Ухвала

іменем україни

13 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Колесниченка В.М., Слинька С.С.,

при секретарі Асановій Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150240000458 від 02 серпня 2015 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дмитро-Білівки Казанківського

району Миколаївської області,

громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Зайкова О.В. на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1,

за участю прокурора Поліщука В.В.,

в с т а н о в и л а :

у касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що судом апеляційної інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не дотримано вимог ст. 419 КПК України та не зазначено в ухвалі підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою та залишено без задоволення.

Вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 396 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, визначених за даним вироком та вироком Казаніквського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2016 року ОСОБА_1, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Строк покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 05 квітня 2016 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Зараховано засудженому ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 05 квітня 2016 року по 19 липня 2016 року на підставі ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення ним кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, в ніч на 15 травня 2015 року ОСОБА_3, який разом з ОСОБА_1 перебував у домоволодінні ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2, з яким разом вживали спиртні напої, залишив останніх і пішов до садиби ОСОБА_5, розташованої по АДРЕСА_3, де шляхом розбиття скла у вікні проник у приміщення гаражу, звідки викрав належні потерпілому електрозварювальний апарат кустарного виробництва, п'ять електродвигунів з алюмінію, електричний дріт довжиною 20 м., загальною вагою 17,9 кг., загальною вартістю за ціною металобрухту 1 337 грн. Викрадені речі останній заховав на території нежилого будинку, розташованого по АДРЕСА_4.

Близько 02 години ОСОБА_3 повернувся до домоволодіння ОСОБА_4 і запропонував ОСОБА_1 допомогти йому перенести викрадені речі, а згодом їх продати, на що останній дав свою згоду. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перенесли викраденіречі з нежилого будинку по АДРЕСА_4 на територію домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_2.

Вранці цього ж дня близько 07 години ОСОБА_1 і ОСОБА_3 принесли викрадені останнім речі потерпілого ОСОБА_5 до садиби ОСОБА_6, розташованого по АДРЕСА_5, і продали останній викрадені речі за ціною металобрухту, після чого ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 500 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 09 листопада 2016 року вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області - без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про обґрунтованість касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З положень ст.ст. 418 ч. 2, 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

В порушення таких вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду щодо ОСОБА_1, доводів апеляційної скарги заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. належним чином не перевірив та обґрунтування підстав, з яких залишив її без задоволення, у своїй ухвалі не навів.

Так, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що прокурор як на підставу для скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 вказував на те, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 ч. 3 п. 2 КПК України, оскільки місцевий суд, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 396 ч. 1 КК України (заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину), у мотивувальній частині вироку, детально зазначаючи про дії ОСОБА_3, спрямовані на викрадення майна ОСОБА_5, фактично не сформулював обвинувачення ОСОБА_1 у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину, не зазначив форму вини та мотиви вчинення останнім вказаного злочину.

Вказаних обставин апеляційним судом належним чином перевірено не було та обґрунтованих відповідей на такі доводи апеляційної скарги прокурора в ухвалі не зазначено.

Відповідно до ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку, окрім іншого, зазначається формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, форми вини, мотиви кримінального правопорушення та стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. Таким чином, необхідною та обов'язковою умовою для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинене нею діяння (бездіяльність) є наявність у таких її діях (бездіяльності) складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого їй пред'явлене обвинувачення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час розгляду провадження судом першої інстанції прокурор змінив пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення зі ст. 185 ч. 3 КК України на ст. 396 ч. 1 КК України, вказавши на підстави для такої зміни та виклавши його з дотриманням вимог ст.ст. 291, 338 КПК України (а.с. 118-120).

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора, вказаних обставин не з'ясував, зазначених прокурором в апеляційній скарзі обставин належним чином не перевірив та дійшов передчасного висновку щодо законності та обґрунтованості вироку суду щодо ОСОБА_1

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 вироком районного суду залишено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому запобіжний захід йому слід вважати продовженим на строк не більше як на 60 днів.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 листопада 2016 рокущодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважати продовженим на строк 60 днів.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

________________ __________________ ___________________

В.В.Наставний    В.М.Колесниченко   С.С.Слинько