копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі :головуючої – судді Карпусь С.А.,
суддів : Баса О.Г., Кізюн О.Ю.
при секретарі Стельмах І.В.
з участю : представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, представника ГО „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” та підприємства „Барристер” ОСОБА_3, ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1730 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та громадської організації „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 7 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, підприємства „Барристер”, громадської організації „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, підприємства „Барристер” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказував, що в червні 2007 року він придбав автомобіль „Опель-Астра” вартістю 88812 грн., в липні-серпні 2007 року з підприємством „Барристер” уклав договір довгочасної охорони автомобіля на платній автостоянці, що по вул. Зарічанській,9 у м. Хмельницькому, умови якого сторонами виконувались, ним сплачувались кошти за користування автостоянкою. 30.09.2007 року поставивши свій автомобіль на автостоянку, він передав його під охорону працівникам підприємства. Вранці 01.10.2007 року автомобіль був знищений пожежею, яка виникла в автомобілі марки „БМВ”, що знаходився поруч на автостоянці, належного відповідачу ОСОБА_1 Причиною виникнення пожежі стала технічна несправність автомобіля ОСОБА_1 Автостоянка на момент виникнення пожежі не була обладнана засобами протипожежної безпеки в необхідній кількості, а також працівниками стоянки не було вжито усіх необхідних засобів для збереження його майна. Знищенням автомобіля йому було завдано майнової шкоди та моральних страждань. З цих підстав просив задовольнити позов та стягнути солідарно з відповідачів на його користь 88812 грн. матеріальної шкоди та 1700 грн. на відшкодування моральної шкоди.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Салоїд Н.М. Справа № 22ц- 1730
Доповідач – Карпусь С.А. Категорія № 30, 34
Ухвалою цього суду від 25 грудня 2007 року залучено в якості співвідповідача громадську організацію „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького”.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 7 квітня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено. Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, підприємства Барристер”, ГО „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” на користь ОСОБА_4 88812 грн. матеріальної шкоди та 1700 грн. на відшкодування моральної шкоди та на користь держави 905 грн. 12 коп. судових витрат і 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, просить його скасувати і справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. Суд не з’ясував чи транспортний засіб ОСОБА_4 був застрахований на момент страхової події (пожежі) 1 жовтня 2007 року і чи отримував він страхове відшкодування, не залучив до участі в справі страховика. Не врахував, що його автомобіль також було знищено внаслідок пожежі і, на його думку, підприємство „Барристер”, з яким були укладені договори на зберігання транспортних засобів, належно не виконало взяті на себе зобов’язання і повинно нести відповідальність щодо відшкодування заподіяної шкоди. Суд не прийняв до уваги його докази про проходження технічного огляду автомобіля „БМВ” безпосередньо перед пожежею. Суд не застосував положення п.1, п.8 „Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках”, затверджених постановою КМУ №115 від 22.01.1996 року щодо відповідальності автостоянки за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, не застосував також ст. ст. 936, 942, 943 ЦК України. Між позивачем та підприємством „Баристер” виникли зобов’язальні правовідносини, які регулюються ст.ст. 509, 510, 526, 527 ЦК України.
В своїй апеляційній скарзі громадська організація „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Зазначається, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини справи. Суд не врахував, що автостоянка по вул. Зарічанській, 9 в м. Хмельницькому не була суб’єктом господарської діяльності, підприємство не мало дозволу відповідних органів щодо надання послуг по зберіганню чи охороні транспортних засобів на автостоянці. Зберігання транспортних засобів на автостоянці не є предметом діяльності підприємства „Барристер” , що передбачено його Статутом. Під час виникнення пожежі на автостоянці чергові працівники діяли відповідно до глави 3 Інструкції про заходи пожежної безпеки при наданні послуг тимчасового користування транспортними засобами на автостоянці, тому їх вини та підприємства „Барристер” у виникненні пожежі та пошкодженні автомобіля позивача немає. Підприємство „Барристер” є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах та несе відповідальність за своїми зобов’язаннями (п.1.4 та п.3.1 Статуту підприємства), ч.1, ч.3 ст. 96 ЦК України.
