Житомирський районний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Покровська, 90, 10031, (0412) 25-01-64

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2012 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої - судді - Єзерської І.В.

секретаря с/з - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи в позові, що 20 травня 2010 року він уклав з відповідачкою ОСОБА_3 договір позики в сумі 15300 гривень, на підставі розписки ОСОБА_3 підтвердила факт взяття в борг у ОСОБА_2 15300 гривень, які остання зобов’язалася повернути до кінця липня 2011 року Відповідачка добровільно відмовляється повернути кошти, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач позов підтримав з підстав зазначених в ньому та подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася. Про день, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 ЦК України встановлено, що вразі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_2 15300 гривень, та зобов’язалася повернути борг до кінця липня 2011 року (а.с.4).

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені в

договорі.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати договір дійсним.

На підставі ч.І ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 220 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовом ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 15300 (п’ятнадцять тисяч триста) гривень в якості боргу за договором позики, 153 (сто п’ятдесят три) гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.