КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
12.10.09 р. № 06/1593
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: |
головуючого судді | Разіної Т.І. (доповідач по справі), |
суддів | Жук Г.А., |
Мазур Л.М., |
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явились,
від відповідача: Німич О.В. –представник за дов. №50-85 від 15.04.2009 р.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»
на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2009 року
у справі № 06/1593 (суддя Анісімов І.А.),
за позовом: закритого акціонерного товариства «ТД ИРБИС», м. Харків;
до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», м Черкаси,
про стягнення 55204,02 грн.,-
в с т а н о в и в :
У червні 2009 року ЗАТ «ТД ИРБИС»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ВАТ «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення 55204,02 грн.
23.07.2009 року ЗАТ «ТД ИРБИС»подало до господарського суду Черкаської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача 54472 грн. суми заборгованості, 443,24 грн. 3 % річних, 1361,80 грн. інфляційних витрат.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.07.2009 р. позовні вимоги закритого акціонерного товариства «ТД ИРБИС» до відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»про стягнення 55204,02 грн. про задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2009 року у справі № 06/1593, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права –ст. 206 ЦК України, та процесуального права –ст. 58 ГПК України.
За апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2009 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 13.08.2009 року порушено апеляційне провадження у справі № 06/1593 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
Представник відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2009 року у справі № 06/1593, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу також просив апеляційний господарський суд розглянути справу без участі представника за наявними матеріалами справи.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, встановила наступне.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Місцевим господарським судом було вірно встановлено, що між позивачем та відповідачем була укладена усна угода, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності з цією угодою позивач відвантажив відповідачу по видаткових накладних № Т-020901 від 20.08.08 р., № Я-001687 від 27.11.08 р. згідно рахунків-фактур № СЧт-028534 від 13.08.08 р., № СЧЯ-002090 від 24.11.08 р. товар на загальну суму 89 472 грн. 00 коп. згідно довіреностей № 788720, № 234639.
Відповідач свої зобов’язання по угоді належним чином не виконав, оплату отриманого товару провів частково в сумі 35 000 грн. 00 коп. по рахунку-фактурі СЧт-028534 від 13.08.08р.
06.03.2009р. відповідачу направлена вимога № 389/3 з проханням перерахувати кошти за отриманий товар в сумі 54 472 грн. 00 коп. Вимога залишена без задоволення.
Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості відповідача становить 54 472 грн. 00 коп.
Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, довіреностями, рахунками-фактури та частковою оплатою по рахунку-фактури № СЧт-028534 від 13.08.08 р.
Статтею 1 Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (зі змінами та доповненими) встановлено, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Довіреності на одержання цінностей є первинним документом. Без неї не можуть бути виписані інші первинні документи, а саме: накладна - вимога, т/транспортна накладна, які є дозволом для здійснення господарської операції з відпуском цінностей.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семи денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, що факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, довіреностями та частковою оплатою.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Отже, позивач на підставі угоди та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, річні, інфляційні.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом було правомірно встановлено, що вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню у сумі 56 277 грн. 04 коп. (54 472 грн. 00 коп. борг + 443 грн. 24 коп. 3% річних + 1 361 грн. 80 коп. інфляційні).
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що порушення норм процесуального права, а саме ст. 58 ГПК України, на яку посилається апелянт, не вбачається із матеріалів справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, надано відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2009 року у справі № 06/1593 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а, відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний»на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2009 року у справі № 06/1593 –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2009 року у справі № 06/1593 залишити без змін.
Справу № 06/1593 повернути до господарського суду Черкаської області.
Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя Т. Разіна
Судді: Л. Мазур
Г. Жук
Дата відправки 13.10.09