копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі :головуючої – судді Карпусь С.А.,
суддів : Баса О.Г., Кізюн О.Ю.
при секретарі Стельмах І.В.
з участю : ОСОБА_1, представника ВАТ „Полонський
гірничий комбінат” Бабчук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1697 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду від 1 липня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Полонський гірничий комбінат” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказував, що він працював електрослюсарем з ремонту устаткування дробильно-сортувального цеху №1 ВАТ „Полонський гірничий комбінат”. Наказом №14-к від 26.03.2009 року його звільнено з роботи по п.4 ст. 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин 19,20 та 25.03.2009 року. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки 19 березня 2009 року він був на роботі, однак відмовився виконувати незаконні розпорядження начальника цеху, який не уповноважений виписувати йому наряди на роботу в електроустановках. 20 березня 2009 року протягом всього робочого дня знаходився на робочому місці і виконував надану йому роботу. З 23 березня по 1 квітня 2009 року з відома начальника цеху разом з іншими працівниками на роботу не виходив. З цих підстав просив задовольнити позов, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати 1000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Полонського районного суду від 1 липня 2009 року ОСОБА_2 в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає рішенням суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Суд не врахував його пояснення в судовому засіданні про те, що він був останній день на роботі 20 березня 2009 року і згідно вказівки начальника цеху ОСОБА_3 не виходив на роботу 23, 24, 25, 26, 27, 30 та 31 березня 2009 року, а вийшов на роботу 1 квітня 2009 року, тобто тоді, коли приступили до
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Боб’як Б.В. Справа № 22ц- 1697
Доповідач – Карпусь С.А. Категорія № 51,52
роботи інші працівники цеху. Докази щодо його присутності на роботі 25 березня 2009 року сфальсифіковані. Суд не дослідив оригінал запису в журналі „ремонту” під № 4 та оригінал акту від 25 березня 2009 року.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм належна оцінка, його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗПП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня ) без поважних причин.
Відмовляючи в позові ОСОБА_2, суд встановив та правильно виходив з того, що він працюючи електрослюсарем по ремонту устаткування в дробарно-сортувальному цеху ВАТ „Полонський гірничий комбінат”, 25 березня 2009 року був відсутнім на роботі протягом робочого дня без поважних причин, що дало підстави роботодавцю звільнити його з роботи по п.4 ст. 40 КЗПП України.
Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи, поясненнями сторін, копією наказу від 26 березня 2009 року № 14-к про звільнення ОСОБА_2, записами в журналі ремонт від 25.03.2009 року згідно з якими ОСОБА_2 було забезпечено роботою на вказаний робочий день, наказом № 6-к від 2 березня 2009 року про встановлення на комбінаті неповного робочого тижня тривалістю один робочий день одна година щодо працівників, в якому відсутнє прізвище позивача.
Оцінивши докази в їх сукупності та правильно керуючись нормами матеріального права, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач був звільнений з роботи з дотриманням трудового законодавства за допущений прогул і тому підставно відмовив йому в позові про поновлення на роботі, а відповідно і в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що він був відсутнім на роботі з 23 по 31 березня 2009 року згідно вказівки начальника цеху ОСОБА_3 не можна визнати підставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, його особистими поясненнями в судовому засіданні від 4 червня 2009 року, які зафіксовані на технічному носії, згідно яких він був ініціатором невиходу на роботу у зазначені робочі дні. Згідно змісту наказу № 6-к від 2 березня 2009 року комбінат в цілому з 2 по 31 березня 2009 року на підставі заяв працівників перейшов на одногодинну робочу неділю, в тому числі працівники дробарно-сортувального цеху № 1, в якому працював ОСОБА_2. Він заяви про таку зміну істотних умов праці не писав і не погоджувався на такий режим роботи, тому зобов’язаний був виходити на роботу, а підприємство забезпечувати роботою, про що свідчать акт від 25.03.2009 року та доповідні записки.
Не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду узгоджується з матеріалами справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314,315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Полонського районного суду від 1 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуюча /підпис/ Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду А.С.Карпусь