№1-504/09

В И Р О К

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді     Новака Р.В.,

при секретарі     Мазманян Е.Р.,

з участю прокурорів     Байдюка Д.А., Панчишина М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця     м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні дитину 1996 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 12.09.2003 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік; 08.04.2004 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 12.09.2006 відповідно до постанови Дрогобицького міського суду Львівської області від 12.09.2006 з заміною невідбутої частини покарання 2 роки 8 місяців 16 днів більш м’яким – виправними роботами строком на 2 роки з відрахуванням в доход держави 20% заробітку,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, 01.07.2009 приблизно о 17:50, знаходячись по вул. Лютеранській, 3 в м. Києві, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме: гаманець шкіряний вартістю 270 грн., у якому знаходились гроші у сумі 25 грн., сім-картка оператора «Київстар» вартістю 30 грн., баланс рахунку 15 грн., сім-картка оператора «Київстар» вартістю 30 грн., баланс рахунку 10 грн., сім-картка оператора «Лайф» вартістю 30 грн., баланс рахунку 25 грн., заколка для волосся, вартістю 120 грн., камінець-амулет «Топаз» вартістю 200 грн., а всього загальною вартістю 755 грн., після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив показання, які надані ним під час досудового слідства, щиро розкаявся у скоєному та розповів про обставини вчиненого злочину відповідно до пред’явленого обвинувачення. Так, підсудний пояснив, що він, 01.07.2009 прогулювався по вул. Лютеранська в м. Києві. Він побачив, що поряд з бордюром, стоїть дівчина, викладає зі своєї сумки речі та розмовляє по мобільному телефону. На бордюрі знаходився гаманець та ще якісь речі. Він вирішив викрасти цей гаманець. Дівчина розмовляла по телефону та крутила головою у різні боки, відволікалась. Він підійшов до дівчини, озернувся навколо, побачивши, що за ним ніхто не спостерігає, а дівчина дивиллась в інший бік, взяв її гаманець та відійшов. Йдучи по вул. Хрещатик, оглянув гаманець. В середині виявив 25 грн. та різні дисконтні картки. Гроші він поклав собі у кишеню, а гаманець поклав на парапет. Наступного дня зрозумів, що він накоїв та пішов до міліції писати явку з повинною, але по дорозі його затримали працівники міліції.

В судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі в повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, а саме показів свідків та письмових доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає винність підсудного ОСОБА_1 в скоєні злочину повністю доведеною.

Умисні дії підсудного, які виразилися у  таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, одружений, має на утриманні дитину 1996 року народження, є фізичною особою-підприємцем, добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій та те, що він раніше судимий.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є - щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудному – відсутні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

По справі було заявлено цивільний позов ОСОБА_2 на суму 7755 грн.      (а.с. 35-36). В судовому засіданні потерпіла підтримала цивільний позов в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн. у зв’язку з тим, що їй було відшкодувано збитків на вказану суму. У зв’язку з добровільним відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 10 (десяти) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 03.07.2009.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без змін – утримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Печерський районний суд м. Києва, засудженим - з моменту отримання копії вироку.

Суддя:                                         Р.В. Новак