Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року                                 м. Вінниця

Замостянський районний суд м. Вінниці

  в складі:

головуючого: судді Ковальчука О.В.,

при секретарі: Галайко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та припинення права власності на частку у спільному майні ,

Встановив:

ОСОБА_1. в серпні 2009 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про поділ спільного майна подружжя, вимоги якого уточнила під час розгляду справи, посилаючись на те, що 15 лютого 1994 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого вони мають трьох дітей, а саме: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.

Під час перебування у шлюбі ними була придбана квартира АДРЕСА_1 шляхом міни належних їм, придбаних також під час шлюбу двох квартир, а саме: квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3. 04.02.2009 року шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано, діти перебувають на її утриманні, ОСОБА_2 будь якої  матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, тому вона вважає, що необхідно поділити спільне майно подружжя та визнати за нею право власності на 4/5 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та припинення права власності на частку у спільному майні , вимоги якого уточнив у ході розгляду справи, мотивуючи вимоги тим, що від шлюбу з ОСОБА_1 у них народилось лише двоє синів, дочка ОСОБА_3 є дитиною від першого шлюбу ОСОБА_1 Його покійним батьком був отриманий ордер на квартиру № АДРЕСА_4, в яку він прописав ОСОБА_1, після чого вони спільно її приватизували. Під час шлюбу з ОСОБА_1 він продав вказану квартиру та придбав дві квартири: квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3, які у 1997 році обміняв на квартиру АДРЕСА_1.  ОСОБА_2 вважає, що спірна квартира не може бути предметом спору, оскільки була придбана не за спільні кошти, а за кошти, які виручені ним від продажу його особистої приватної власності, тому вважає, що ОСОБА_1. має право лише на ј частку спірної квартири, якої її слід позбавити як незначну та таку, що не може бути виділена у натурі, присудивши йому виплатити на її користь вартість цієї частки та визнати за ним право власності на цю частку.

В судовому засіданні ОСОБА_1. та її представник повністю підтримали свої позовні вимоги та просили суд винести рішення про поділ майна подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 4/5 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 на підставі ч. 2 ст. 70 Сімейного кодексу України, обґрунтовуючи вимоги тим, що діти залишились проживати з ОСОБА_1 Заперечили проти задоволення судом зустрічного позову ОСОБА_2.

ОСОБА_2 та його представник не визнали позову ОСОБА_1,  підтримали зустрічний позов, просили суд поділити майно подружжя, виділивши ОСОБА_1. ј частки спірної квартири, а ОСОБА_2. - ѕ частки, припинити право власності ОСОБА_1 на ј частку квартири, присудити ОСОБА_2. виплатити ОСОБА_1. грошову компенсацію замість її частки у праві спільної власності та визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частку квартири замість ОСОБА_1 з тих підстав, що спірна квартира була придбана не за спільні кошти, а за його особисті, отримані від реалізації батьківської квартири та його автомобілів, частка ОСОБА_1 є незначною та не може бути виділена їй у натурі.

 Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги сторін підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 15.02.1994 року по 04.02.2009 року, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб та його розірвання (а.с. 10, 11), мають трьох дітей - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження (а.с. 5, 6) . Заперечення ОСОБА_2. про те, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_1 від першого шлюбу судом до уваги не приймаються, оскільки в свідоцтві про народження дитини батьком записаний ОСОБА_2

28 квітня 1997 року, тобто під час шлюбу, сторонами була придбана спірна квартира АДРЕСА_1 шляхом міни належних їм, придбаних також під час шлюбу, двох квартир, а саме: квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 (а.с. 12, 13).  

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором

Відповідно до ч. 2 ст. 70 СК України, на яку посилалась ОСОБА_1. та її представник в обґрунтування своїх вимог, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї, однак ОСОБА_1. не довела суду наявність таких істотних обставин. Саме по собі проживання з одним із подружжя дітей не є такими обставинами у розумінні ч. 2 ст. 70 СК України. Крім того, заперечуючи проти позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилався на те, що він також проживає разом із дітьми у спірній квартирі, приймає участь у їх вихованні та утриманні. Факт спільного проживання в спірній квартирі також визнається ОСОБА_1

Згідно ч. 3 ст.70 СК України за рішенням суду частка майна дружини (чоловіка) може бути збільшена, якщо з нею (ним) проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син (дочка) за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Таким чином, збільшення частки майна на користь того з подружжя, з ким проживає дитина, можливе лише при наявності певної умови — якщо розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування, на що не посилалась та чого не довела ОСОБА_1.

 За таких обставин вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, зокрема - визнати за нею право власності лише на Ѕ ідеальну частку спірної квартири.

ОСОБА_2 також не довів, що спірна квартира була придбана за його особисті кошти, а не за спільні кошти з дружиною, тому його вимоги слід задовольнити частково, зокрема, приймаючи до уваги інтереси сторін та їх дітей, слід поділити спірну квартиру між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках,  визнавши за кожним з них право власності на Ѕ ідеальну частку цієї квартири, а відтак не можуть бути задоволенні решта його вимог, які є похідними від вимоги про визнання за ним права власності на ѕ частки спірної квартири.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тому понесені сторонами судові витрати їм не присуджуються.

На підставі викладеного та ст. ст. 60, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 365 ЦК України, п. п. 23-25, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України,  суд,

В И Р І Ш И В :

     Позови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та припинення права власності на частку у спільному майні задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ ідеальну частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ ідеальну частку квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

На рішення суду до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: