АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 10/2-1
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2009 року м. Хмельницький
Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Цугель І.М., при секретарі Інжиєвській Ю.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 6 листопада 2008 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Лісківці Кам”янець-Подільського району, жительку АДРЕСА_1, приватного підприємця,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено штраф в сумі 340 гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини.
За постановою суду, являючись приватним підприємцем, з 5 жовтня 2008 року по 10 жовтня 2008 року за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність по виробництву пластикового одноразового посуду без одержання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію виробничого приміщення, одержання якого передбачено Законом України від 06.09.2005 року „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. При цьому було вироблено в загальній кількості 76000 шт. пластикового одноразового посуду в асортименті.
У поданій апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки в її діях відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Чинним законодавством не передбачено обов’язку для орендаря отримувати документ дозвільного характеру на виробниче приміщення, яке введене в експлуатацію орендодавцем, вже експлуатувалось орендарем на протязі тривалого часу.
Виробництвом та збутом одноразового пластикового посуду вона не займалась.
Проводилась перевірка технічного стану позичених у ОСОБА_2 термопластавтоматів на предмет їх придатності до виробництва такого посуду.
Заслухавши ОСОБА_1, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, рахую, що вона підлягає задоволенню.
З показів ОСОБА_1 в апеляційному суді вбачається, що з 2000 року вона займається підприємницькою діяльністю, зокрема виготовляла паперові вироби господарського, побутового та санітарно-гігієнічного призначення в орендованому з 01.10.2006 року приміщенні ЗАТ „Електромонтаж-466”.
Коли виробництво такої продукції стало нерентабельним, вирішила перейти на виготовлення одноразового пластикового посуду. 01.10.2008 року позичила у приватного підприємця ОСОБА_2 чотири термопластавтомати, які були в неналежному технічному стані. Встановила ці станки в раніше орендованому вищевказаному приміщенні, в якому виготовляла попередню продукцію. Спеціалісти займались ремонтом та наладкою термопластавтоматів, перевіряли їх на предмет придатності до виробництва посуду. 10 жовтня 2008 року виготовили першу пробну партію, яка була виявлена в той же день співробітниками податкової міліції. В її відсутності останніми було оглянуте орендоване приміщення, описано знаряддя виробництва, продукцію та сировину. Ніяких пояснень у неї ніхто не відбирав.
В наступному стосовно неї було складено адмінпротокол за ст. 164 ч. 1 КУпАП.
Не бажаючи конфліктувати з співробітниками податкової міліції, які раніше її перевіряли і повідомили, що їм потрібні показники в роботі, запевнили, що її оштрафують в мінімальному розмірі, вона погодилась з адмінпротоколом, хоча не вчиняла адмінправопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП.
Коли судом її було оштрафовано з конфіскацією засобів виробництва, пробної продукції та сировини, зрозуміла, що податківці ввели її в оману.
Вона вирішила відстоювати свої права та інтереси, майнові права ОСОБА_2, в якого позичила станки.
Документ дозвільного характеру на виробниче приміщення – акт державної технічної комісії про введення в експлуатацію цеху їй не потрібен був, оскільки вказане приміщення вона орендувала, а воно було введене в експлуатацію орендодавцем.
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_2 підтвердили покази ОСОБА_1
ОСОБА_2 доповнив, що вищевказані 4 термопластавтомати він придбав 19.04.2001 року в ТОВ „Подільська круп’яна компанія”, що підтверджується даними накладної за № 35 від 19.04.2001 року, виданої продавцем.
Оформив договір позики станків щоб мати гарантію їх повернення ОСОБА_1
Вони дійсно були в неналежному технічному стані, а тому необхідно було перевірити чи придатні вони до виробництва одноразового пластикового посуду.
Все вищевказане об’єктивно підтверджується даними свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за № 614966 серії В 02 від 04.08.2000 року, довідки Кам”янець-Подільської ОДПІ про вид її діяльності, договору оренди вищезазначеного виробничого приміщення від 01.10.2006 року, договору позики та акту прийому-передачі позичених станків від 01.10.2008 року, накладної № 35 від 19.04.2001 року, виданої продавцем станків, свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 від 22.03.2001 року, квитанцій та платіжних доручень про сплату ОСОБА_1 орендної плати за виробниче приміщення ЗАТ „Електромонтаж-466” за 2008 рік.
Співробітники податкової міліції Палелюлько А.О. та Гуменюк О.Л. в засіданні апеляційного суду не змогли спростувати покази апелянта ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Не змогли вони пояснити, чому при складанні адмінпротоколу не встановили власника станків, чому з порушенням чинного законодавства було відібрано пояснення у ОСОБА_3, яке не можна вважати допустимим доказом, чому не було відібрано пояснень у ОСОБА_1, спеціалістів, які займались ремонтом та наладкою термопластавтоматів, виготовленням пробної партії одноразового пластикового посуду. Не змогли вони пояснити, чому в протоколі огляду цеху та станків не вказані ідентифікаційні номери та назви останніх, чому не встановлено масу та не перевірено походження і безпечність для здоров’я людини сировини, з якої виготовлену пробну партію посуду, яку було виявлено в цеху.
Не змогли вони також пояснити які саме конкретні документи дозвільного характеру повинні були бути у ОСОБА_1 на момент перевірки згідно чинного законодавства.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” зазначено, що у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається одержання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об’єктів та в разі використання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
За таких обставин, судом не було враховано, що ОСОБА_1 користувалась виробничим приміщенням на підставі договору оренди приміщення (без права викупу) від 01.10.2006 року і є орендарем, тому не потребувала одержання документа дозвільного характеру.
Устаткування, що використовувалось, не є потенційно небезпечним, відповідає вимогам державного стандарту та має технічні паспорти машин однопозиційних для лиття під тиском термопластичних матеріалів моделі ДЕ3330.ФІ виробництва Хмельницького ВО „Термопластавтомат”.
Беручи до уваги вищевикладене, те, що ОСОБА_1 не займалась виробництвом одноразового пластикового посуду, противне в апеляційному суді не було доведене, рахую, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, провадження в справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності в її діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляцію ОСОБА_1 задоволити.
Постанову Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 6 листопада 2008 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, закрити провадження у справі в зв’язку з відсутністю в її діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області І.М. Цугель