УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Гандзюка В.П.,
суддів: Хруняка Є.В., Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Біньковської Н.В.
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Городенківського району ОСОБА_3, який затверджував обвинувальний висновок, та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Городенківського районного суду від 28 квітня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстрований АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2, який має вищу освіту, одружений, має на утриманні сина-студента віком 19 років, працює начальником виробництва ЗАТ «Зірниця» м. Івано-Франківськ, несудимий, громадянин України,-
засуджений за ст.286 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
_________________________________________________________________________________
Справа № 11-410/2009р. Головуючий у 1-й інстанції Ничик Г.І.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Гандзюк В.П.
На підставі ст.75 КК України постановлено ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом строку 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені п.п.2, 3 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Запобіжний захід засудженому – підписку про невиїзд з місця постійного проживання – до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.
Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 6413,3 грн. та моральної шкоди в сумі 150000 грн. постановлено залишити без розгляду.
Питання речових доказів вирішено згідно ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Як встановив суд, цей злочин було вчинено за наступних обставин.
21.09.2008 року біля 20 години ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота Корола», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись на спуску дороги із с Котиківка Городенківського району в м. Городенка по вул. Височана в напрямі м. Коломия, грубо порушуючи правила дорожнього руху, не врахувавши темну пору доби, не обравши оптимальну швидкість, не врахувавши зміну дорожньої обстановки, а саме – маневр автомобіля, що рухався попереду нього, який виїхав на зустрічну смугу руху та повернувся на смугу свого попереднього руху, що стало небезпекою для дорожнього руху водія Шкуріна, та будучи частково засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля, не вжив заходів для зупинки свого автомобіля при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, не справився з керуванням автомашини та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перебував на смузі його руху. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.
В своїх апеляціях: прокурор вважає вирок суду незаконним в частині призначеного ОСОБА_2 покарання через м’якість і просить постановити новий вирок, призначивши більш суворе покарання, захисник просить вирок суду скасувати та направити справу для проведення додаткового розслідування
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, засудженого та його захисника, які заперечили доводи прокурора та підтримали свої вимоги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає до задоволення повністю, апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадку, коли при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність чи неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” від 11 лютого 2005 року досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч ст.ст.22 і 64 КПК України не були досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростовування таких обставин або коли необхідність дослідження їх випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді чи не були з’ясовані з повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо).
В даній справі такі ознаки досудового слідства встановлені.
Так, пред’являючи обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, органи досудового слідства виходили з висновку експерта № 09/17-212 від 27.10.2008 року, з якого слідує, що водій ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити ДТП із заданого ініціатором дослідження (слідчим) моменту виникнення небезпеки для руху.
Як слідує з матеріалів справи, таким моментом по ходу руху автомобіля, яким керував ОСОБА_2, на відстані 50 м на думку слідства став маневр автомобіля, який рухався попереду нього в попутному напрямку.
Однак, такі висновки слідства є суперечливими та нічим не обґрунтовані.
Зокрема , в процесі відтворення обставин та обстановки події дослідним шляхом було встановлено те, що видимість в напрямку руху становить 44,4 м. Обрана ОСОБА_2 швидкість руху 55 км/год. відповідає дорожній обстановці та є оптимальною.
Відстань 50 м, яка значно перевищує межі видимості, та була запропонована експерту як момент виникнення небезпеки для руху автомобіля ОСОБА_2, жодними даними у справі не підтверджена, джерело її встановлення не відоме.
Більше того, при проведенні відтворення обставин події досліджувалася відстань від автомобіля до місцезнаходження потерпілого ОСОБА_5 Однак, визначена відстань у вихідні дані експерту не надавалися. Натомість, навпаки слідчим було надано довільну відстань 50 м.
Крім цього, слідством так і не встановлено момент, з якого у водія ОСОБА_2 виникла небезпека для руху.
Допитаний в судовому засіданні експерт Львівського НДІСЄ ОСОБА_6 зазначив, що небезпека для руху в конкретній ситуації для водія ОСОБА_2, який вчинив наїзд на пішохода, що вийшов на проїжджу частину руху виникає з того моменту, коли водій мав об’єктивну можливість у світлі фар автомобіля побачити його, а не з моменту вказаного маневру автомобіля - лідера.
Слідство без належних обґрунтувань виходило з того, що таким моментом є різка зміна напрямку руху автомобіля - лідера, за яким рухався ОСОБА_2
Матеріалами справи встановлено, що вказаний автомобіль дійсно здійснив несподіваний маневр, раптово виїхав частково на зустрічну смугу та повернувся на попередню.
Однак, даних про те, що цей маневр став перешкодою для подальшого руху автомобіля ОСОБА_2, немає. Слідством не спростовано пояснення ОСОБА_2 про те, що такий маневр автомобіля , який рухався попереду, йому був не цілком зрозумілим, а тому в цих умовах він шляхом гальмування зменшив швидкість руху. В подальшому жодних перешкод для руху цей автомобіль не спричинив, а тому застосовувати екстренне гальмування не було необхідності.
Для об’єктивного встановлення дійсних обставин справи слідству слід було відтворити визнані ним обставини, в тому числі із врахуванням руху автомобіля - лідера та потерпілого ОСОБА_5
Однак цього зроблено не було, внаслідок чого отримані дані в процесі відтворення обстановки та обставин ДТП не можуть вважатися об’єктивними, а відтак, і всі висновки проведених судово – автотехнічних експертиз на підставі цих даних.
Суд першої інстанції при розгляді цієї справи на зазначені недоліки досудового слідства уваги не звернув, судове слідство провів формально, вказаних недоліків слідства не усунув та прийшов до поспішних непереконливих та необґрунтованих висновків, які не відповідають обставинам, встановленим в судовому засіданні.
За таких умов, вирок суду є незаконним та підлягає до скасування.
Враховуючи специфіку вказаної категорії справи і те, що саме такі слідчі дії як огляд місця події та фіксування слідів ДТП, відтворення обстановки та обставин події для встановлення дослідним шляхом вихідних даних, судово-технічні та автотехнічні, трасологічні експертизи, в основному визначають реальну дорожню ситуацію, дають змогу проаналізувати дії учасників події з точки зору дотримання ними вимог правил дорожнього руху, встановити причинний зв'язок між діями учасників і наслідками, що настали, та дати правильну юридичну оцінку щодо наявності в діях особи вини, в справі слід провести додаткове розслідування в повному обсязі.
В процесі додаткового розслідування слід із дотримання вимог кримінального процесу встановити дійсні обставини справи та прийняти обґрунтовані та законні процесуальні рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляції захисника задоволити повністю, прокурора - частково.
Вирок Городенківського районного суду від 28 квітня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування
Головуючий В.П. Гандзюк
Судді: Є.В. Хруняк
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк