Справа № 761/16172/15-ц

Провадження № 2/761/168/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Паночко О.М., Лукянчук А.О.,

Припутневич В.І.,

за участю представників ТОВ «Рада-3»: Літус О.Г., Коршуна О.А.,

відповідача за первісним позовом

та позивача за зустрічним: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов'язання здійснити перерахунок та повернути кошти,-

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2015 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Рада-3» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В позовних вимогах з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.12.2016 року ТОВ «Рада-3» просить: стягнути з відповідачів на користь позивача 18 981,43 грн. - суму основного боргу, 4 129,97 грн. - суму інфляційних нарахувань, 620,42 грн. суму 3% річних, 16 695,36 грн. - пені та судовий збір.

Свої вимоги ТОВ «Рада-3» обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Позивач обслуговує зазначений будинок. Як зазначає позивач, між ТОВ «Рада» (правонаступником якого є ТОВ «Рада-3») та відповідачами був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 03.10.2000 року за умовами якого власники квартир зобов'язані вносити плату за послуги, проте зазначені умови договору виконані не були внаслідок чого станом на 30.11.2016 року утворилась заборгованість в розмірі 18 981,43 грн.

Крім того, у відповідності до положень ч.2 ст.625 ЦК України з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто три відсотки річних та інфляційну складову за період з 02.07.2014 року по 30.11.2016 року, що становить відповідно 4 129,97 грн. та 620,42 грн., а також 16 695,36 грн. пені.

01.10.2015 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ТОВ «Рада-3» про зобов'язання вчинити дії.

В позовних вимогах позивачі просять: зобов'язати ТОВ «Рада-3» провести перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги нараховані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з урахуванням того, що ОСОБА_6 ніколи не проживала за адресою: АДРЕСА_3, а ОСОБА_4 не знаходиться з ТОВ «Рада-3» в будь-яких договірних відносинах і основну частину спірного періоду перебував на військовій службі згідно мобілізації; зобов'язати ТОВ «Рада-3» повернути незаконно отримані кошти згідно неправомірно виставлених рахунків співвласникам будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що протягом другої половини 2014 року та протягом 2015 року ТОВ «Рада-3» не відреагувала на звернення позивачів щодо надання інформації із зазначенням розпису витрат коштів, які зазначені як сума витрат на житлово-комунальні послуги та послуг, які надаються ТОВ «Рада-3». ОСОБА_5, не проживає за вказаною адресою, а ОСОБА_4 протягом 2014-2015 років більшість часу перебував в зоні АТО. Крім того, вони звернулись 03.09.2015 року із заявою про розірвання договору від 03.10.2000 року та цей договір втратив свою чинність на підставі діючого законодавства. З врахуванням тієї обставини, що співвласники квартири не користувались в повному обсязі послугами, ТОВ «Рада-3» мала здійснити перерахунок витрат.

Представники ТОВ «Рада - 3» в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечили та просили відмовити в їх задоволенні, оскільки вимоги не обґрунтовані. Також суду пояснили, що послуги надаються в повному обсязі, до квартири, яка належить на праві власності відповідачам не викликались представники ТОВ «Рада-3». Дія договору від 03.10.2000 року продовжується, оскільки відсутня згода іншої сторони на його розірвання.

В судовому засіданні ОСОБА_4 заперечив проти задоволення позовних вимог ТОВ «Рада-3», оскільки послуги не надавались та він їх не отримував, ОСОБА_5 не проживає за вказаною адресою та сплачує за житлово-комунальні послуги за місцем реєстрації, а він протягом 2014-2015 року більшу частину часу провів в зоні АТО.

ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи в її відсутність та зазначає, що первісний позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні, а зустрічний позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених первісних вимог та відмову в задоволенні зустрічних вимог за наступних підстав.

У ст.13 Конституції України встановлене положення про те, що «власність зобов'язує».

Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.

Норми ст. 322 ЦК України передбачають, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Вимогами ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець і виробник.

А вимоги п.п. 1,5 ч.3 ст.20 вказаного Закону встановлює обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Як встановлено в судовому засіданні, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_5 - 78/100 частин квартири та ОСОБА_4 - 22/100 частин квартири, згідно Свідоцтва про право власності від 17.02.2004 року.

