Справа № 11-343 2009 року Головуючий в 1-й інстанції: Дворнік О.С.
Категорія: ст. 121 ч. 2КК України Доповідач: Цугель І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючої-судді Дуфнік Л.М.,
суддів Цугеля І.М., Матущака М.С.,
з участю прокурора Крохмалюк Л.Б.,
адвоката ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 березня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Хмельницького, проживаючого по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній – тримання під вартою.
В строк відбуття покарання зараховано час перебування ОСОБА_1 під вартою з 11.08.2007 року по 30.03.2009 року включно.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 12000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду, 20.06.2007 року близько 23 год. між ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та його матір'ю ОСОБА_4 за місцем їх проживання, в АДРЕСА_2, виникла суперечка з приводу неналежної поведінки ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_4 сильний удар кулаком в ділянку лівого підребер'я, що в подальшому потягло її смерть.
Згідно висновку експерта № 39 від 04.07.2008 року ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливу 2,5х2,0 см. в ділянці грудної клітки зліва на рівні 9-го ребра по передньо-підпахвиній лінії, крововиливу діаметром 1,5 см. в ділянці діафрагми зліва в проекції селезінки, косо розташованого розриву 4,5х1,0 см. на вісцеральній поверхні селезінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_4, яка мала місце біля 1 год. 21.06.2007 року.
У поданій апеляції, як вбачається з її змісту, адвокат засудженого просить скасувати вирок суду та постановити новий, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі. За ч. 2 ст. 121 КК України просить виправдати ОСОБА_1
Стверджує, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, засуджений не скоював. Його вина у цьому злочині не доведена достатніми та допустимими доказами.
Зізнавальні покази про навмисне побиття матері ОСОБА_1 давав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції. А тому його слід засудити за нанесення необережного тяжкого тілесного ушкодження, а не за навмисний злочин.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку, вислухавши захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину при наведених у вироку обставинах, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.
Засуджений ОСОБА_1 свою вину в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень не визнав та показав, що ввечері 20.06.2007 року ОСОБА_4 ударів не наносив, а навпаки, виявивши її у важкому стані, намагався надавати їй першу медичну допомогу та викликав лікарів швидкої. Своє зізнання у нанесенні сильного удару кулаком в область селезінки пояснив застосуванням до нього фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції.
Потерпілий ОСОБА_3 показав, що за життя ОСОБА_4 ОСОБА_1 неодноразово бив її та ображав за те, що остання зловживала спиртними напоями, чого в дійсності не було.
Його покази підтвердили свідки – колеги по роботі ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які доповнили, що ОСОБА_1 застосовував до матері фізичну силу, зловживав алкогольними напоями, приходив до неї на роботу і поводився брутально.
Згідно даних протоколу відтворення обстановки та обставин події від 11.08.2007 року, ОСОБА_1 детально пояснив та наочно продемонстрував за допомогою статистів спосіб нанесення ОСОБА_4 удару кулаком в область селезінки.
За висновком комісійної судово-медичної експертизи № 39 від
04.07.2008 року, ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у
вигляді крововиливу 2,5X2,0 см. в ділянці грудної клітки зліва на рівні
9-го ребра по передньо-підпахвиній лінії, крововиливу діаметром 1,5 см. в
ділянці діафрагми зліва в проекції селезінки, косо розташованого розриву
4,5X1,0 см. на вісцеральній поверхні селезінки, на 0,5 см вище її воріт,
крововиливу під капсулою і в жировій клітковині в ділянці воріт
селезінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що
небезпечні для життя в момент заподіяння та знаходяться в прямому
причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_4
Дане ушкодження - розрив селезінки з кровотечею в черевну порожнину, яке явилось причиною смерті ОСОБА_4, за своїм характером і локалізацією на вісцеральній поверхні з найбільшою вірогідністю утворилось від достатньо сильного удару в ділянку лівого підребер'я потерпілої, яка знаходилась у вертикальному положенні, тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могли бути і кулак, і нога, і інші подібні предмети, при основному напрямку сили удару з переду назад і можливо знизу вверх. Спричинення розриву селезінки при падінні з висоти власного зросту та ударах до виступаючих тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, які знаходились в кімнаті, в якій був виявлений труп потерпілої, малоймовірно, так як відсутні судово-медичні дані, характерні для падіння.
