справа №2-а-1460/09  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

23 жовтня 2009 року                                         м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді – Лебедь О.Д.,

при секретарі         - Боровікової І.Ю.,                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК, Головного управління пенсійного фонду України в АРК про  зобов’язання виконати певні  дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК, Головного управління пенсійного фонду України в АРК просить зобов’язавши відповідача зробити перерахунок  помісячної  пенсії    з урахуванням підвищення  на 30%  від мінімальної пенсії за віком, починаючи  з 01.01.06 р., по 31.12.2007 р. мотивуючи тим,  що вона є особою, що має статус «діти війни».

На підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни з 01.01.06 р. повинна виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, однак в період з  01.01.2006 р. по 31.12.2007 р.  допомога не сплачується.

Позивач у судове засідання не з’явилась, надала заяву щодо розгляду справи у її відсутності.

Представники відповідачів. у судове засідання не з’явились, сповіщались належним чином, надали заяву, згідно яких  просять розглянути справу у відсутність відповідачів, проти позову заперечує, також просять застосувати строк позовної давності.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, в порядку письмового провадження, оскільки у матеріалах справи достатньо даних про права та обов’язки сторін.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов   задоволенню не підлягає з наступних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни і має право користуватись пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист прав дітей війни».  

Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» пенсія позивачу повинна збільшуватись на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.110 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” пільги  дітям війни, передбачені абзацом  сьомим  статті  5  Закону  України "Про соціальний захист дітей  війни"  запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею  6,  -  у  2006  році  поєтапно, за результатами виконання бюджету у першому  півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом  Верховної  Ради України з питань бюджету. Зазначений порядок Кабінетом Міністрів України розроблено та затверджено не було. На підставі викладеного можна зробити висновок, що пільги, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджені не були.  

Питання про конституційність зазначеної статті Закону України  “Про держаний бюджет України на 2006 рік” Конституційним Судом України не розглядалося.  На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язати відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни за 2006рік не підлягають задоволенню.

Пунктом 12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист прав дітей війни» на 2007 рік.

Згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші  соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України     від 9 липня 2007 р. № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 ЗУ  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким припинена на 2007 рік дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного суду від 22.05.08  р. № 10-рп визнані положення ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-10, розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», неконституційними, в зв'язку, з чим втратили свою дію. Таким чином, вищезгадана норма ст. 6 ЗУ від 18.11.04 № 2195-1У «Про соціальний захист дітей війни» в даний час є такою, що діє.

Відповідно до ч. 2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист прав дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, дійсно позивачу не нараховувалася та не виплачувался надбавка як дитині війни за період з 01.01.006 р. та по 31.12.2007 р., про що свідчить надана суду довідка Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополі.

Однак, з урахуванням того, що позивачем пропущений строк для звернення  в суд з адміністративним позовом в частині стягнення допомоги за період з  01.01.06 р. до 31.12.07 р., встановлений ст. 99 КАС України в 1 рік, відповідачем заявлялось клопотання  про пропуск позивачем строку для звернення в суд з позовом, у відповідності  з чим строк для звернення в суд застосовується  по заяві сторони у спорі до ухвалення рішення.

Підстав для поновлення строку позовної давнини не має, наведені позивачем підстави для поновлення строку позовної давнини суд визнає неповажними.

Керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст.3 ч.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.   8-12, 100, 159, 160 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 в поновленні строку позовної давнини – відмовити.

     ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК, Головного управління пенсійного фонду України в АРК про  зобов’язання виконати певні  дії – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду  може бути подане протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: