УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 р.Справа № 527/38/17

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:           Яковенка М.М.

суддів:           Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року по справі № 527/38/17 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання неправомірними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до Глобинської міської ради в якому просила з урахуванням зміни позовних вимог:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Глобинської міської ради Полтавської області від 21.02.2012 року № 50 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Глобине»,

- визнати неправомірним та скасувати рішення Глобинської міської ради Полтавської області від 23.12.2016 року № 978 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів, місце розташування: м. Глобине, вул. Бубнарівська, Глобинський район, Полтавська область, з метою передачі у власність».

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі (а.с. 180-190). Апелянт вказує на порушенні ч.5 ст.171 КАС України стосовно строків оголошення в змі.-17.02.2017 р. про розгляд справи. Судом не врахований лист-відповідь відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Глобинської РДА від 07.02.2017 р. Також, апелянт за змістом наводить свою не згоду з прийнятими рішеннями відповідача, з огляду на їх протиправність, як такі, що прийнятті з порушенням Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про доступ до публічної інформації», ЗК України, «Про регулювання містобудівної діяльності», Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджених МОЗ України Наказом №173 від 19.06.1996 р. (Правила), втому числі щодо опублікування проектів рішень. Вказує на правову можливість побудови гаражу відповідно п.5.12 цих Правил.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутність.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 25 листопада 2016 року позивач звернувся до Глобинської міської ради із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаража по вул. Бубнарівська (40 р. Жовтня) в м. Глобине в районі буд. № 82.

23.12.2016 року рішенням Глобинської міської ради Полтавської області від № 978 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів, місце розташування: м. Глобине, вул. Бубнарівська, Глобинський район, Полтавська область, з метою передачі у власність» їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту так як вказана земельна ділянка відноситься до території санітарно-захисних насаджень на розрахунковий строк, створення на ній нових об’єктів будівництва не передбачається.

Під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, з урахуванням ст..69, 70, ч. ст..195 КАС України не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача у якої існують сумніви стосовно відповідних осіб про витребування у відповідача документів про освіту та стаж роботи в сфері містобудування та архітектури стосовно ОСОБА_3 та у начальника відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Глобинської РДА ОСОБА_4 письмових роз’яснень як у спеціаліста щодо можливості розміщення на спірній земельній ділянці гаража, а також документів про освіту та стаж роботи в сфері містобудування та архітектури. Суд не здійснює розгляд справи стосовно висновків цих осіб, що не є предмет судового перегляду. Вважає, що розгляд справи за можливе вирішити без цих документів та роз’яснень відповідної особи.

Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення Глобинської міської ради Полтавської області від 21.02.2012 року № 50 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Глобине», суд першої інстанції виходив наступного.

Згідно частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України, позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Рішення Глобинської міської ради Полтавської області «Про затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Глобине» № 50 було прийняте 21.02.2012 року.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, що Рішення від 21.02.2012 року № 50 (на момент його прийняття) не створювало для позивача правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав щодо намірів будівництва гаражу та безпосередньо не породжувало для позивача будь-яких обов'язків. Такий намір, позивач фактично виявив вже значно пізніше. Дії міської ради при ухваленні рішення щодо затвердження містобудівної документації не були спрямовані на порушення прав, свобод та законних інтересів позивача.

Однією з підстав для скасування Рішення від 21.02.2012 року № 50, позивач зазначає порушення вимог ст.ст. 32 -36 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

В той же час, відповідно до листа Державної регуляторної служби України сектору у Полтавській області, рішення 15 сесії 6 скликання від 21 лютого 2012 року «Про затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Глобине» не містить норм регуляторного характеру, а його прийняття не потребує реалізації передбачених цим Законом процедур (а.с.152).

Генеральний план міста є містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням. Затвердження такої містобудівної документації, без проведення громадських слухань щодо обговорення її проектів - забороняється.

За приписами цієї статті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що проекти містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій до проведення громадських слухань мають бути розробленими.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2011 № 555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок № 555), що визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.

Відповідно до п. 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Згідно п. 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з оголошення, опублікованого в газеті «Зоря Придніпров’я» від 01.11.2011 року, виконком Глобинської міської ради інформував про розроблення проекту «Коригування генерального плану міста Глобине Полтавської області», та повідомив про місце та час проведення громадських слухань щодо затвердження останнього, а саме 01 грудня 2011 року. Також в оголошенні зазначено, що ознайомитися з генеральним планом міста можливо на сайті Глобинської міської ради (зазначенно посилання) та в приміщенні Глобинської міської ради (а.с.113,151).

Відповідно до протоколу громадських слухань по розгляду проекту «Коригування генерального плану міста Глобине Полтавської області» від 01 грудня 2011 року, зареєструвалися для участі 36 учасників, з яких 9 осіб жителів міста Глобине, представники громадських та політичних організацій (а.с. 111,148).

