та шиї, крововиливи під плеврою та епікардом, крововиливи в правому грудинно-ключично-соскоподібному м’язі) та даними додаткових досліджень.

/т. 2 а.к.п. 38-40/

Висновком експерта № 544 від 21.06.2013, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи зразка крові на марлі трупу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно якого було встановлено, що кров трупа ОСОБА_7 належить до групи А?.

/т. 2 а.к.п. 49-50/

Висновком експерта № 247 від 10.07.2013, складеного за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи нігтьових зрізів потерпілої ОСОБА_7 в двох паперових пакунках та зразка крові потерпілої ОСОБА_7 висушеного на марлі в паперовому пакунку, згідно якого було встановлено, що генетичні ознаки клітин піднігтьового вмісту з лівої та правої рук ОСОБА_7 є змішаними, належать більше ніж двом особам, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі та містять генетичні ознаки зразку крові ОСОБА_7

/т.2 а.к.п.147-150/

Висновком експерта № 248 від 11.07.2013, складеного за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи хустки в одній картонній коробці, текстильної рукавички в одному полімерному пакунку, копії висновку експерта № 247 від 10.07.2013, згідно якого було встановлено, що: генетичні ознаки клітин на двох кінцях хустки в ділянці вузла є змішаними, містять генетичні ознаки визначені у зразку крові ОСОБА_7 та іншої невстановленої особи чоловічої генетичної статі.

/т. 2 а.к.п. 161-165/

Протоколом отримання зразків для експертизи від 15.06.2013, відповідно до якого, за участю медичного працівника ОСОБА_29, в присутності двох понятих, у ОСОБА_6 для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи було відібрано зразки крові та волосся.

/т. 2 а.к.п. 208-209/

Висновком експерта № 530 від 18.06.2013, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якого було встановлено, що кров ОСОБА_6 належить до групи 0??.

/т. 2 а.к.п. 215-216/

Висновком експерта № 287 від 12.07.2013, складеного за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, зокрема, зразка крові ОСОБА_6 та копії висновку експерта № 247 від 10.07.2013, згідно якого були встановлені генетичні ознаки крові ОСОБА_6, та встановлено, що генетичні ознаки клітин піднігтьового вмісту з лівої та правої рук ОСОБА_7 є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 та генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_6

/т. 3 а.к.п. 32-35/

Висновком експерта № 671 від 15.12.2013, складеного за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого було встановлено, що генетичні ознаки клітин на двох кінцях хустки в ділянці вузла є змішаними, збігаються між собою та містять генетичні ознаки визначені у зразку крові потерпілої ОСОБА_7 та ОСОБА_6

/т. 3 а.к.п. 45-49/

Актом № 248 стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 28.11.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_6 в період інкримінованих йому діянь та на час освідчення хронічним душевним захворюванням не страждав. В період часу, який відноситься до інкримінованого діяння ОСОБА_6 не виявляв і ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом він міг віддавати звіт своїм діям (бездіяльності) і керувати ними як в той час, так і на момент освідчення. ОСОБА_6 може предстати перед слідством і судом та нести кримінальну відповідальність, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

/т. 4 а.п.144-148/

Приведені вище та досліджені судом письмові докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_6 протиправних дій у відношенні потерпілої ОСОБА_7

Покази обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що будь-яких насильницьких дій відносно ОСОБА_7 він не вчиняв, так як останню взагалі не знав, як і не знав, де та проживала й ніколи не перебував в місці її проживання та вбивства, суд не бере до уваги, вважаючи їх такими, що не відповідають встановленим фактичним обставинам, а отже є недостовірними і наданими з метою уникнути відповідальності. До такого висновку суд приходить виходячи з того, що такі покази обвинуваченого повністю спростовуються наведеними вище та дослідженими судом висновками експертів, за якими, генетичні ознаки клітин піднігтьового вмісту з лівої та правої рук ОСОБА_7 містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_6 та генетичні ознаки клітин на двох кінцях хустки в ділянці вузла також містять генетичні ознаки визначені у зразку крові ОСОБА_6

