Справа № 1 -107-2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2009 року      

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Сащенко І.С., при секретарі Макушинській О.В., за участю прокурора Цибаня С.С. та адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки с. Кулішівка, Недригайлівського району, Сумської області, українки, громадянки України, заміжньої, освіта середня спеціальна, працює: ВАТ " Завод " Березівські мінеральні води", оператор напівавтомату розливу, раніше не судимої,

обвинуваченої за ч. 2 ст. 191  КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 будучи призначеною, згідно рішення Полково - Микитівськох сільської ради від 09.01.2006 року на посаду заступника голови сільської територіальної виборчої комісії по виборах депутатів Полково - Микитівської сільської ради, та являючись згідно п.5 Постанови КМУ № 1290 від 27.12.2005 "Про порядок фінансового забезпечення підготовки та проведення виборів депутатів ВР АРК, місцевих рад  і сільських, селищних міських голів за рахунок коштів місцевих бюджетів" розпорядником коштів місцевого бюджету, і відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України являючись відповідальною особою, в період з 20.03.06 р. по 17.04.06 р., з використанням свого службового становища, привласнила грошові кошти в сумі 850,15 грн. з коштів держаного бюджету, виділених Полково - Микитівській сільській раді на проведення виборів депутатів сільської ради та сільського голови в 2006 році, які призначались на виплату заробітної плати та винагороди територіальній виборчій комісії.

Допитана в суді ОСОБА_2 винною себе в інкримінованому їй злочині визнала частково, пояснила, що під час виборів вона була заступником голови виборчої комісії та виконувала обов"язки касира, вона займалася виплатою заробітної плати та премії. В своїй роботі комісія користувалася послугами автомобіля, який належить ОСОБА_3. Між членами комісії була усна домовленість про те, що послуги автомобіля будуть  оплачуватися з коштів, що виділені на премію. Проти цього ніхто не заперечував, ніяких питань не було. Тому грошей собі вона не брала. До неї особисто після виборів зверталася член ТВК ОСОБА_4 і вона віддала їй гроші в сумі 60 грн.

Крім часткового визнання своєї вини підсудною, її вина в скоєному злочині знайшла своє повне підтвердження наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

Рішенням 23 сесії 4 скликання Полково - Микитівської сільської ради від 09.01.2006 року утворено територіальну виборчу комісію по виборах депутатів Полково - Микитівської сільської ради та сільського голови, ОСОБА_2 призначено на посаду заступника голови сільської територіальної виборчої комісії.

Актом про результати перевірки законності використання коштів державного бюджету Полково - Микитівської сільською радою на проведення виборів депутатів сільської ради та сільського голови в 2006 році, яким встановлено привласнення коштів державного бюджету в сумі 1 703, 67 грн.

Постановою Богодухівського районного суду від 17.09.2009 року, згідно якої кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 366 ч. 1 КК України закрито у зв»язку з закінченням строків давності – ст. 49 КК України.

Відповідно до постанови, ОСОБА_2 будучи призначеною, згідно рішення Полково - Микитівськох сільської ради від 09.01.2006 року на посаду заступника голови сільської територіальної виборчої комісії по виборах депутатів Полково - Микитівської сільської ради, та являючись згідно п.5 Постанови КМУ № 1290 від 27.12.2005 "Про порядок фінансового забезпечення підготовки та проведення виборів депутатів ВР АРК, місцевих рад  і сільських, селищних міських голів за рахунок коштів місцевих бюджетів" розпорядником коштів місцевого бюджету, і відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України являючись відповідальною особою, в період з 20.03.06 р. по 17.04.06 р., з використанням свого службового становища внесла до офіційного документу, яким відповідно до Наказу Міністерства статистики України №144 від 22.05.1996 року є розрахунково – платіжна відомість форми П-49 – розрахунково – платіжних відомостей Полково-Микитівської ТВК №4, №5 завідомо недостовірні дані щодо отримання премій та нарахованих добавок ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_4, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. Постанову ніким не оскаржено, вона набрала законної чинності.

Висновком судово – почеркознавської експертизи №3586 від 23.04.2009 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_10., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. в платіжній відомості нарахування заробітної плати №4 за березень 2006 року, в графі «Розписка в одержанні» виконані відповідно не ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_10., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9.

Потерпілі ОСОБА_7., ОСОБА_6. та ОСОБА_8. в судовому засіданні пояснили, що минуло багато часу і вони не пам"ятають, чи отримували  премію.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона була членом комісії, за вказану роботу вона отримала кошти в сумі 200 грн., і повинна була отримати ще 1 300 грн., але ці гроші їй не заплатили. Після того, як пройшов деякий час після виборів вона звернулася до ОСОБА_2 з питання видачі грошей, на що остання дала їй 60 грн. В відомостях про отримання коштів, а саме премії, вона не розписувалася. Заявила позов про стягнення з ОСОБА_2 на її користь спричинену матеріальну шкоду в сумі 1 100 грн. та моральну 1 000 грн.

Потерпілий ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснив, що він був головою виборчої комісії, його заступником булаОСОБА_2, в фінансовому плані він повністю поклався на неї. ОСОБА_2 отримувала кошти в банківській установі і виплачувала членам комісії заробітну плату. Про премію він знав, але йому не було нічого відомо про те, що з цих коштів брали гроші на господарські потреби.

Свідок ОСОБА_11. пояснив, що він є головою сільської ради, виборча комісія працювала в його кабінеті в приміщенні сільської ради, тому він бачив, що підготовкою всіх документів займалася ОСОБА_2, але вона не приймала ніяких рішень без відома голови комісії ОСОБА_5. ОСОБА_2 виконувала обов"язки касира і саме вона виплачувала кошти членам комісії, що то були за кошти він не знає, але за грошима приходив кожен особисто.

Свідок ОСОБА_10. пояснила, що вона було членом виборчої комісії та їй було виплачено повністю всі кошти за роботу, вона особисто розписувалася у відомостях.

Свідок ОСОБА_3. повідомив, що він має автомобіль ВАЗ 2105, під час виборів він возив членів комісії декілька разів до м. Богодухів з питань отримання документів для проведення виборів. Кожного разу в автомобіль заправляли 5 літрів бензину. Гроші за поїздки йому заплатили вже після того як пройшли вибори. Суму отриманих коштів він не пам»ятає, але це було близько 50 – 100 грн. При  цьому договір про надання послуг власним автомобілем виборчою комісією з ним не укладався.

Заслухавши підсудну, потерпілих, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку про доведеність винності підсудної ОСОБА_2 в привласнені чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 191 КК України.

При цьому суд вважає доведеним, що грошові кошти в зазначеній вище сумі не були отримані потерпілими по справі особами, а позицію підсудної про те, що ці грошові кошти не були використані особисто нею суд розглядає як її особисту позицію захисту, яка ніяким чином не впливає на кваліфікацію вчиненого злочину.

  При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, характеристику особи підсудної, яка полягає в тому, що вона раніше не судима, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

    Обставинами, що пом"якшують покарання для підсудної ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку, активне сприяння розкриттю злочину.

    Обставин, що обтяжують покарання для підсудної ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

     З урахуванням викладеного суд вважає за можливе, обравши підсудній покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов"язані з фінансово - господарською діяльністю, на підставі ст. 75 КК України  звільнити  її від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та  обов”язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3,п.4 КК України.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: 159,89 – 60 = 99,89 грн. Про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки позивачкою не надано суду доказів на підтвердження спричинення такої шкоди.

      Керуючись ст. ст. 323-324 КПК  УКРАЇНИ суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому  ч. 2 ст. 191 КК УКРАЇНИ і призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права займати посади, пов»язані з фінансово – господарською діяльністю на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України встановити обов’язки не виїжджати за межі України, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до  вступу вироку в законну силу   залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_4 99,89 грн.

Вирок може бути оскаржений у Харківський апеляційний суд у термін 15 діб з моменту оголошення.

Суддя