Як вбачається з Акту про відсутність у громадськості зауважень та пропозицій від 09 грудня 2011 року, письмових пропозицій та зауважень від громадськості до проекту «Коригування генерального плану міста Глобине» станом на 08.12.2011 року не надходило (а.с. 110, 147).

Колегією суддів встановлено, що відповідачем було розроблено проект містобудівної документації, після чого було опубліковано оголошення про проведення громадських слухань щодо її затвердження за 1 місяць до їх проведення та було проведено громадські слухання.

Таким чином, посилання позивача на порушення процедури опублікування повідомлення про початок процедури розгляду та врахування громадських інтересів є безпідставними та не знайшли своє підтвердження.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Жодні доводи сторони позивача не вказують на протиправність оскаржуваного рішення ради, та на підстави, що дають змогу скасувати рішення Глобинської міської ради Полтавської області від 21.02.2012 року № 50 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Глобине». Таких порушень не встановлено і під час апеляційного перегляду. При прийняті цього рішення, відповідачем було дотримано на той час встановленого порядку його прийняття, з використанням необхідних повноважень.

Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірним та скасувати рішення Глобинської міської ради Полтавської області від 23.12.2016 року № 978 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів, місце розташування: м. Глобине, вул. Бубнарівська, Глобинський район, Полтавська область, з метою передачі у власність» колегія суддів зазначає.

Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вже було встановлено, що Позивач, 25 листопада 2016 року звернулася до Глобинської міської ради із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаража по вул. Бубнарівська (40 р. Жовтня) в м. Глобине в районі буд. № 82 (а.с.4).

Відповідачем зазначена заява була розглянута у встановлений законом місячний строк про що свідчить прийняте з цього приводу Рішення від 23.12.2016 року № 978.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері містобудування на їх території належить право затвердження місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; внесення змін у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно законодавства.

Згідно положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна міська рада.

Так, згідно пункту 1.1 Державних будівельних норм України системи містобудівної документації, склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження Генеральних планів міських населених пунктів ДБН Б 1-3-97, затверджених наказом Держбуду України від 25 вересня 1997 року № 164, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціонального призначення будівельне зонування території,містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загально селищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини,черговості освоєння території.

Як вбачається з Рішення від 23.12.2016 року № 978, підставою для відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є те, що відповідно до генерального плану м. Глобине, вказана в заяві земельна ділянка відноситься до території санітарно-захисних насаджень на розрахунковий строк, створення на ній нових об’єктів будівництва не передбачається (а.с.25). Тобто, фактично відповідачем було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту з правових підстав вищенаведених норм ЗК України.

Позивач в своєму позові підставою для скасування Рішення від 23.12.2016 року № 978 зазначає, що вказана земельна ділянка відноситься до території санітарно-захисних насаджень, разом з тим в ч. 2,3 ст. 114 ЗК України зазначено, що у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об’єктів, об’єктів соціальної інфраструктури та інших об’єктів, пов’язаних з постійним перебуванням людей, а отже ЗК України не містить заборони щодо розміщення в санітарно-захисній зоні гаража. Згідно п. 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.1996 року, визначено перелік об’єктів розташування яких не може буди допущене у санітарно-захисних зонах. Гаражі до таких об’єктів не відносяться. Більше того, згідно абз. 1 п. 5.12 Правил, розташування гаражів допускається у санітарно-захисній зоні.

Колегія суддів зазначає, що Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (далі ДБН № 3602-92) поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Як вбачається з п. 27 ДБН 3602-92, у санітарно-захисній зоні допускається розміщення бань, пралень і гаражів за умови, що щільність забудови не буде перевищувати 10%.

Відповідно до викопіювання з генерального плану м. Глобине та пояснювальної записки до генерального плану, земельна ділянка зазначена позивачем розташована на території санітарно – захисної зони ПП Бугаєць, що становить 100 метрів, щільність забудови санітарно-захисної зони останнього становить 20,94 % (а.с. 66 - зворотня сторона, 128-129).

Також земельна ділянка зазначена позивачем розташована на території санітарно захисної зони «Будівлі виробничої бази», яка розташована за адресою: Полтавська обл., Глобинський р-н., м. Глобине, вул. 40- років Жовтня (Бубнарівська) 82, яка крім того, що розташована в межах санітарно-захисної зони ПП Бугаєць, також має свою санітарно – захисну зону 50 метрів, щільність забудови санітарно-захисної зони останнього становить 24,8 % (а.с. 127, 130-131).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що земельна ділянка, яку просила виділити позивач розташована в межах санітарно – захисних зон, щільність забудови яких перевищує 10 %, отже за таких умов розташування гаражу на зазначеній земельній ділянці, є недопустимим.

Відповідно до п. 5.13 наказу № 173 від 19.06.1996 року Міністерства охорони здоров’я, з боку сельбищної території необхідно передбачати смугу дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширині санітарно-захисної зони до 100 м – не менше 20 м.

Земельна ділянка зазначена позивачем знаходиться в смузі дерево-чагарникових насаджень, що унеможливлює будівництво на цій території індивідуальних гаражів.