З цих же підстав суд критично оцінює надані в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_13, про те, що її син ОСОБА_6 13.05.2013 цілий день знаходився вдома, за винятком пари годин, коли він з дружиною від’їжджав до тещі в с. Довга Пристань. Окрім того, відповідно до положень ст. 3 КПК України зазначений свідок є близьким родичем та членом сім’ї обвинуваченого, що, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, очевидно вказує на її намагання захистити останнього.

Поряд із цим, з урахуванням п. 6 висновку експерта № 50 від 14.05.2013, яким було визначено, що смерть ОСОБА_7 настала за 16-24 години до моменту дослідження трупа (до 13 години 14.05.2013) /т. 2 а.к.п. 38/ та враховуючи покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_19 щодо виявлення трупу ОСОБА_7 близько 20-00 години, судом встановлено, що напад на ОСОБА_7 було вчинено 13.05.2013 в період з 13-00 години до 20-00 години. Що в свою чергу, вказує на те, що надані в ході судового розгляду покази свідка ОСОБА_10 про те, що він бачив ОСОБА_6 13.05.2013 року близько 17-00 години коли той повертався з с. Довга Пристань до с. Побузьке, не забезпечують останньому беззаперечного алібі та не спростовують висновку суду щодо вчинення ОСОБА_6 протиправних дій у відношенні потерпілої ОСОБА_7

Суд також не бере до уваги доводи сторони захисту щодо неналежності доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, що на думку захисника обумовлено порушенням процедури отримання біологічних зразків - нігтів потерпілої, з наступних підстав.

Так, відповідно до висновку експерта № 50 від 14.05.2013 під час проведення експертизи було вилучено піднігтьовий вміст пальців обох рук з трупу ОСОБА_7, які було запаковано, підписано та передано слідчому Березюку А.В. /т. 2 а.к.п. 39/, що окрім відповідного запису у вказаному висновку, підтверджується наданими суду показами допитаного в якості свідка експерта ОСОБА_25, який зокрема вказав, що вилучений піднігтьовий вміст з обох рук, було запаковано в конверти, підписано ним з проставлянням дати і передано слідчому Березюку О.М., а також показами свідка ОСОБА_23, який вказав на те, що піднігтьовий вміст потерпілої судово-медичним експертом відбирався під час розтину, як і зрізання нігтів. Крім цього, згідно показів свідка ОСОБА_28 після огляду трупу експерт надав йому конверти з вилученими біологічними зразками, які потім було направлено на експертизу.

При цьому, дії експерта при вилученні зразків для подальшого експертного дослідження в повній мірі відповідають вимогам п. 4 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. № 6, згідно якого нігті вилучають разом з ростковим шаром з двох пальців кожної кисті (п.п. 4.5.). Перед відправленням у відділення кожен з названих об'єктів і зразків, включно з тими, які взяті для контролю, вміщують в окремі флакони або пакети, щільно закривають або заклеюють, відповідним чином маркірують і опечатують (п.п. 4.8.).

Зі змісту висновку експерта № 247 від 10.07.2013 вбачається, що для проведення експертизи було надано нігтьові зрізи потерпілої ОСОБА_7 в двох паперових пакунках, які було отримано в канцелярії НДЕКЦ в упакованому та опечатаному стані, цілісність упаковок не порушена, спосіб упакування виключає можливість вільного доступу до вмісту без пошкодження упаковок /т. 2 а.к.п. 147 (зворотній бік)/.

