Справа №484/2675/16-к 18.04.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Войтовського С.А.

суддів - Фаріонової О.М., Чебанової-Губарєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.03.2017 року, якою повернуто прокурору для усунення недоліків обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю:

секретаря - Чоботаренко Т.І.

прокурора - Зайкова О.В.

В С Т А Н О В И В:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Провадження № 11-кп/784/348/17 Головуючий суду 1 інстанції: Максютенко О.А.

Категорія: поверн-ня обв. акту Доповідач: Войтовський С.А

Ухвалою суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що на момент направлення кримінального провадження з обвинувальним актом до суду - 25.08.2016 року, ОСОБА_2 проживав за адресою, зазначеною в обвинувальному акті. Тому, на думку прокурора, анкетні дані щодо місця проживання належним чином відображені в обвинувальному акті. Апелянт стверджує, що через неявки обвинуваченого, прокурором було заявлено клопотання про розшук останнього, яке судом вирішено не було, не вжито всіх заходів, передбачених законом. Також звертає увагу на те, що в ухвалі суду невірно зазначено, що ОСОБА_2 не отримував копії обвинувального акту, оскільки він в присутності понятих відмовився від його отримання. Зазначає про формальність підстав повернення обвинувального акту, оскільки ухвала суду не містить вказівок прокурору про усунення виявлених недоліків, не зазначено часу для їх усунення.

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту, суд першої інстанції послався на те, що судом вичерпані всі можливі процесуальні заходи щодо виклику та приводу обвинуваченого ОСОБА_2 в судове засідання, через що суд не може викликати його за адресою фактичного проживання. Крім того, обвинувальний акт ОСОБА_2 не вручено. Згідно анкетних даних ОСОБА_2 є громадянином РФ. Вказано, що зазначені порушення вимог закону при направленні обвинувального акту до суду унеможливлюють судовий розгляд кримінального провадження, оскільки порушують право обвинуваченого на захист, а судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, яке сформульоване та викладене в обвинувальному акті, що є суттєвою гарантією справедливого розгляду та вирішення справи і забезпечення права обвинуваченого на захист.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, суддя зазначив про вичерпання всіх можливих процесуальних заходів щодо виклику та приводу обвинуваченого по фактичному місцю проживання останнього, якому, крім того, не було вручено копію обвинувального акту та реєстру матеріалів, що слід розцінювати як порушення права на захист та гарантій справедливого судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що ухвалене судом рішення є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Проте, як вірно зазначено в ухвалі суду першої інстанції, суд позбавлений можливості викликати ОСОБА_2 до суду за місцем його фактичного проживання, зазначеному в обвинувальному акті, а копія даного акту не була вручена ОСОБА_2 під розписку.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Так, з обвинувального акту вбачається, що місцем проживання ОСОБА_2 вказано: АДРЕСА_1 ( а.с. 1-2). Відповідно до наведених даних, судом першої інстанції призначався попередній розгляд справи, який неодноразово відкладався через неявку обвинуваченого. 16.09.2016 року Первомайським міськрайсудом постановлено ухвалу про примусовий привід обвинуваченого (а.с. 19), ухвалою суду від 26.10.2016 року оголошено його розшук та зупинено провадження у справі (а.с. 47). Тобто, судом виконані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 335 КПК України, що спростовує посилання прокурора на те, що суд не задовольнив клопотання про оголошення ОСОБА_2 в розшук.

Згідно повідомлення начальника Первомайського ВП від 22.02.2017 року місцезнаходження ОСОБА_2 встановлено. Вказано, що він постійно знаходиться за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 та не виходить зі свого помешкання, ігнорує будь-які виклики та повістки про необхідність явки до суду (а.с. 51). Здійснити доставку ОСОБА_2 не є можливим, оскільки відсутні законні підстави проникнення до житла останнього чи його затримання для здійснення примусового приводу.

З урахуванням наведеної інформації, оскільки місцезнаходження ОСОБА_2 було встановлено, судом 24.02.2017 року було постановлено ухвалу про відновлення кримінального провадження (а.с. 52). Проте, в призначену дату - 09.03.2017 року ОСОБА_2, який 01.03.2017 року особисто отримав повідомлення суду (а.с. 54), знову не з'явився до суду. Вказане стало підставою для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З матеріалів провадження та обвинувального акту вбачається, що відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Тобто, в разі явного ухилення ОСОБА_2, який був належним чином повідомлений про дату розгляду провадження, від явки до суду, прокурор не був позбавлений можливості ініціювати перед судом питання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу з покладенням відповідних обов'язків, в тому числі, про обов'язкову явку на виклики суду. Проте, прокурор даним правом не скористався, а суд позбавлений можливості за власною ініціативою вирішувати дане питання.

Наведене свідчить про те, що судом дійсно вичерпані всі процесуальні можливості щодо виклику ОСОБА_2 до суду, а тому, прийнято обґрунтоване рішення щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору для усунення наведених вище недоліків.

Крім того, апелянт вказує, що судом безпідставно зазначено про невручення ОСОБА_2 обвинувального акту, оскільки останній відмовився від його отримання. До того ж, звертає увагу, що судом не надано певного строку для усунення прокурором недоліків. Однак, дані доводи є неспроможними, виходячи з наступного.

В матеріалах справи містяться розписки, згідно з якими ОСОБА_2 відмовився отримувати обвинувальний акт та копію реєстру матеріалів досудового розслідування у присутності двох понятих - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на що і посилається в своїй скарзі прокурор (а.с. 5,6).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КПК України визначено, що одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру. Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов'язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб'єкта, який має виключне право та обов'язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.

Крім того, оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування, в разі його повернення прокуророві досудове слідство продовжується, починають діяти строки, передбачені ст. 219 КПК України. Тому, встановлення строків для усунення недоліків обвинувального акту та реєстру не відповідає п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, а ст.ст. 314-317 КПК України не наділяють суд повноваженнями для встановлення будь-якого строку для виправлення недоліків, в тому числі, для направлення обвинувального акта до суду.

Підстав для скасування ухвали суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.03.2017 року, якою повернуто прокурору для усунення недоліків обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Судді

Войтовський С.А. Фаріонова О.М. Чебанова-Губарєва Н.В.