Твердження засудженого про застосування до нього незаконних методів слідства спростовуються матеріалами двох проведених прокуратурою міста Хмельницького перевірок в порядку ст. 97 КПК України, за результатами яких в порушенні кримінальних справ відносно працівників міліції ЦВМ ХМВ УМВС України в Хмельницькій області було відмовлено.
Ні засуджений, ні його захисники вказані рішення в встановленому законом порядку не оскаржували, мотивуючи це процесуальною недоцільністю.
Посилання засудженого та його адвоката ОСОБА_2 на те, що він не наносив умисний сильний удар кулаком в область селезінки на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами по справі.
Крім того, в своїх перших поясненнях від 21.06.2007 року ОСОБА_1 повідомив, що біля 23.30 виявив маму лежачою на підлозі, з рота у неї виходила блювота. Злякавшись, він викликав швидку допомогу. Висловився про підозру, що мама хворіла на „рак”.
В наступних поясненнях в той же день він вже заявив, що чув падіння тіла матері, виявив її в вищезазначеному стані, стискував за живіт, щоб з рота швидше вийшла блювота.
В послідуючому ОСОБА_1 висунув версію, що такими своїми необережними діями пошкодив матері селезінку, від чого вона і померла.
Проте при написанні явки з повинною від 11.08.2007 року, при допиті 11.08.2007 року в якості свідка, який фіксувався відеозаписом, при відтворенні обстановки та обставин події в присутності судмедексперта ОСОБА_5 11.08.2007 року, при допиті в якості обвинуваченого 16.08.2007 року в присутності адвоката ОСОБА_8, 18.09.2007 року в присутності адвоката ОСОБА_9, ОСОБА_1 показав, що наніс матері удар кулаком правої руки в живіт збоку ліворуч, під ребра.
Поняті ОСОБА_10 та ОСОБА_11, експерт НДКЦ Мельник Д.М., які були присутні при відтворенні обстановки та обставин події, пояснили, що ОСОБА_1 послідовно, без будь-якого тиску на нього зі сторони співробітників міліції, вільно розповів та показував як наніс удар кулаком матері в живіт.
Судмедексперт ОСОБА_12 показав, що механізм нанесення вищевказаного удару співпав з механізмом спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілій. Від стиснення руками, від падіння з висоти власного росту, від удару до виступаючих тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею воно не могло утворитись.
При проведенні амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 експертам пояснив, що мама сильно пила, він штовхнув її, вона впала, більше ніяких ударів він їй не наносив, що об’єктивно підтверджується даними висновку № 194 від 29.08.2007 року.
При вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні Хмельницького міськрайонного суду 14.08.2007 року він не заперечував, що наніс умисний удар матері в живіт, не повідомляв, що до нього застосовувались недозволені методи слідства.
На певних стадіях процесу ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_13 заявляли клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 зі ст. 121 ч. 2 на ст. 119 КК України, як необережне вбивство.
З показів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 ввечері 20.06.2007 року п’яною не була, пересувалась нормально, тілесних ушкоджень у неї на тілі не було, в період часу з 23 години 20.06.2007 року по 0 год. 12 хв. 21.06.2007 року в квартирі потерпілої було чути шум, крики, гуркотіння, ОСОБА_1 виходив у двір будинку і декілька разів кричав: „Мамо!!!”, після чого через незначний проміжок часу прибули співробітники міліції та швидка медична допомога.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 39 від 04.07.2008 року потерпіла при наявності розриву селезінки 4,5 на 1,0 см могла пересуватись з затрудненням.
Вищезазначене свідчить, що отримати таке тілесне ушкодження поза межами своєї квартири ОСОБА_4 не могла, що спростовує припущення ОСОБА_1 та його захисника про те, що це могло статись в результаті злочинних дій інших невідомих осіб.
Непослідовність, суперечливість показів, позицій захисту ОСОБА_1 свідчать про те, що він намагався зменшити ступінь своєї вини, пом’якшити або взагалі уникнути покарання.
За таких обставин кваліфікація його дій за ст. 121 ч.2 КК України є правильною.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Цивільний позов по справі вирішено правильно.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 березня 2009 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого – без задоволення.
Головуюча-суддя
Судді