Крім того, суд звертає увагу не лише на процедуру безпосередньо відібрання нігтьових зрізів з трупу ОСОБА_7, а й на збереження об’єктів подальшого експертного дослідження безпосередньо під час огляду місця події. Так, свідок ОСОБА_24 у своїх показаннях наданих в судовому засіданні пояснила, що під час огляду місця події за наявності обґрунтованої підозри насильницької смерті ОСОБА_7 та з метою збереження слідів під нігтями останньої, руки трупу були запаковані в чорні пакети та зав’язані. Дана обставина також підтверджується зображенням № 24 фототаблиці до протоколу огляду місця події від 14.05.2013, на якому зафіксовано зображення правої руки трупу, поміщеної до поліетиленового пакету чорного кольору /т. 1 а.к.п. 34/.

З приводу надання свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_18 суперечливих показань щодо зрізу нігтів з рук ОСОБА_7, суд виходить з того, що вказані свідки не маючи спеціальних знань та досвіду проведення дій з отримання та зберігання речових доказів, та враховуючи пригнічений моральний стан останніх з приводу смерті потерпілої, помилково вказують дані щодо відібрання нігтьових зрізів з рук трупу. Окрім того, їхні покази в цій частині спростовуються показами свідка ОСОБА_16, яка стверджує, що нігті у потерпілої не обрізалися, а знімали тільки відбитки пальців. При цьому, такі покази свідка ОСОБА_16 повністю узгоджуються з наведеним вище висновком експерта № 50 від 14.05.2013, згідно якого під час проведення експертизи було вилучено піднігтьовий вміст пальців обох рук з трупу ОСОБА_7 А тому в цій частині покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_18 суд до уваги не бере, наголошуючи на тому, що вилучення піднігтьового вмісту з рук трупу відбувалося в приміщенні моргу експертом під час експертного дослідження - огляду трупу, при якому вказані свідки присутні не були.

Не бере суд до уваги і доводи сторони захисту про те, що протокол огляду місця події від 14.05.2013 було складено за відсутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_15, а підписання вказаного протоколу вказаними понятими відбулося не на місці події, а в помешканні ОСОБА_12, що на думку сторони захисту вказує на недопустимість складеного протоколу як доказу.

Так, огляд місця події проводився тривалий період у нічний час доби – з 00-30 години до 05-30 години, що окрім зазначення про це в самому протоколі, підтверджується показами свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, потерпілого ОСОБА_11 Для проведення огляду місця події в якості понятих були залучені сусіди ОСОБА_7 - ОСОБА_12 та ОСОБА_15, які своєї участі у огляді місця події не заперечують, а лише вказують на те, що вони не були весь час присутні в квартирі ОСОБА_7, коли там працювали співробітники правоохоронних органів та експерти.

При цьому, суд звертає у вагу на те, що надаючи в ході судового розгляду показання свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_15 детально описують обстановку в квартирі потерпілої ОСОБА_7, яка мала місце на момент проведення огляду місця події та наявні в останньої тілесні ушкодження та наявність на шиї потерпілої хустинки, і ці обставини повністю відповідають обставинам, зафіксованим в протоколі огляду місця події. Що, в свою чергу, вказує на те, що дана слідча дія проводилася за участі понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_15

Окрім того, суд звертає увагу на те, що обидві поняті під час проведення огляду місця події знаходилися в пригніченому, схвильованому стані, що цілком відповідало подіям, свідками яких вони стали, що разом з тривалим часом проведення огляду в нічний час, не сприяло безперервному, одночасному перебуванню останніх на місці проведення огляду. Вказане в свою чергу не заперечується й іншими особами, які брали безпосередню участь у огляді місця події. Так, свідки ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_24 суду повідомили, що в огляді місця події приймали участь двоє понятих - дві жінки, одна з яких похилого віку, інша – молода, протокол підписувався всіма учасниками огляду, слідчий в голос перерахував все, що було вилучено, зауважень до протоколу не було. При цьому, ОСОБА_24 не заперечувала, що під час огляду місця події, який проводився на протязі 5-6 годин, поняті могли виходити за власними потребами (туалет тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що отримання доказу у виді зафіксованих фактичних даних в протоколі огляду місця події під час здійснення відповідної процесуальної дії, в тому числі і речових доказів, відповідало порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, без істотного порушення прав та свобод людини, а тому такий доказ визнається судом допустимим.

