КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01601, м.Київ-33, вул. Жилянська, 58-б тел.284-37-31
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21.09.09 р. № 459/9-22-22/202
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Рижівський гранітний кар’єр»на рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2009 р.
у справі № 459/9-22-22/202 (суддя Георгієвський В.Д.)
за позовом Державного територіально–галузевого об’єднання «Південно–Західна залізниця», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства «Рижівський гранітний кар’єр», м. Комсомольськ
про стягнення 40 475,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Майданік В.В. –дов. № 811- НЮ від 11.03.2009 р.
від відповідача: не з’явився
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.06.2009 р. вимоги Державного територіально–галузевого об’єднання «Південно–Західна залізниця»задоволено, присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства «Рижівський гранітний кар’єр» штраф у розмірі 40 475 грн. за неправильне зазначення в накладній адреси одержувача; 404,75 грн. - держмито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою № 218 від 17.06.2009 р. (вх. суду № 2-04/2/483/1681 від 30.06.2009 р.), в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення першої інстанції.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.2009 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та розгляд призначено на 20.07.2009 р.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.07.2009 р. в порядку ст. 69 ГПК України був продовжений строк розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2009 р., розгляд апеляційної скарги був відкладений на 21.09.2009 р. у зв’язку з неявкою повноважних представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.09.2009 р. змінено склад колегії суду у справі та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Мостова Г.І., суддя Тарасенко К.В. та суддя Шевченко В.Ю.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з відзиву № Мюр - 0224 від 06.08.2009 р. (вх. суду № 2-05/2165/н від 07.08.2009 р.), в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до відділу документального забезпечення надіслав клопотання № 310 від 07.09.2009 р. (вх. суду № 2-05/3759 від 14.09.2009 р.) про відкладення розгляду справи, яке залишене без задоволення у зв’язку з тим, що розгляд апеляційної скарги можливий за наявними у справі матеріалами.
Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка представника відкритого акціонерного товариства «Рижівський гранітний кар’єр»не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники процесу були повідомлені належним чином.
Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»надавало послуги з перевезення вантажів відкритому акціонерному товариству «Рижівський гранітний кар’єр».
Згідно договору перевезення Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»виконало свої зобов’язання належним чином та в установлений строк, проте з боку ВАТ «Рижівський гранітний кар’єр»встановлені порушення вимог чинного законодавства при оформленні перевізних документів.
12.04.2008 р. зі станції Редути Південної залізниці на станцію Київ-Волинський Південно-Західної залізниці відкритим акціонерним товариством «Рижівський гранітний кар’єр»були відправлені вагони №№ 67868737, 67702563, 63351159, 66113614, 67375345 з вантажем - щебінь гранітний згідно накладної № 44506473. При внесенні інформації до відповідних граф накладної № 44506473 вищезазначеним вантажовідправником була неправильно зазначена назва одержувача вантажу та його адреса, а саме: замість правильної назви одержувача - ВАТ «Київопорядкомплект»та адреси - м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, фактично зазначена назва –ТОВ «Дніпропетровська автомобільна компанія», адреса: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Динамо, 10 (а.с. 15-16).
По прибуттю вагонів на станцію призначення Київ-Волинський Південно-Західної залізниці це порушення було засвідчене складенням акта загальної форми від 16.04.2008 р. № 50 (а.с. 17).
Відповідно до договору № 7311515/24/36 від 18.01.2007 р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, який діяв на момент прибуття вагонів №№ 67868737, 67702563. 63351159, 66113614, 67375345 по вищезазначеній відправці на ст. Київ-Волинський дійсним кодом ВАТ «Київопорядкомплект»є: 0559, адреса одержувача: 01013, м Київ, вул. Будіндустрії, 9 (а.с. 18).
Відповідно до п.5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також, відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про транспорт»підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту, та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту. Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (далі - Статут) передбачено, що Статут визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ч.2 ст.307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна - основний перевізний документ встановленої форми (форму затверджено наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998р. № 460), оформлений відповідно до Статуту залізниць України і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін (ст.ст.6,23,129 Статуту залізниць України).
У зв’язку з тим, що вантажовідправник неправильно зазначив адресу одержувача в залізничній накладній № 44506473, на що працівниками станції Київ-Волинський був складений вищезазначений акт загальної форми.
Відповідно до п.п.1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф, виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов’язаний заповнити новий перевізний документ.
Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код. Відповідно п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф на підставі ст.122 Статуту у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно з ст.118 Статуту.
Відповідно до п.1 Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 р. №542 переадресування здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора (за дорученням). У разі переадресування вантажів на адресу господарських товариств, приватних фірм та осіб разом з заявою необхідно додавати підтвердження (телеграму або лист) начальника станції призначення про можливість нового одержувача прийняти вантаж (п.4. Правил).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, посилаючись на переадресування вантажу, не підтвердив цей факт належними доказами відповідно до Правил переадресування вантажів.
Колегія апеляційного суду встановила, що посилання відповідача на телеграму № 13 від 17.04.2008 р. зі станції Редути Південної залізниці на станцію Київ –Волинський Південно –Західної залізниці є безпідставним, оскільки вищевказана телеграма дана станцією відправлення у відповідь на телеграму –запит №79 від 16.04.2008 р. щодо уточнення фактичного одержувача та його адреси, а не за заявою відправника про зміну вантажоодержувача відповідно до ст. 43 Статуту.
Статтею 122 Статуту, передбачена відповідальність вантажовідправника за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. В цьому разі з відправника стягується штраф згідно із ст. 118 Статуту у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Оскільки, статтею 122 Статуту визначена сама відповідальність відправника, а статтею 118 Статуту - її фактична грошова вартість, то обов’язок заповнення відомостей у залізничній накладній покладений на вантажовідправника, і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладена теж на вантажовідправника.
Відповідно до ст. 921 ЦК України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред’явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки. І як наслідок, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог про стягнення штафних санкцій у сумі 40 475 грн.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2009 р. у справі № 459/9-22-22/202 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Рижівський гранітний кар’єр»на рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2009 р. у справі № 459/9-22-22/202 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2009 р. у справі № 459/9-22-22/202 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 459/9-22-22/202 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Дата відправки 02.10.09