Справа № 1-164/2009 р.
ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 жовтня 2009 року                                                                         м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого:                 судді     Соколов В.О.,  

з участю:                            секретаря   Сілантьєвої Л.А.,

прокурора  Загороднюк В.В.,

адвокат ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_2,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, народився м.Кінешма, Іванівської області, Російської Федерації, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одружений, раніше не судимий,  

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 201 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:  

 12.07.2008 року, о 04 год. 00 хв., в с. Студена, Піщанського району, Вінницької області, водій автомобіля НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, достовірно знаючи про встановлений законом порядок переміщення товарів через митний кордон України, за попередньою змовою з власником металобрухту, громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, навмисно перемістив на вказаному автомобілі через митний кордон України поза митним контролем, в прикордонному пункті пропуску «Студена – Ротар» лом кольорових металів на загальну суму 373 870 грн.         

В судовому засіданні   підсудний ОСОБА_2   винним себе за ст. 201 ч. 2 КК України визнав повністю і суду пояснив, що з 2006 року працює водієм в ПП «Ресурсінвест – 1».  07 липня 2008 року автомобілем  НОМЕР_3 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 з м.Києва в м.Запоріжжя перевозив брухт алюмінію. Після розвантаження металобрухту 10.07.2008 року йому зателефонував ОСОБА_6 з ПП «Ресурсінвест – 1» і повідомив, щоб підсудній вантажівкою їхав до м.Кодима Одеської області, де його буде чекати замовник на ім’я «Олег» для перевезення металобрухту. Приїхавши 11.07.2008 року до  м.Кодима ОСОБА_2 зустрівся з замовником, як потім стало відомо ОСОБА_5. Останній керував куди їхати. Спочатку проїхали через м.Кодиму, через пункт пропуску перетнули державний кордон і приїхали в м.Кам’янка Республіки Молдова, де бригада осіб до 02.00 год. ночі 12.07.2008 року завантажили металобрухтом вантажівку. Цієї ж ночі виїхали в напрямку державного кордону ОСОБА_4 та України. Приблизно в термін часу 03.00-04.00 год. проїхали пункт пропуску, як зрозумів підсудній перетнули державний кордон Р.ОСОБА_4 з Україною і на відстані 1,5-2 км. вантажівку зупинили прикордонники. ОСОБА_5, який  їхав в кабіні вантажівки проінструктував підсуднього, щоб останній повідомив, що їде з м.Києва в м.Одесу, не знаючи дороги заблукав, а ОСОБА_5 підібрав по дорозі як пасажира. Хоча чіткої домовленості заздалегідь з ОСОБА_5 про переміщення металобрухту з ОСОБА_4 в Україну не було, але об’єктивна поведінка ОСОБА_5, обставини перетинання державних кордонів, а також послідуючий інструктаж підсуднього ОСОБА_5 дали підстави ОСОБА_2 прийти до висновку, що він здійснює незаконне переміщення металобрухту з приховуванням від митного контролю спільно з ОСОБА_5, тобто був впевнений, що скоює кримінально-карне діяння. Після  12.07.2008 року,  дня затримання вантажівки з металобрухтом підсудній, щоб уникнути відповідальності, посварившись з дружиною переховувався в м.Київ у своїх друзів. В скоєнному розкаюється, просив суворо не карати, так як на утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

Свідок ОСОБА_5  пояснив, що  мав намір на незаконне переміщення через митний кордон України поза митним контролем з ОСОБА_4 в Україну металобрухт для чого вступив в злочинний зговір з працівниками прикордонної служби митного поста «Студена-Ротар».  З ПП «Ресурсінвест – 1» по телефону замовив вантажівку, яка повинна була 11.07.2008 року прибути до м.Кодима Одеської області.  Пояснив, що спеціальної домовленості з підсуднім про контрабанду металобрухту з ОСОБА_4 в Україну не було, але свідок не приховував від нього свого наміру. За його вказівкою 11.07.2008 року автомобілем НОМЕР_3 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 поза митним контролем перетнув державний кордон з України в ОСОБА_4. В м.Кам’янка завантажили металобрухт і біля 03.00 год. ночі 12.07.2008 року перетнули державний кордон без відповідної перевірки з боку прикордонників, за попередньою домовленістю з ними в пункті пропуску «Студена-Ротар». Не заперечує, що після зупинення вантажівки на території України прикордонним нарядом з метою уникнення відповідальності проінструктував підсуднього, а останній ввів в оману прикордонників, що їде з м.Києва в м.Одесу, заблукав, державний кордон не перетинав.  

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9    в судовому засіданні пояснили, що 12.07.2008 року в складі мобільної групи біля 04.00 год. ночі на відстані 1,5-2 км від державного кордону пункту пропуску «Студена-Ротар» затримали вантажний автомобіль НОМЕР_3 водієм якого був ОСОБА_2, на пасажирському місці -  ОСОБА_5. Водій пояснив, що прямує з м.Києва до м.Одеса, заблукав. Але це не відповідало дійсності, так як перевіркою було встановлено, що зазначений автомобіль з вантажем металобрухту через прикордонний пункт пропуску «Студена-Ротар» перетнув митний кордон України поза митним контролем.  

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_2 його вина в інкримінованому діянні підтверджується: протоколами огляду місця події (а.с. 40-41, 59-62); протоколом огляду пункту пропуску «Студена» (а.с. 48); вироком військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 27.03.2009 року (а.с. 161-168); висновком трасологічної експертизи № 177-Т від 20.08.2008 року, про те, що металеві стійки, вилучені в пункті пропуску «Студена», могли бути розділені предметами типу молоток або інших схожих за своїми характеристиками робочих частин знарядь злому. На торцевих поверхнях стійок є ділянка слідами зварювання. (а.с. 297-301); висновком металознавчої експертизи від 10.09.2008 року, про те, що надані на дослідження зразки являються ломом металів меді, алюмінію, латуні та відносяться до побутового брухту кольорових металів (а.с. 304-306) та іншими матеріалами кримінальної справи.                                                                   Вироком Військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 27.03.2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 визнанні винними і засудженні за ст.201 ч.2 КК України, за переміщення через митний кордон України 12.07.2008 року поза митним контролем металобрухту на загальну суму 373870 гривень вантажівкою «МАN» реєстраційний номер НОМЕР_4 під  керуванням ОСОБА_2 (а.с. 161-168). В змісті вироку зазначено «Під час зустрічі з останнім (ОСОБА_2Г.) ОСОБА_5 домовився з ним про незаконне переміщення на вище вказаному автомобілі з причепом кольорового металобрухту через митний кордон з ОСОБА_4 в Україну», тобто підтверджена наявність кваліфікованої ознаки ч.2 ст.201 КК України  скоєння контрабанди за попередньою змовою ОСОБА_5 з підсуднім.                 З урахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку, що дії підсудногого ОСОБА_2 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 201 ч. 2 КК України -  контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.                                                     Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини справи, особу винного – за місцем проживання характеризується позитивно, не знаходячи обтяжуючих вину обставин, пом’якшуючі вину обставини –  в перше притягається до кримінальної відповідальності, вину визнає, щиро кається, як на досудовому слідстві так і в суді давав правдиві покази, чим сприяв розкриттю злочину,  на утриманні неповнолітня дитина і вважає, що його  виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, що дає підстави до обраного покарання зстосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбування обраного покарання з випробуванням.                                                Санкція ч.2 ст. 201 КК України пердбачає додаткову міру покарання конфіскацію майна. Згідно вимогам ст. 59 КК України конфіскація не може бути призначена судом у тих випадках, коли особа звільняється від відбування основного покарання з випробуванням (ст.75 КК України), навіть якщо в санкції статті Особливої частини КК, за якою засуджується винний вона передбачена, як обов’язкове додаткове покарання. Так як суд прийшов до висновку ОСОБА_2 обрати  основне покарання з застосуванням ст.75 КК України, суд не застосовує додаткову міру покарання у виді конфіскації майна передбачену ч.2 ст.201 КК України.                                         Санкція ч.2 ст.201 КК України передбачає конфіскацію предметів контрабанди. В судовому засіданні встановлено, що вироком Військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 27.03.2009 року зазначене питання вирішено і лом кольорових металів загальною вагою 19500 кг, який був предметом контрабанди, переданий в дохід держави.           Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –  

ПРИСУДИВ :  

Визнати ОСОБА_2   винним за ст. 201 ч. 2 КК України,  обрати йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити   ОСОБА_2   від відбування  обраного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

 На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2   повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

 Запобіжний захід ОСОБА_2    до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.

Суддя :