Отже, оцінивши вище наведені письмові докази, які визнані судом належними та допустимими, як кожен окремо, так і в їх сукупності між собою, суд відмічає відсутність в них протиріч і констатує їх повну узгодженість та достатність для встановлення винуватості обвинуваченого ОСОБА_6, який 13.05.2013 року потрапивши до квартири АДРЕСА_6, з корисливих мотивів, маючи на меті заволодіти майном ОСОБА_7 здійснив на неї напад поєднаний із насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, заподіявши ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження та умисно протиправно заподіяв смерть останній шляхом удавлення шиї останньої хустинкою, зв’язаною у вигляді петлі.

При цьому, спосіб позбавлення обвинуваченим життя ОСОБА_7 шляхом удавлення шиї останньої хустинкою, зв’язаною у вигляді петлі вказує на те, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 були спрямовані саме на заподіяння смерті потерпілій.

На вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 вбивства потерпілої ОСОБА_7 з корисливих мотивів вказує зафіксована у протоколі огляду місця події від 14.05.2013 хаотична обстановка в квартирі, а саме: висунені шухляди з тумби, викинуті з двох шаф на підлогу речі та шухляда, відчинена права верхня дверка триляжу, що свідчить про те, що ОСОБА_6, маючи на меті заволодіти майном потерпілої, намагався знайти в її квартирі цінні речі.

Отже, судом встановлено достатність та взаємозв’язок беззаперечних доказів, які вказують на наявність причинно-наслідкового зв’язку між умисними протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_6 з удавлення петлею шиї ОСОБА_7 та наслідками таких дій ОСОБА_6 у вигляді смерті потерпілої від механічної асфіксії.

При цьому, за змістом абз. 3 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачена відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч. 4 ст. 187 КК).

Крім того, за змістом абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» якщо під час розбою потерпілого було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, доведена.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України як умисні дії, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, та за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів.

по епізоду вчинення крадіжки 25.05.2013 з квартири АДРЕСА_7

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 також обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за наступних обставин, викладених в обвинувальному акті.

25.05.2013 року близько 13-35 години ОСОБА_6 повторно вирішив вчинити крадіжку чужого майна. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_6, знаходячись на подвір’ї будинку № 16, вул. Першотравнева, смт. Побузьке, Голованіського району, Кіровоградської області, звернув увагу на особу похилого віку ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_6 вирішив прослідкувати за ОСОБА_14 після того, як ОСОБА_6 стала відома адреса проживання ОСОБА_14, скориставшись слушним моментом, тобто відсутністю господаря помешкання у приміщенні квартири, який відпочиваючи сидів на лавочці біля під’їзду вказаного будинку, прослідував до квартири АДРЕСА_8. Після чого, ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що вхідні двері були не замкнені на замок, проник до приміщення вищевказаної квартири. Знаходячись в приміщенні квартири, ОСОБА_6 зайшов до спальної кімнати, де під матрацом ліжка таємно викрав гроші в сумі 1100 гривень, які належали ОСОБА_14 Після цього ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зник, викрадене обернув на свою власність та розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_30 майнову шкоду на суму 1100 грн.

В обґрунтування пред’явленого органом досудового розслідування обвинувачення за вказаним епізодом прокурор посилається на дослідженні в ході судового розгляду:

Рапорт оперативного чергового Голованівського РВ УМВС від 25.05.2013, про те, що 25.05.2013 о 18 год. 10 хв. було прийнято повідомлення від ОСОБА_14 про вчинення крадіжки за місцем його проживання: квартира ІНФОРМАЦІЯ_8.

/т. 3 а.к.п. 173/

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.05.2013, відповідно до якого було прийнято заяву ОСОБА_14 про викрадення майна останнього.