03.10.2000 року між ТОВ «Рада» з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з іншого боку був укладений Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

01.01.2006 року до вказаного Договору був підписаний Додаток №1.

ОСОБА_4 під час слухання справи зазначав, що договір є розірваний.

Пункт 5.11 та 5.12 Договору визначає, що термін дії цього Договору складає три роки з дня його підписання. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2015 року (за місяць до закінчення дії договору) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до ТОВ «Рада-3» у відповідності до п.5.12 Договору з проханням переглянути умови договору та привести його у відповідність до норм чинного законодавства.

Проте вказані вимоги ТОВ «Рада-3» були проігноровані, новий договір чи договір про внесення змін не підписано, а тому договір є припиненим, так як не відбулось його автоматичної пролонгації.

Водночас як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 з 11.02.1966 року та ОСОБА_4 з 29.06.1978 року зареєстровані в АДРЕСА_4

В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечував, що він не сплачує за утримання будинку та прибудинкової території та пояснює це тим, що послуги належної якості не надаються, а деякі послуги, які входять до структури тарифу взагалі не надаються, а ТОВ «Рада-3» не є балансоутримувачем будинку.

Суд не може взяти до уваги доводи ОСОБА_4 про те, що ТОВ «Рада-3» не є балансоутримувачем будинку, де він проживає та не надали докази, що саме ним надаються комунальні послуги, а тому не має правових підстав для пред'явлення даного позову, суд вважає необґрунтованим.

Під час судового розгляду представник позивача підтвердив, що ТОВ «Рада-3» не є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 проте, є експлуатуючою організацією, яка надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій відповідно до умов укладених договорів із споживачами, згідно з тарифами, які затверджено розпорядженням Київської міської державної адміністрації, тобто є виконавцем послуг.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії актів здачі прийняття робіт з яких вбачається, що житлово-комунальні послуги надаються. ОСОБА_4 не надав суду доказів, що послуги не надаються чи надаються не в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Разом із тим, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

А тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача пропорційно їх часткам у власності (22% та 78%) заборгованість за житлово-комунальні послуги в наступному розмірі: з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 14 805 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ять) гривень 52 копійки, втрати від інфляції в сумі 3 221 (три тисячі двісті двадцять одна) гривна 37 копійок, 3% річних в сумі 483 (чотириста вісімдесят три) гривни 93 копійки; з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 4 175 (чотири тисячі сто сімдесят п'ять) гривень 91 копійка, втрати від інфляції в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 60 копійок, 3% річних в сумі 136 (сто тридцять шість) гривень 49 копійок.

Також ТОВ «Рада-3» на підставі пункту 2.2.5 Договору просить стягнути з відповідачів пеню, але так як судом встановлено, що договір не пролонговано та він є припиненим, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення пені.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Пунктом 6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач житлово-комунальних послуг має право на «несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні».

Доказами відсутності споживача або членів його сім'ї можуть слугувати будь-які довідки з іншого місця перебування (роботи, лікування, навчання, довготривалого відрядження тощо), видані установами і організаціями та завірені у встановленому порядку печаткою.

Право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї реалізується на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їхню відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

З копій звернень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що вони звертались з приводу надання інформації про перелік послуг які надаються в будинку, проте звернень щодо здійснення перерахунку за надані послуги до ТОВ «Рада-3» не було.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надали суду письмових доказів того, що вони зверталися до ТОВ «Рада-3» з відповідною заявою та надали офіційний документ, який свідчить про те, що споживач не проживає у квартирі.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення відповідачів протягом спірного періоду часу до позивача з заявами про відмову щодо отримання послуг які надаються, або надання їх не в повному обсязі та неякісно.

А тому з врахуванням встановленого в судовому засіданні, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 14 805 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ять) гривень 52 копійки, втрати від інфляції в сумі 3 221 (три тисячі двісті двадцять одна) гривна 37 копійок, 3% річних в сумі 483 (чотириста вісімдесят три) гривни 93 копійки та 1 074,84 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 4 175 (чотири тисячі сто сімдесят п'ять) гривень 91 копійка, втрати від інфляції в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 60 копійок, 3% річних в сумі 136 (сто тридцять шість) гривень 49 копійок та 303,16 грн. судового збору.

В іншій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов'язання здійснити перерахунок та повернути кошти - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.Г.Притула