ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        21.07.2009 р.                                                                      Справа №9/95

за позовом  Семенівського  районного міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства  по енергетиці і електрифікації "Райагропроменерго"

до Семенівської селищної ради

про  визнання права власності на будівлю

                                                     Суддя   Тимошенко Катерина Володимирівна

Представники:

від позивача: Дяченко О.В.

від відповідача:  не з"явився

Розглядається позов про визнання права власності на будівлю, розташовану по вул. Шевченка, 55/15 в смт. Семенівка Полтавської області.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що зазначена у позові будівля є державною власністю, позивач не є власником зазначеної будівлі (а.с. 37).

В засіданні суду відповідно до ст. 85 ГПК України оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд встановив:

Позивач просить визнати право власності на будівлю, розташовану по вул. Шевченка, 55/15 в смт. Семенівка Полтавської області посилаючись на те, що позивач з 1983 р. відкрито володіє будівлею і набув права власності на цю будівлю за набувальною давністю, а також на те, що будівля передана йому за рішенням районної ради від 28.05.1983р. № 179.

Згідно зазначеного рішення районної ради №179 (а.с. 17) приміщення районного відділу соціального забезпечення, яке побудоване в 1966 році передано на баланс райсільгоспенерго. Вказаним рішенням приміщення передано на баланс, а не у власність. Крім того, приміщення передано райсільгоспенерго і позивач не навів та не надав будь-яких доказів в обґрунтування посилання позивача на це рішення. Надана позивачем копія статуту (а.с. 5-12) не містить відомостей щодо зміни назви, реорганізації, правонаступництва позивача і т.п.

З врахуванням викладеного посилання позивача на ст. 321, 328 Цивільного кодексу України не обґрунтоване, оскільки доказів набуття позивачем права власності позивач не надав.

Згідно статті 344 Цивільного кодексу  України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

При цьому пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки Цивільний кодекс набрав чинності з 01.01.2004р. норми ст. 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001р., отже для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно (будівлю) за набувальною давністю підстави відсутні. Викладене підтверджується і судовою практикою (ухвала Верховного Суду України від 20.02.2008р.).

З врахуванням викладеного позов задоволенню не підлягає.

На підставі матеріалів справи та керуючись  ст.ст. 43, 49, 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.  

          

       Суддя                                                                      Тимошенко К.В.

 

       Повний текст рішення підписано 24.07.2009р.