КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01601, м.Київ-33, вул. Жилянська, 58-б тел.284-37-31
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28.09.09 р. № 18/085-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Україна»на рішення господарського суду Київської області від 14.07.2009 р.
у справі № 18/085-09 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром», м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Україна», с. Крушинка
про стягнення 8 484, 19 грн.
за участю представників:
від позивача: Лутошкін І.О. –дов. б/н від 20.01.2009 р.
від відповідача: Хоменко В.І. –дов. № 6 від 24.04.2009 р.
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 14.07.2009 р. вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром» задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Україна»5 404, 03 грн. пені, 675, 45 грн. річних, 2 404, 71 грн. інфляційних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита; 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою № 638 від 27.08.2009 р. (вх. суду № 2-04/1/957 від 03.09.2009 р.) та клопотанням № 637 від 27.08.2009 р. (вх. суду № 2-04/1/957/2378 від 03.09.2009 р.), просить відновити строк на подачу апеляційної скарги, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог, оскільки вважає, що обставини, які мають значення для справи не доведено, судом неповно з’ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.09.2009 р. відновлено відкритому акціонерному товариству «Птахофабрика «Україна»строк на подачу апеляційної скарги, вказану скаргу прийнято до провадження.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2009 р. змінено склад колегії суддів у даній справі та призначено її розгляд у складі головуючого судді Мостової Г.І., суддів: Шевченка В.Ю. та Шкурдової Л.М.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладене у ній, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки наявність господарських відносин між сторонами, а також те, що сторонами не заперечується факт постачання товару і проведення розрахунків у розмірі 100% не надає право позивачу вимагати сплати відповідачем штрафних санкцій, так як постачання на підставі накладних не передбачає механізму сплати штрафних санкцій. При цьому, представником у судовому засіданні надано письмові пояснення від 28.09.2009 р. щодо наявності інших правовідносин між сторонами, в яких зазначається, що інших відносин, крім відносин за договором № 07-11/08-1 від 07.11.2008 р. не існувало. Письмові пояснення колегією суддів долучено до матеріалів справи в порядку ст. 99, 101 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав зазначених у відзиві № 47 від 24.09.2009 р., вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, прийнятим з урахуванням усіх обставин справи, а апеляційну скаргу –безпідставною та необґрунтованою. Також, в судовому засіданні представником позивача надано письмові пояснення від 28.09.2009 р., де вказується, що правовідносини між позивачем і відповідачем здійснювалися лише на підставі укладеного договору від 07.11.2008 р. № 07-11/08-1. Відзив та пояснення колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи в порядку ст. 99, 101 ГПК України.
Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано на підставі укладеного між сторонами договору № 07-11/08-1 від 07.11.2008 р., згідно з умовами якого продавець (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідач), а покупець прийняти та оплатити масло соєве (товар) в кількості 65,00 +/- 10% метричних тон на умовах, зазначених у договорі (п. 1.1 договору). Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця протягом 7 банківських днів з моменту поставки кожної окремої партії товару на склад покупця за його залікову вагу, після надання продавцем документів на відвантаження (оригінали видаткових і податкових накладних). Всі додатки та доповнення до цього договору, згідно з п. 9.2, є його невід’ємною частиною у випадку їх укладання в письмовому вигляді та підписання обома сторонами. Факсимільні копії вважаються дійсними.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000254 від 07.11.2008 р. на суму 156 702 грн., видатковою накладною №РН-0000255 від 07.11.2008 р. на суму 160 314 грн. (а.с. 9).
Відповідач розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, що підтверджується виписками банківської установи з особового рахунку позивача (а.с. 11-25). До того ж, відповідачем не заперечується факт постачання йому позивачем товару, однак, заперечується факт здійснення позивачем поставки саме на виконання умов договору № 07-11/08-1 від 07.11.2008 р.
Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду встановила, що у вказаних виписках банківської установи відповідачем як підстава для перерахування грошових коштів за поставлений товар зазначено р/ф № 149 від 07.11.2008 р. та р/ф № 150 від 07.11.2008 р. А позивачем, дійсно, виставлено відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000149 від 07.11.2008 р. на суму 156 702 грн. (а.с. 46) та № СФ-0000150 від 07.11.2008 р. на суму 160 314 грн. (а.с. 47). При цьому, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що у вказаних рахунках-фактурах підставою зазначено саме договір № 07-11/08-1.
Що стосується посилання відповідача, що йому не поставлялася позивачем продукція згідно видаткових накладних № РН-0000149 та № РН-0000150 від 07.11.2008 р., оскільки накладні взагалі відсутні, то колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься заява № 13 від 24.06.2009 р., згідно якої позивач повідомляє про допущені підчас підготовки позовної заяви механічні помилки в зазначенні номерів видаткових накладних, а тому, по тексту позовної заяви номери видаткових накладних № РН-0000149 та № РН-0000150 від 07.11.2008 р. необхідно читати № РН-0000254 та № РН-0000255 від 07.11.2008 р. (а.с. 43).
Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що заперечення відповідача знаходять своє спростування у посиланні в рахунках-фактурах № СФ-0000149 та № СФ-0000150 на вказаний договір, а у видаткових накладних № РН-0000254 та № РН-0000255 на рахунки-фактури № СФ-0000149 та № СФ-0000150 відповідно, що свідчить про пов’язаність зазначених документів із договором № 07-11/08-1 від 07.11.2008 р. Крім того, як свідчать письмові пояснення повноважного представників як позивача так і відповідача, що були надані у засіданні суду, інших відносин, крім відносин за договором № 07-11/08-1 від 07.11.2008 р. між сторонами не існувало.
Таким чином, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що поставка товару позивачем та розрахунки за товар відповідачем здійснено сторонами згідно з умовами договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця протягом 7 банківських днів з моменту поставки кожної окремої партії товару на склад покупця за його залікову вагу, після надання продавцем документів на відвантаження (оригінали видаткових і податкових накладних).
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до фактичних обставин справи та загальноприйнятої у відповідній сфері усталеної практики відносин, подією у розумінні приписів ст. 530 ЦК України є факт отримання відповідачем товару, що підтверджується відміткою у видатковій накладній.
Крім того, сторони у п.9.2. договору домовились, що факсимільна копія договору, як і інших документів в рамках цієї угоди, мають юридичну силу на рівні оригіналу, а строк надання продавцем документів на відвантаження (оригінали видаткових і податкових накладних) умовами договору не визначений.
Отже, враховуючи що в матеріалах справи знаходяться докази надсилання відповідачу вказаних вище документів (а.с.36,37), що не заперечується власне і самим відповідачем у відзиві на позовну заяву від 05.06.2009 р. (а.с.31-33), колегія апеляційного суду вважає, що позивачем умови договору виконанні в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріали справи свідчать про те, що оплата товару здійснювалась відповідачем з прострочкою платежу, колегія апеляційного погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення умов договору щодо строків оплати за поставлений товар.
Колегія апеляційного суду, перевіривши правильність та обґрунтованість здійснених позивачем розрахунків пені, враховуючи п. 7.2. договору, погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 5 404, 03 грн.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність та обґрунтованість здійснених розрахунків колегія апеляційного суду погоджується також і з висновками місцевого суду щодо задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 404, 71 грн. та 675, 45 грн. грн. - 3% річних.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскільки рішення господарського суду Київської області від 14.07.2009 р. у справі № 18/085-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 99-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Україна»на рішення господарського суду Київської області від 14.07.2009 р. у справі № 18/085-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 14.07.2009 р. у справі № 18/085-09 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Дата відправки 02.10.09