/т. 3 а.к.п. 174/

Протокол огляду місця події від 12.08.2013 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих за участю потерпілого було проведено огляд квартири АДРЕСА_8.

/т. 3 а.к.п. 176-179/

Вказані рапорт оперативного чергового Голованівського РВ УМВС від 25.05.2013, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.05.2013 та протокол огляду місця події від 12.08.2013 з фототаблицею дійсно вказують на те, що 25.05.2013 року близько 13-35 години мала місце крадіжка у потерпілого ОСОБА_14 за місцем його проживання: квартира ІНФОРМАЦІЯ_8.

Протокол допиту потерпілого від 26.05.2013, яким було зафіксовано пояснення потерпілого ОСОБА_14 з приводу викрадення 25.05.2013 приблизно о 13-35 годині з його квартири грошових коштів в розмірі 1100 гривень, та зовнішній вигляд невідомого йому раніше чоловіка, який виходив з під’їзду його будинку та яким на думку потерпілого було скоєно крадіжку.

/т. 3 а.к.п. 184/

Протокол додаткового допиту потерпілого від 11.07.2013, яким було зафіксовано пояснення потерпілого ОСОБА_14, в яких останній, окрім підтвердження раніше наданих пояснень, зафіксованих в протоколі допиту потерпілого від 26.05.2013, додатково пояснив, що він за тілобудовою та взуттям впізнав в ОСОБА_6 того чоловіка, який виходив з під’їзду його будинку після вчинення крадіжки, та який, на думку потерпілого, й вчинив дану крадіжку.

/т. 3 а.к.п. 186-188/

При цьому, суд звертає увагу на те, що вказані протоколи не є належними доказами та не беруться судом до уваги, оскільки положеннями ч. 4 ст. 95 КПК України, зокрема, передбачено, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Разом з тим, під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_14 не допитувався, в зв’язку зі смертю останнього, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_14 /т. 4 а.к.п. 6/, а потерпіла ОСОБА_30, не допитувалася через відмову сторони обвинувачення від її допиту по причині неможливості її прибуття в судове засідання за станом здоров’я та інші учасники не наполягали на її допиті.

Протокол обшуку від 28.07.2013 з фототаблицею, відповідно до якого у присутності двох понятих було проведено обшук в місці проживання ОСОБА_6 в приміщенні квартири АДРЕСА_9.

/т. 4 а.к.п. 163-173/

При цьому, суд звертає увагу на те, що виявлені та вилучені в ході проведення обшуку речі, не стосуються даного кримінального провадження та не викривають ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, а тому наведений протокол не береться судом до уваги, оскільки в розумінні ст. 85 КПК України не є належним доказом.

Також, не береться судом до уваги і посилання сторони обвинувачення в обґрунтування пред’явленого ОСОБА_6 обвинувачення за даним епізодом на отримані в ході судового розгляду покази свідка ОСОБА_27, який вказав на те, що 25.05.2013 року о 13-30 годині він відвозив ОСОБА_6 до м. Первомайська, а ввечері того ж дня останній просив його сказати, що він провів з ним цілий день. Так, зазначені покази свідка ОСОБА_27, за відсутності інших беззаперечних доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення крадіжки в квартирі ОСОБА_14, жодним чином не доводять його винуватості у вчиненні даного злочину.

Будь-яких інших неспростовних та беззаперечних доказів, які б викривали ОСОБА_6 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України суду не надано.

При цьому, суд, залишаючись безстороннім при оцінці наданих сторонами доказів, у межах дії норм КПК України позбавлений повноважень здобуття доказів за власною ініціативою, з чого випливає, що суд, оцінивши надані докази, вичерпав можливість отримання доказів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій».

