Справа № 11-207 2009 року Головуючий в 1-й інстанції: Борисов О.А.
Категорія: ст. 121 ч. 2КК України Доповідач: Цугель І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 квітня 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючої-судді Ковтуна В.П.,
суддів Цугеля І.М., Дуфнік Л.М.,
з участю прокурора Бантюка І.М.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 в його інтересах на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 16 лютого 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великосілки Кам'янкобугського району Львівської області, проживаючого в АДРЕСА_1, українця, освіта середня-спеціальна, працював на ДП НАЕК "Енергоатом» ВП ХАЕС, не судимого,
засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі.
За ст. 135 ч. 3 КК України ОСОБА_2 виправдано.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 28.02.2008 року.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, 28.02.2008 року, в період з 00 год. 05 хв. до 01 год. 46 хв., знаходячись в АДРЕСА_2, а також в коридорі загального користування першого та четвертого поверхів, в душовій кімнаті першого поверху, з метою спонукання свого брата ОСОБА_2 влаштуватись на роботу, розрахуватись за проживання в гуртожитку, припинити зловживати спиртними напоями, а також з метою залякування потерпілого, з неприязних відносин до нього, тривалий час ОСОБА_2 умисно наносив йому тілесні ушкодження руками, ногами та підручними предметами в різні частини тіла. Всупереч волі потерпілого, ОСОБА_2 примушував його приймати душ, а коли той проявляв непокору, продовжував наносити йому тілесні ушкодження в різні частини тіла металевою підставкою для кімнатних квітів.
В результаті своїх умисних дій ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми із переломом лівої скроневої кістки, забою лівої скроневої частки головного мозку, крововиливів під оболонки головного мозку.
В апеляції, як вбачається з її змісту, засуджений просить вирок суду змінити, застосувати до нього кримінальний закон про менш тяжкий злочин, пом’якшити покарання, оскільки він повністю визнав свою вину, розкаявся у скоєному.
У поданій апеляції, як вбачається з її змісту, захисник ОСОБА_3 просить змінити вирок суду та обрати засудженому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки він притягується до кримінальної відповідальності вперше, злочин ним вчинено в стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними та аморальними діями потерпілого. Після вчинення злочину засуджений надавав допомогу потерпілому.
ОСОБА_2 характеризується виключно позитивно за місцем роботи та проживання, є особою похилого віку, пенсіонером, інвалідом 3 групи з дитинства, страждає ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою 2 стадії, розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку.
В своїй апеляції адвокат засудженого ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, перекваліфікувати дії засудженого з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, обравши при цьому йому покарання в межах санкції цієї статті. В разі задоволення апеляції, просить звільнити засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1, 6, 8, 12 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року, оскільки дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який проти задоволення поданих апеляцій, вислухавши засудженого та його захисників на їх підтримку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину при наведених у вироку обставинах, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.
Засуджений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав частково та показав, що його брат ОСОБА_2 не працював, зловживав спиртним, втратив через це сім'ю, проживав в гуртожитку і мав заборгованість по оплаті за проживання там. Оскільки брат не бажав міняти спосіб життя, продовжував зловживати спиртним, не працював, то до нього звертались посадові особи з питаннями про погашення боргу за брата та про можливе його виселення з гуртожитку без надання іншого житла.
З метою вирішення цих питань з братом ОСОБА_4, він - ОСОБА_2 28.02.2008 року о 00 год 05 хв. прийшов до брата в АДРЕСА_2 були відчинені, електроосвітлення ввімкнене. Брат ОСОБА_4 сидів на ліжку. Будучи сильно п'яним, він раптово напав на ОСОБА_2. З метою самозахисту засуджений наніс удар брату табуреткою по голові, після чого в останнього стала текти кров. ОСОБА_2 відвів потерпілого на перший поверх в душову кімнату, де той змивав кров. Поки брат мився під душем, він перекрив кран подачі води. Після цього потерпілий знепритомнів, впав на підлогу без ознак життя. Він витягнув за руки брата в коридор. Після виклику „швидкої допомоги” допомагав у госпіталізації потерпілого.
Вважає, що злочин вчинив в стані сильного душевного хвилювання, в результаті образи та неправомірної поведінки брата ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_5 показала, що в ніч на 28.02.2008 року її чоловік ОСОБА_6 двічі чи тричі телефонував їй додому, повідомивши, що знаходиться у гуртожитку в брата ОСОБА_4. Востаннє по телефону тієї ж ночі чоловік повідомив, що брат ОСОБА_4 помер. ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, не працював, його покинула сім'я, він по ініціативі її чоловіка проходив курс лікування від хронічного алкоголізму, але невдовзі продовжив вживати спиртні напої.
З показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що 27.02.2008 року вона знаходилась на чергуванні в гуртожитку № 6. О 23 год. 50 хв. до гуртожитку під'їхав ОСОБА_2, який піднявся на ліфті на четвертий поверх щоб провідати брата ОСОБА_4. Приблизно через годину вона бачила, як з ліфту на першому поверсі вийшли брати ОСОБА_6. Голова ОСОБА_4 була в крові і вони по команді ОСОБА_2 пішли в душ щоб ОСОБА_4 змив кров. Душова кабіна була зайнята. Чекаючи поки вона звільниться, засуджений проводив виховну роботу з братом ОСОБА_4. Той сидів, а ОСОБА_2 наносив йому удари в ліве плече. ОСОБА_7 повідомила про побачене по телефону в міліцію. Після цього ОСОБА_2 просив викликати до брата ОСОБА_4 «швидку допомогу».
Із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що він проживав в одній кімнаті з ОСОБА_4, який часто вживав спиртне, але поведінка його була для нього безпроблемна. В ніч на 28.02.2008 року він прокинувся від крику ОСОБА_2 до ОСОБА_4. ОСОБА_2 наносив удари дерев'яними предметами. Потім брати ОСОБА_6 пішли в душову кімнату. Через невеликий проміжок часу, підійшовши до душової кімнати, ОСОБА_8 побачив ОСОБА_4, в якого були закривавлені обличчя та голова. ОСОБА_2 погодився викликати „швидку допомогу” до брата ОСОБА_4. В ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не бачив. В кімнаті № 416 були сліди крові, розбитий стілець. ОСОБА_2 порадив ОСОБА_8 говорити, що він не бачив хто побив ОСОБА_4.
Відповідно до протоколу огляду місця події, в кімнаті № 416, в загальному коридорі гуртожитку, в умивальнику та душовій кімнаті виявлено плями темно-бурого кольору. Такі були виявлені і згідно протоколу огляду речових доказів на дерев'яних брусках та на одязі засудженого.
За висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2, смерть останнього настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми із переломом лівої скроневої кістки, забоєм лівої скроневої частки головного мозку, крововиливами під оболонки головного мозку.
Крім того, на тілі потерпілого виявлено численні синці, гематоми, забійні рани. Можливість збереження життя потерпілого в разі своєчасного надання медичної допомоги не виключалась.
Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ст. 121 ч. 2КК України.
Посилання засудженого та його захисника на те, що злочин вчинено в стані сильного душевного хвилювання, при перевищенні меж необхідної оборони в результаті неправомірних поведінки та дій потерпілого ОСОБА_4, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами по справі, об’єктивно нічим не підтверджені.
Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 91 від 28.02.2008 року у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження лише на кистях рук, що свідчить про нападаючий характер його дій, що він не оборонявся від нападу потерпілого.
З матеріалів справи вбачається, що попереднім вироком Нетішинського міського суду від 11 червня 2008 року, який було скасовано ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2008 року через неправильне застосування кримінального закону з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі, ОСОБА_2 було засуджено за даний злочин із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі.
Через м’якість призначеного покарання вирок не скасовувався.
За таких обставин, при новому судовому розгляді суд першої інстанції не мав права призначати покарання у вигляді позбавлення волі на строк, більший 6 років позбавлення волі, як було визначено за попереднім вироком. А тому в порядку ст. 365 КПК України вказану неправильність слід виправити.
Беручи до уваги, що засуджений ОСОБА_2 розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, є пенсіонером, інвалідом 3 групи з дитинства, страждає ішемічною хворобою другої стадії, розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку, його дії були викликані неправомірною поведінкою потерпілого до вчинення злочину відносно нього, що зменшився об’єм обвинувачення, оскільки за ст. 135 ч. 3 КК України засудженого виправдано, колегія суддів вважає, що йому за ст. 121 ч. 2 КК України слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 69 КК України, пом’якшити покарання, призначене судом першої інстанції.
В решті вирок слід залишити без зміни.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 в його інтересах задоволити частково.
Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 16 лютого 2009 року стосовно ОСОБА_2 змінити, призначити за ст. 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання 5 років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий-суддя
Судді