Справа №2а-1022/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Сіренко М.О.
при секретарі Карпенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки „Про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу „Дітям війни”,
ВСТАНОВИВ:
5 червня 2009 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки про визнання права на отримання не донарахованої та недовиплаченої допомоги за період з 1 січня 2006р. по 1 червня 2009р. та дій неправомірними, зобов'язання нарахувати на його користь та виплатити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 1 січня 2006р. по 1 червня 2009рр. в сумі 4489грн. 50 коп.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18.11.2004р. є дитиною війни. Згідно зі ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” з 1.01.2006р. йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але, в 2006-2009рр. така соціальна допомога йому не виплачувалася. Розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ст.. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність. Цей розмір встановлюється законами про Державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007р. положення ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнанні неконституційними, і відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Тому, невиплата соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, суперечить Конституції України та діючому законодавству України.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача до судового засіданні не з'явився, просив розглянути справу у їх відсутності, надав письмові заперечення проти заявлених вимог.
Суд, з'ясував думку сторін, дослідив надані в справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_1. належить до соціальної групи „діти війни” і користується правами і пільгами, встановленими Законом України „Про соціальний захист дітей війни”. /а.с.10/
Позивач не звертався до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки з заявою про перерахунок доплати до пенсії як дитині війни.
Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За преамбулою Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичу вального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний Фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичу вальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичу вальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантує соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, що встановлює Закон України „Про соціальний захист дітей війни”.
Підвищення дітям війни пенсії, грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 10% законодавством України не передбачено.
Відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Поряд з цим, 9 липня 2007р. Конституційним Судом України по справ №1-29/2007 ухвалено рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006р.
При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав и обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше /додаткове/ правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006р., що набрав чинності з 1 січня 2007р., був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380грн., з 1 квітня - 387грн., з 1 жовтня - 395 грн.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007р. №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007р., якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410грн.06коп.; 415грн.11коп.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини и громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 КАС України.
Відповідно до ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1. звернувся до суду 5 червня 2009 року, тим самим пропустив встановлений строк по виплатам з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня по 4 червня 2008 року.
Позивач не клопотав про поновлення такого строку, і не надав суду доказу про його пропуск з поважних причин.
На відмові в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку, передбаченого ст.. 99 КАС України, наполягає і відповідач.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як „дитині війни” за період з 5 червня 2008 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до вимог ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманої суми.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, було залишено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року. Згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» в грудні 2008 року було встановлено мінімальний прожитковий мінімум, для осіб, яки втратили працездатність у розмірі - 498 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст..ст. 54,71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 /з доповненнями/, не передбачено особам, які мають статус „дитина війни” підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на 2009 рік.
Тому, в задоволенні позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачені суми допомоги з 1 січня по 1 червня 2009 року необхідно відмовити.
Згідно ч.3 ст. 94 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору 1грн.70коп. повинна бути стягнута на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 9,10,11,71,99,100,158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як „дитині війни” за період з 5 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманої суми, визнав їх дій неправомірними.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1грн.70коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.О. Сіренко