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, виходячи з конституційного принципу презумпції невинуватості, закріпленого також і у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 17 КПК України, згідно яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд констатує відсутність неспростовних і беззаперечних доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України скоєне саме обвинуваченим ОСОБА_6, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України є підставою для виправдання останнього в частині пред’явленого йому обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Отже, за пред’явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_6 слід виправдати за недоведеністю його винуватості.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ч. 5 ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України судимості не має, на обліку в наркологічному диспансері не значиться, з жовтня 1998 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра, є осудним, за місцем проживання характеризується посередньо, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, не працевлаштований.

Обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_6, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням наведеного, характеру та тяжкості наслідків вчиненого кримінального правопорушення у вигляді смерті людини, суд вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння ним нових злочинів, оскільки останній своєї вини не визнав та не усвідомив протиправності своїх дій, а його позиція щодо заперечення його причетності до вчинення протиправних дій по відношенню до потерпілої ОСОБА_7 вказує на його намагання уникнути неминучого покарання. Також, судом враховано позицію потерпілого, який в судовому засіданні висловив думку щодо застосування до обвинуваченого максимального строку позбавлення волі, не наполягаючи на застосуванні до останнього найвищої міри покарання. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 довічного позбавлення волі судом не встановлено.

При цьому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_6 слід зарахувати час його попереднього ув’язнення в межах даного кримінального провадження з 18 липня 2013 року по день набрання даним вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни – тримання під вартою.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не пред’являвся.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов’язані з проведенням експертиз в даному кримінальному провадженні в сумі 19313,16 гривень.

Питання щодо речових доказів в даному кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна,

за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді чотирнадцяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши до відбування покарання у виді чотирнадцяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

За пред’явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_6 – виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання – з 18 липня 2013 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати час його попереднього ув’язнення в межах даного кримінального провадження з 18 липня 2013 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов’язані з проведенням експертиз в кримінальному провадженні в сумі 19313 (дев’ятнадцять тисяч триста тринадцять) гривень 16 копійок.

Речові докази по справі, а саме:

●двохствольну мисливську рушницю 16 калібру з маркувальним номером № 2658 та 38 патронів 16 калібру, чотири гільзи від патронів 16 калібру, які знаходяться на зберіганні у Голованівському РВ УМВС – після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю;

●мобільний телефон “Нокіа 1208”, який знаходяться на зберіганні у Голованівському РВ УМВС – після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_26;

●клейку плівку з мікрооб’єктами схожими на волосся, клейку плівку з мікрооб’єктами вилученими з дверей, ґудзик, туфель чорного кольору на праву ногу, три клейкі плівки з мікрооб’єктами схожими на волосся, носову хустку, клейку плівку з мікрооб’єктами, вилученими з шиї трупа, туфель чорного кольору на ліву ногу, хустку з шиї трупу, 14 липких стрічок зі слідами рук, відрізок темної дактилоскопічні плівки зі слідами руки, 2 стрічки з слідами рук, липку прозору стрічку зі слідами тканини, замок і ключі до нього з вхідної двері квартири, светр, спідницю, рейтузи, майку, матерчаті робочі перчатки, металевий ключ № 62345, упаковку від таблеток “Седал-М”, медичний шприц ємністю 2,5 мл. та голку з ковпачком до нього, медичний шприц ємністю 10 мл. 2 металеві ключі з пластмасовими ручками, 2 порожні упаковки від таблеток “Седал-М”, порожню упаковку від шприцу об’ємом 2,5 мл., частину інструкції від крапель назальних, ковпачок для голки від медичного шприца, які знаходяться на зберіганні у Голованівському РВ УМВС – після набрання вироком законної сили знищити;  

●мобільний телефон “Нокіа 2330 с-2”, який належить ОСОБА_6, який знаходиться на зберіганні у Голованівському РВ УМВС – після набрання вироком законної сили конфіскувати.  

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_31

Суддя Г.В. Бутельська

ОСОБА_32 ОСОБА_1

ОСОБА_3

ОСОБА_2