№2-а-550/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2009 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого, судді Заболотної Н.М., при секретарі Бережній В.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим в особі Відділу по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб про визнання відмови незаконною, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим в особі Відділу по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб про визнання відмови незаконною зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що вона проживає на території України протягом останніх 5 років, у 2008 році вона звернулася до відповідача із заявою про заміну паспорту СРСР та видачу паспорту громадянина України, однак їй було відмовлено в отриманні паспорту. Відповідач не надав їй письмової відповіді, як того потребує Закон України "Про звернення громадян" та не видав їй паспорт. У зв'язку з наведеним просить суд визнати відмову відповідача у наданні відповіді на заяву про видачу паспорту незаконною. Зобов'язати відповідача надати відповідь на її заяву.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з вищенаведених підстав.
Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позивачка із письмовою заявою з 2008 року до цього часу до Центрального РВ СМУ ГУ МВС України і АР Крим не зверталася.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у 1992 році прибула в Україну з м. Свердловська, ОСОБА_4 Федерації, та була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.09.2000 року позивачку знято з реєстраційного обліку. Відповідно до довідки Генерального консульства ОСОБА_4 Федерації в м. Сімферополі ОСОБА_1 не є громадянкою ОСОБА_4 Федерації. До цього часу позивачка проживає за паспортом громадянина СРСР.
Положеннями статті 9 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що іноземці або особи без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України, у разі 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). 3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років. 4) отримання дозволу на імміграцію. 5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі); 6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.
Відповідно до частин 1,2 статті Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Згідно з положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до частин 1,6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З копії заяви про видачу паспорта, наданою позивачкою до суду не можна зробити висновок про те, що вона була подана позивачкою до відповідача.
З довідки Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим вбачається, що заява ОСОБА_1 за період з 2008 року по цей час не надходила.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 є передчасними, у зв'язку з цим в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим в особі Відділу по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб необхідно відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 17,23,71,72,86,158-163,167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим в особі Відділу по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб про визнання відмови незаконною, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний суд через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення постанови і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Заболотна Н.М.