465/7442/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.04.2017 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Стасишин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова у відмові поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова поновити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 07 жовтня 2009 року, з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 являється громадянином України та до визду на постійне місце проживання за кордон проживав за адресою АДРЕСА_1. При виїзді йому було виплачено пенсію за 6 місяців та припинено виплати в подальшому як особі, яка виїхала на постійне місце проживання в іншу державу. Зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 та ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 07.10.2009р. Конституційним Судом України було постановлено рішення, яким вищевказані приписи визнано неконституційними. 28.09.2016 року представник позивача звернувся з письмовою заявою до відповідача про поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 21.10.2016 року адресу представника позивача надійшов лист від 13.10.2016 р. № 171-ш/8 у якому відповідач зазначив, що на даний час відсутні підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1, окрім того термін дії представленого паспорту громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 закічився 16 червня 2008 року. Тобто, відповідач у своєму листі фактично відмовив у поновленні виплати раніше призначеної пенсії позивачу, порушуючи таким чином його конституційні права як громадянина України. Просить суд, визнати неправомірними дії відповідача, виражені у відмові поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу з одночасним зобов'язанням відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 07 жовтня 2009 року.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, подав клопотання в якому позов підтримав, просив справу розглядати без його участі та участі позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях. Вказав, що ст. 51 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачає порядок виплати пенсії у разі виїзду за кордон, а саме у разі виїзду пенсіонара на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед виздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в торму разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов»язковість якого надана Вкрховною Радою України. Враховуючи те, що позивач виїхав на постійне місце проживання до США, в державу з якою не укладено міжнародного договору з питань соціального (пенсійного) забезпечення, підстав для поновлення виплати пенсії немає. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень у тому числі органів державної влади.

Як вбачається із копії закордонного паспорта НОМЕР_1, виданого 16.06.1998 року позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, виїхав на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки. Термін дії паспорта продовжено до 16 липня 2018 року.

Судом встановлено, що позивач, до переїзду на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки, проживав за адресою АДРЕСА_1.

28 вересня 2016р. представник позивача звернувся до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1

Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова було розглянуто вказану заяву. Відповідач у листі від 13.10.2016 р. № 171-ш/8 зазначив, що пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно із ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонара за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України. На даний час міжнародна угода між Україною та США про співробітництво в газузі соціального забезпечення не укладена. Враховуючи наведене, на даний час відсутні підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 Крім того, термін дії представленого паспорту громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 закінчився 16 червня 2008 року.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України . Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 у справі №1-32/2009 від 07.10.2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (1058-15). Положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону ( 1058-15 ) конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав представнику ОСОБА_2 повноваження щодо представлення його інтересів, довіреність оформлена згідно вимог законодавства. Таким чином, представник позивача обґрунтовано звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону, а тому позов підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 11, 18, 160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в :

позов задоволити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова у відмові поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова поновити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 07 жовтня 2009 року, з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Дзеньдзюра С.М.