Копія

Справа №1-98/2009р.

ВИРОК  

Іменем України  

13 жовтня  2009 року                                         с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Суперсона С.П.,

при секретарі Яворській М.М.,

з участю прокурора Поліщука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:  

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово не працює, не одружений, раніше не судимий.

у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, -  

ВСТАНОВИВ:  

19 червня 2009 року, біля 18-тої години, ОСОБА_1, знаходячись в с. Саїнка,  Чернівецького району  на  вул. Копецького б.33, на  ґрунті   довготривалих  побутових  неприязних   відносин, під  час сварки, яка виникла  між  його батьком  ОСОБА_2 та  сусідом ОСОБА_3, діючи  умисно,   наніс  два удари  правою рукою зжатою в кулак, в життєво важливий орган –  голову ОСОБА_3, чим спричинив останньому  тілесні ушкодження,  згідно висновку  експерта № 464/173  від 24.07.2009 року, у вигляді забою  головного мозку  правої півкулі  важкої ступені з ознаками  враження   стовбурової  частини  головного  мозку (лівобічною  геміплегією), які  відносяться   до  категорії  тяжких тілесних ушкоджень, як  небезпечні    для  життя  на  час  їх  утворення .  

Підсудний по справі ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України визнав повністю. Суду показав наступне, що 19 червня  2009 року він поїхав  в село  до товаришів, а його батько, та матір   залишились  вдома. Додому ОСОБА_1 приїхав  після  16-тої  години,  з товаришами  ОСОБА_4,  та  ОСОБА_5. Так як вони приїхали  на  мотоциклі, то  ОСОБА_6   почала  з ними  сваритися, через те, що вони  їздять  через її  подвіря, й казала, що  загородить   проїзд. Оскільки  ці  сварки  в них  не  вперше, то на  зауваження  ОСОБА_6  вони  ніякої  уваги не  звернули.  Мати ОСОБА_1 в той  час  прала  білизну на подвірї, а батько  був десь   в будинку.  ОСОБА_1 з товаришами  пішов на річку, яка протікає на відстані  біля  ста метрів  від  його будинку, щоб  покупатись. Хвилин  через п’ятнадцять він почув як  його  гукала від  будинку матір  й казала, щоб він йшов  до неї. ОСОБА_1 крикнув, що  покупається та прийде, однак  ОСОБА_7  збігла  до нього  й сказала, що  ОСОБА_3 вже   б’є батька.  Тоді  ОСОБА_1  вже  був  одітий  в штани  й лише  взув  гумові  тапочки й побіг  до  будинку.  Вибігши  на своє подвіря, ОСОБА_1 побачив, що  між його та  ОСОБА_3 подвір’ям   вже  стояла  загорожа, зроблена  з круглих палиць діаметром біля п’яти  сантиметрів   кожен.  Висотою  огорожа  була  близько  одного метра  й  тридцять  сантиметрів, а довжиною  біля  двох метрів.  Зі  сторони  подвіря ОСОБА_3  біля  огорожі, стояв  він сам,  а біля  нього  стояла  ОСОБА_6,  а його  батько  ОСОБА_2  стояв    на  іншій стороні від огорожі, тобто  зі  сторони  їх подвіря. В батька  на шиї  ОСОБА_1 побачив   кров, але  не  в великій  кількості. Він підбіг  до огорожі, зі  сторони  свого подвіря, щоб їх розборонити, однак  ОСОБА_3 замахнувся  на нього палицею, щоб  вдарити. ОСОБА_1 встиг  пригнутись за огорожею і тому  ОСОБА_3 його не вдарив. Тоді він оббіг через прохід  огорожу  й підбіг  до  ОСОБА_3, щоб забрати в нього з рук палицю, однак  останній знову  замахнувся  на нього, але ОСОБА_1 схопив  палицю  рукою й  вирвав  її  з рук  ОСОБА_3, після  чого ту  палицю він відкинув в сторону. Так, як  це не заспокоїло  ОСОБА_3 й він  розмахував  руками, ОСОБА_1 схопив  його лівою рукою за  шию, щоб стримувати, при  цьому  шию  йому  не  стискав, а лише утримував на відстані витягнутої руки. ОСОБА_3 ще більше почав  розмахувати  руками та щоб  його  заспокоїти  ОСОБА_1 наніс йому  два удари  рукою  зжатою  в кулак  в область  обличчя. При  цьому  коли він бив  ОСОБА_3 правою  рукою, стоячи навпроти  нього, то  лівою  рукою  продовжував  утримувати  останнього за  шию.   ОСОБА_3 від сильного удару, не впав, а тому ОСОБА_1 відпустив  його  шию й наніс  йому  дещо  слабший  удар  правою рукою  з лівої  сторони  обличчя, ближче  до носа, при цьому  ОСОБА_3  впав  на землю,  рукою він утримував   огорожу, яка  впала  поверх нього. Свідомість при цьому ОСОБА_3 не втрачав, так як продовжував  махати ногою. ОСОБА_1 обернувся  до  ОСОБА_6, яка стояла позаду  та  запитав  її  хто  кинув  на землю мотоцикла, який попередньо був  спертим до огорожі. Вона  відповіла, що  не кидала  мотоцикла й  почала йому  погрожувати, що  зателефонує  своїм родичам, які приїдуть  і  з ним розберуться. ОСОБА_3 лежав  під  огорожею й стогнав, при  цьому  огорожа  прикривала  йому ноги  й пояс, а голова  була  відкритою.  ОСОБА_1  підняв  огорожу з ОСОБА_3  та  кинув  її  в сторону.  В той  час  від  річки  надійшов   ОСОБА_5,  якого ОСОБА_1  попросив   допомогти  завести ОСОБА_3  до будинку. Взявши останнього   попід руки вони повели його   до  будинку, ОСОБА_3 при  цьому   намагався  йти  ногами. В цей час  надійшла  ОСОБА_6, яка  сказала що  зараз приїде  міліції й  їх родичі.  

Підсудній ОСОБА_1 в скоєному щиро кається , просить суд суворо не карати.

Представник потерпілого  ОСОБА_8 – ОСОБА_9, суду показала, що  

ОСОБА_1 нанесенні тілесні ушкодження її брату  ОСОБА_3, небезпечні для його життя в момент заподіяння. Це спричинило повну втрату  його працездатності, знівечення його здоровя  – лівосторонній параліч тіла. Самостійно він рухатися не може , потребує постійного догляду та лікування. Будучи здоровим  він допомагав своїм двом дітям а зараз цей обов’язок повністю на ній. Зважаючи на ці обставини ОСОБА_8 – ОСОБА_9 оцінює моральні та матеріальні збитки завдані їй та її брату на суму 20 000 грн., та заявляє цивільний позов. Проте вона не бажає, щоб ОСОБА_1 саджали до в’язниці.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не опарюються, а підсудний правильно розуміє зміст, цих обставин, сумнівів у добровільності  та істинності його позиції не має, то суд відповідно до ст. 299 КПК України, за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик і допит свідків, включених до обвинувального висновку, а обмежився допитом  підсудного  і дослідженням матеріалів справи.  

Крім ретельно перевіреного повного визнання вини самим підсуднім ОСОБА_1, вчинення ним злочину підтверджується також  матеріалами справи:

- протоколом огляду місця події від 25.06.2009 року, згідно якого на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване за адресою с. Саїнка Чернівецького р-ну, вул. Копецького 33 на відстані біля 2 м. від воріт було виявлено та вилучено дерев’яну палицю довжиною приблизно 60 см.( а.с. 10);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з підозрюваним ОСОБА_1 від 22.07.2009 року, під час якого ОСОБА_1 підтвердив раніше дані ним покази на досудовому слідстві, та продемонстрував механізм завдання ударів рукою зжатою в кулак в голову ОСОБА_3, та послідовність подій, що мали місце 19.07.2009 року.( а.с. 88-89);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з свідком ОСОБА_2 від 22.07.2009 року, під час якого ОСОБА_2 підтвердив раніше дані ним покази на досудовому слідстві, та продемонстрував механізм завдання ударів палицею по тілі  ОСОБА_3, та послідовність подій, що мали місце 19.07.2009 року.( а.с. 95-96);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з потерпілим ОСОБА_3 від 22.07.2009 року, під час якого ОСОБА_3 підтвердив раніше дані ним покази на досудовому слідстві, та продемонстрував яким чином ОСОБА_1 завдавав йому два удари рукою зжатою в кулак в голову, та   продемонстрував  яким  чином  ОСОБА_1  наніс  йому  удар  рукою  в голову , повідомив послідовність подій, що мали місце 19.07.2009 року.( а.с. 99-100);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з свідком ОСОБА_6 від 22.07.2009 року, під час якого ОСОБА_6 підтвердив раніше дані нею покази на досудовому слідстві, та продемонструвала механізм завдання ударів палицею, та рукою зжатою в кулак в голову ОСОБА_3, та послідовність подій, що мали місце 19.07.2009 року.( а.с. 103-104);

- протоколом огляду предметів від 27.07.2009 року палиці, яку було вилучено в ході огляду місця події (с. Саїнка Чернівецького р-ну, вул. Копецького 33)( а.с. 108);

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_2, в ході проведення якої ОСОБА_7 та ОСОБА_2 наполягали на показах які вони давали при допитах на досудовому слідстві. (а.с. 62-63);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_2, в ході проведення якої ОСОБА_2 наполягав на своїх показах (які він дав під час допиту його в якості свідка 20.07.2009 року) (а.с. 71-72);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1, в ході проведення якої ОСОБА_1 наполягав на своїх показах (які він дав під час допиту його в якості підозрюваного 22.07.2009 року) (а.с. 86-87);

- Висновком СМЕ № 464/173 від 24.07.2009 року:

1.   В медичній документації на ім’я гр-на ОСОБА_3, яка подана для вивчення яких-небудь зовнішніх пошкоджень на його тілі не описано, в зв’язку з чим неможливо дати відповідь на запитання про те, чи наносились удари нападаючим ногами взутими в літнє взуття по тілу потерпілого, коли останній знаходився у лежачому положенні на спині, також не можна дати відповідь про те, чи мали місце ушкодження у гр-на ОСОБА_3, які могли б утворитися під час самозахисту або падінні його тіла з висоти власного зросту на спину.  

2.   Судово-медичних даних, які б дозволили висловитись про те, що по голові потерпілого гр-на ОСОБА_3 був нанесено удар дерев’яною палицею не має.  

3.   У гр-на ОСОБА_3 мав місце забій головного мозку  правої півкулі  важкої ступені з ознаками  враження   стовбурової  частини  головного  мозку (лівобічною  геміплегією), який утворився від неодноразової дії тупого предмету з необмеженою контактуючою по верхньою в дільницю голови потерпілого, тобто можливо від двох ударів в дільницю голови зжатою в кулак кистю руки нападаючого, можливо 19.06.2009 року та належать до  категорії  тяжких тілесних ушкоджень, як  небезпечні    для  життя  на  час  їх  утворення.( а.с. 114-115);

- Висновком СМЕ № 463/172 від 24.07.2009 року:

1.   У гр-на ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: ранки в стані загоєння у лівій завушній раковині та в правій тім’яній дільниці голови, які виникли від дії тупого предмету або від удару до такого, якою могла бути і дерев’яна палиця, можливо 19.06.2009 року та належать до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.  

2.   На тілі гр-на ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, які могли би бути оцінені, як ушкодження які утворились при самозахисті не має. ( а.с. 119);

- Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи (Акт №148) від 13.08.2009 року, згідно з яким:

1.   В період вчинення злочину ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.  

2.   В період вчинення злочину ОСОБА_1 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.  

3.   В теперішній час ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яки тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

4.   В теперішній час ОСОБА_1 може усвідомлювати свої дії та керувати ними.  

5.   Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує.  

6.   В період вчинення злочину ОСОБА_1 в стані фізіологічного афекту не перебував. Поняття «сильне душевне хвилювання» є категорією юридичною і питання про його наявність вирішується в залі судового засідання.  

7.   ОСОБА_1, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, міг та може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні покази.  

8.   ОСОБА_1, з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, міг усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними і передбачати їх зміст. (а.с. 145-146);

На « Д « обліку у лікаря психіатра та нарколога в Чернівецькій ЦРЛ ОСОБА_1 не перебуває. (а.с. 127-128).

Таким чином, зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що своїми умисними діями  ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 121 ч.1 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного –  по місць проживання характеризується з позитивної сторони, що підтверджується довідкою характеристикою виданою виконкомом Саїнської  сільської ради ( а.с. 125). Обставинами , які  обтяжують його покарання є тяжкі наслідки  завданні злочином. Обставини, що пом’якшують покарання та істотно  знижують  ступінь тяжкості  вчиненого ОСОБА_1 злочину відповідно до ст. 66 КК України є  його щире каяття, вчинення злочину вперше,а також те, що підсудній попросив вибачення у потерпілого та надав допомогу потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, а тому суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення та недопущення вчинення нових злочинів буде покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а саме призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, зазначене в санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу за цей злочин,  у вигляді позбавлення волі.  

Питання про речові докази по справі слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

В судовому засіданні представник потерпілого заявила цивільний позов про відшкодування їй та її брату матеріального та морального збитків, на суму 20 000 гривень. Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що  ОСОБА_1 ніде  не працює, не має у власності майна та відкритих рахунків у банку ( а.с. 149-1547),  інших джерел доходу,  а також те що  представник потерпілого не надала достатніх доказів, що підтверджують зазначену в цивільному позові суму завданої моральної та матеріальної  шкоди, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим буде часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 – ОСОБА_9 та ОСОБА_3 моральної та матеріальної шкоди в сумі 15 000 гривень.

Розмір збитків, завданих державі в особі Чернівецької Центральної районної лікарні внаслідок стаціонарного лікування ОСОБА_3 проведення по справі дослідження та експертизи, підтверджується  довідкою  виданою Чернівецькою ЦРЛ від 02.09.2009 року, а тому цивільний позов, заявлений прокурором Чернівецького району, підлягає задоволенню.

Запобіжний захід щодо підсудного змін не потребує.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:  

Визнати  винним   ОСОБА_1   у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі : а саме деревяну палиць – що була вилучена під час огляду місця події, та знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів чернівецького РВ УМВС України  - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  Чернівецької центральної районної лікарні  витрати затрачені на лікування ОСОБА_3 в сумі 132 грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_8 – ОСОБА_9 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 15 000 грн. на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді, а засудженим - з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: підпис

« З оригіналом вірно»

Голова Чернівецького районного суду                           ОСОБА_10