В запереченні на апеляційні скарги, ОСОБА_4 посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив відхилити апеляційні скарги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга громадської організації „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” підлягає задоволенню повністю, апеляційна скарга ОСОБА_1 - задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Згідно п.п. 2, 3, 4 ч.1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність таких обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_4, суд виходив з того, що підприємство „Баристер”, прийнявши на тривале зберігання автомобіль позивача, разом з власником цього підприємства громадською організацією „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” не забезпечили автостоянку необхідними засобами пожежегасіння та не прийняли заходів до збереження майна позивача, ОСОБА_1. не вжив необхідних заходів до вимкнення двигуна та гасіння пожежі в належному йому автомобілі, а тому завдана позивачу шкода майнова та моральна підлягає відшкодуванню в солідарному порядку з вказаних осіб.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.2 ст. 33 Закону України „Про дорожній рух” обов’язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
У відповідності з вимогами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Встановлено, що 1 жовтня 2007 року на автомобільній стоянці по вул. Зарічанській, 9 у м. Хмельницькому, належній підприємству „Барристер”, виникло загоряння автомобіля БМВ 750 д/з НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1. Безпосередньо від даного автомобіля загорівся автомобіль, що стояв поряд, „Опель Астра”, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить позивачеві ОСОБА_4, та повністю був знищений пожежею. Внаслідок чого позивачу було завдано майнової та моральної шкоди, що сторонами не заперечується.
У відповідності з висновком експерта № 1(ПТ) від 04.02.2009 року причиною загоряння автомобіля марки „БМВ”, номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_1, є теплова дія електричної енергії у результаті короткого замикання електрообладнання цього автомобіля, занесення стороннього джерела запалювання ззовні виключається.
Згідно пояснень ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_7, який працював охоронцем автостоянки, пожежа на автостоянці сталася вранці 1 жовтня 2007 року під час запуску ОСОБА_1 двигуна автомобіля БМВ 750.
За фактом пожежі постановою о/у ВРК Зарічанського ВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області від 10 листопада 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Згідно квитанції від 30 червня 2007 року ОСОБА_4 30 червня 2007 року сплатив за придбаний ним автомобіль 88812 грн.
Наведене свідчить про відсутність вини підприємства „Барристер”, якому належить автостоянка, і громадської організації „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” та доведеність вини ОСОБА_1 у пошкодженні автомобіля, а тому останній у відповідності зі ст. ст.1166, 1167 ЦК України зобов’язаний нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду.
За таких обставин суд, безпідставно посилаючись на наявність договірних зобов’язань по збереженню автомобіля позивача та неприйняття підприємством „Баристер” та його засновником заходів до гасіння пожежі, помилково дійшов висновку про те, що шкода завдана спільними діями усіх відповідачів.
Посилання позивача на те, що підприємство „Барристер”, якому належить автостоянка, у відповідності з укладеним між ними договором довгочасної охорони транспортного засобу прийняло на себе зобов’язання по схороні та зберіганню його автомобіля, а тому повинно нести відповідальність за завдану йому шкоду, не можна визнати підставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, якими доведено, що автомобіль позивача пошкоджено на території підприємства „Барристер” винними діями власника автомобіля БМВ 750 д/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який зобов’язаний був утримувати автомобіль у технічно справному стані, з вини останнього сталася пожежа і в такому випадку відсутня відповідальність підприємства „Барристер”.
З цих же підстав є помилковими висновки суду про покладення відповідальності за завдану позивачу шкоду на громадську організацію ГО „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” Крім того, у відповідності з положеннями статуту підприємства „Барристер” від 6 грудня 2001 року з послідуючими змінами та доповненнями від 10.10.2002 року підприємство „Барристер” створене громадською організацією „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” (засновником), є юридичною особою, несе відповідальність за своїми зобов’язаннями, засновник не відповідає по зобов’язаннях підприємства.
Наведене свідчить, що справа розглянута судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового рішення.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що майнова та моральна шкода підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1, а в позові щодо відшкодування шкоди з підприємства „Баристер” та громадської організації ГО „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” слід відмовити.
Стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача також підлягають понесені ним судові витрати у цій справі.
Твердження в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що автомобіль був технічно справний, про що, на його думку, свідчать надані ним оригінали квитанцій про проходження технічного огляду автомобіля, є необґрунтованими, оскільки суперечать матеріалам справи: повідомленню УДАІ УМВС України в Хмельницькій області від 24.10. 2007 року, згідно якого належний ОСОБА_1 автомобіль з дня реєстрації 01.03.2007 року на державний технічний огляд не подавався, висновку експерта № 1(ПТ) від 04.02.2009 року.
В скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неповноту судового розгляду, зазначав, що суд не з’ясував чи застрахований автомобіль позивача. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 заперечив факт страхування свого автомобіля, інших доказів щодо цього факту ОСОБА_1. не надав , їх не встановлено судом, тому його доводи про залучення до участі в справі страховика є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу громадської організації „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 7 квітня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, підприємства „Барристер”, громадської організації „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 88812 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. моральної шкоди, 905 грн. 12 коп. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В позові ОСОБА_4 до підприємства „Барристер”, громадської організації „Спортивний клуб працівників міліції м. Хмельницького” відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України.
Головуюча /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду С.А.Карпусь