Начальником відділу Містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області на ім’я ОСОБА_2 було надано лист № 67/02-04 від 07.02.2017 року, відповідно до якого будівництво гаража в м. Глобине в районі будинку № 82 по вул. Бубнарівська (40- років Жовтня) можливе при умові дотримання Державних санітарних норм правил планування та забудови населених пунктів та пожежних вимог. Дана земельна ділянка згідно генерального плану м. Глобине знаходиться в санітарно захисній смузі в якій допускається розташування гаражів згідно п. 5.10 санітарних правил. (а.с. 46).

Разом з тим, землі які розташовані в м. Глобине є землями, які належать Глобинській міській раді, в зв’язку з чим повноваження надавати роз’яснення з приводу будівництва об’єктів на цих землях належить до повноважень відділу Містобудування, архітектури та капітального будівництва Глобинської міської ради (а.с.166).

Крім того, як було встановлено судом першої інстанції, що з копії Договору оренди землі № 35 від 23 лютого 2012 року укладеного між Глобинською міською радою та ОСОБА_5, земельна ділянка, площею 0,10 га розташована за адресою: м. Глобине, вул. 40 років Жовтня (нова назва вулиці Бубнарівська), 82 передана в оренду останній на 5 років. Проведено реєстрацію договору у відділі Держкомзему у Глобинському районі 13 березня 2012 року (а.с. 132-136). Угодою про розірвання договору оренду від 09 жовтня 2013 року укладеного між Глобинською міською радою та ОСОБА_5 розірваний зазначений договір оренди (а.с.137). Разом з тим, як зазначено судом, державну реєстрацію розірвання договору оренди не було проведено, а відповідно до п. 5 Угода про розірвання договору оренди вступає в силу з часу її підписання сторонами та державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125,126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що земельна ділянка, яку просила виділити позивач, знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває в користуванні третьої особи на підставі договору оренди.

В той же час, зазначені обставини, не є єдиними підставами для відмови у задоволенні позову. Для прийняття Рішення від 23.12.2016 року №978 слугували інші правові підстави.

Посилання позивача на п.5.12 Правил, як такий, що надає можливість надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є безпідставним.

Відповідно до п.5.12 Правил, у санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:

- пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, учбових закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов'язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств.

Виходячи з правового змісту можливість розташування гаражу, передбачена за умов обслуговування даних та прилеглих підприємств, але ні яким чином не встановлює дозволу для розміщення приватного гаражу. Зазначений пункт 5 Правил врегульовує та встановлює вимоги саме до розташування та організації виробничої території.

Стосовно доводів порушення відповідачем строків опублікування проекту оскаржуваного позивачем рішення за 20 робочих днів до дати його розгляду, останнім надано суду доказ, який є судом першої інстанції визнано неналежним, оскільки наданий позивачем роздрукований з офіційного сайту Глобинської міської ради документ не дає можливість суду достовірно встановити дату коли здійснювалася ця роздруківка (а.с. 23).

Колегія суддів зазначає, що своєчасність опублікування проекту або не своєчасність його опублікування не змінює саму суть та не впливають на наявність підстав, за яких унеможливлено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для розміщення гаражу, у тому місці, в якому бажає сторона позивача. Тобто, можлива своєчасність опублікування, жодним чином не створює правових наслідків та не надає безумовних підстав для надання дозволу на таку розробку.

На підставі викладеного, проаналізувавши встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов в частині визнання неправомірним та скасування Рішення від 23.12.2016 року № 978 також задоволенню не підлягає.

Колегія суддів приходить до висновку, з огляду на наявні у справі документів, що оскаржувані позивачем рішення міськради прийнятті Відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції листа-відповіді відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Глобинської РДА від 07.02.2017 р. стосовно можливості будівництва гаража, є безпідставними.

В даному випадку, цей лист не створює жодних юридично-значимих наслідків, а є лише по суті інформаційним елементом в межах спірних правовідносинах, при чому такий лист для відповідача не є обов’язковим саме в частині надання дозволу на розробку проекту. При чому, цей лист обумовлює можливість будівництва гаражу із застереженням, а саме за умов дотримання відповідних держсанітарних правил планування та забудови та пожежних умов.

Доводи апелянта щодо порушення судом ч.5 ст.171 КАС України стосовно строків оголошення в газеті 17.02.2017 р. про розгляд справи в суді, є безпідставними. Таке оголошення судом не здійснювалось, а здійснювалось відповідачем. При чому, колегія суддів зазначає, що не кожне порушення тягне за собою безумовне скасування постанови суду, а лише те, яке вплинуло на суть спірного питання. В даному випадку, оголошення, яке було здійснене в газеті 17.02.2017 року про розгляд справи в суді 23.02.2017 року, жодним чином не вплинуло на правильність прийнятого рішення по суті заявлених вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта та надані документи, не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року по справі № 527/38/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6

Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8